WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Електоральний синдром, чи хроніка надій та ілюзій – 2006 p. - Реферат

Електоральний синдром, чи хроніка надій та ілюзій – 2006 p. - Реферат

успішно діючі високотехнологічні підприємства у цікаве положення, якщо Росія продовжить свою політику, слідом за газом та молоком, обмежують й експорт ВПК, а цифра отримана 26 грудня, небезпечно поповзла донизу. А на яку реакцію буковинських фермерів та переробників с/г продукції можна було розраховувати? Там же та сама картина. Де набрати голоси, аби "перекрити" цей "розрив"? Донецьк, Дніпропетровськ? От і маємо те, що маємо, як казав головний опозиціонер, який дав назвуновомодному "кулемету" - тачанці базарної революції. Можливо, якби не були ми надто принциповими в питаннях, де ми за себе, поки що, постояти не в силі, не брали у своє керування ті ж маяки, адже з тим, що є, ради дати неможемо, заводи продаємо, кораблі ріжемо на брухт, розбиті віконниці колишніх військових частин, колишніх бойових розрахунків ще не колишнього українського війська в Коломиї вже років з три пусткою сяють та пліснявою, приносячи місту дірку від бублика, на відміну від об'єктів ЧФ у Севастополі, які приносять місту "грубі гроші", то, можливо не було б і "братських" ударів "під дих". Тепер же ми мусимо або відповісти росіянам тим же, що збереже гідність, проте, ще більше погіршить становище нашої економіки, або втерти плювок і зробити вигляд, що нічого не сталося. Де тут, у біса, наші інтереси, як нас переконують урядники? То не краще було сім разів відміряти? На відміну від популістів, ми не вимагаємо негайно мінімальної зарплати в тисячу гривень, розуміючи нереальність цього в даний момент. Ми вимагаємо лише не робити дурниць, а розвиток економіки, яка цих дурниць терпіти не може, зробить таку цифру реальною за три-чотири роки. Ну, не може вся Україна бути українською в розумінні Костенка - треба з цим змиритись поки-що. Не спроможні ми об'єднати гуцульський Космач та запорізький Токмак на рівні мовно-культурницькому - спробуємо на економічному, на ґрунті спільної стратегії, не прискіпуючись особливо до тактичних розбіжностей. Так, у нас багато дурнів, але все-таки розумних людей більше. Якщо ж виберемо контрпродуктивний шлях, вийде те ж, що із вирощуванням дніпропетровських "екзотів" на снятинському ґрунті. Тут не зарадить навіть кваліфікований агроном, оскільки природу, на відміну від шефа, "надути" неможливо, а її закони не може скасувати навіть Конституційний суд. Економічна інтеграція у зовнішній, так і у внутрішній один простір автоматично "зліпить" докупи неоднорідні регіони, а ділі вони зростатимуться політично, навіть культурно. Камінь, з'єднаний, із землею, і то в неї зростає. Має бути "вирівнювач". Розвинутий дніпропетровський інвестор, до прикладу, вкладатиме кошти у слаборозвинуту область, бо йому в умовах запеклої боротьби за захоплення нових територій (рядом із ринками збуту та робочою силою) це робити значно простіше, ніж наприклад у Кіпрі це називається внутрішнє самоінвестування. Хоч-не-хоч, так, дії "запустять" тут виробництво, а отже, регіон отримає кошти для комплексного, а не косметичного, оновлення, це дасть змогу пом'якшити проблему безробіття та трудової міграції, низьких зарплат, розбитих вулиць. Таке "вирівнювання" стане взаємовигідним компромісом, і Україна буде знову сильною та єдиною, якою вона була ще кільканадцять років тому.
Віталій Конюх, юрист,
учасник Помаранчевої революції;
Снятин-Чернівці, 2006.
Контрольний вимір, або не судіть самі суворо, і не судимі будете...
Відгриміли останні святкові феєрверки революції (на щастя, лише вони), розвіявся дим, і настав час детальніше поглянути на її причини та можливі наслідки, а також на своє місце в новостворюваній системі цінностей та державного управління. Ми тоді хотіли діалогу влади з народом, пояснення її дій широкому загалові, донесення позиції народних мас у керівні кабінети, припинення взаємної гри у "хованки" (може, не помітять), коли дорослі дяді поводять себе, неначе п'ятикласники, шкодять, втікають в опозицію, лише тому, що офіційна позиція - це позиція вчителя, а позиція вчителя не може бути правильною, хоча вона і вірна. Ми хотіли замінити "діалог німого з глухим" на більш раціональну форму спілкування. Ми хотіли знати, куди йдуть величезні кошти від податків, від приватизації, адже не було видно майже ніяких позитивних ознак розвитку громади, скоріше, навпаки, занепад. "Позитив" був лише у фальшивих звітах, виконання яких ніхто не перевіряє. Кажуть, треба розігнати більшість службовців, а решту змусити "пахати" за трьох, але цей шлях у наших умовах малоефективний. По-перше, ми "заїхали" настільки глибоко в прірву за часів попередньої влади, що навіть дуже хороший керівник (а їх у нас катастрофічно бракує), не маючи майже ніяких ресурсів ,борючись із повсюдним злодійством та безвідповідальним політиканством, мало що зробить без змін на рівні Києва. По-друге, ми, все-таки, будуємо ринковий соціалізм, чи "капіталізм з людським обличчям", і це думка 85% населення нашої східнослов'янської держави, яка ніколи не стане США через менталітет нації, а такий лад не передбачає можливість радикальних змін на кшталт "всіх порозганяти". Так, мало, дуже мало позитиву. Немає зворотнього зв'язку влади з народом, і ця відсутність з успіхом компенсується анонімними плітками, домислами, морем перевіреної інформації, якій не довіряють навіть її поширювачі. Напівправда гірше брехні. Незадовільна робота комунальних служб, роздовбаний парк культури і відпочинку з такою ж роздовбаною автостанцією, розбиті дороги, відсутні нормальні вбиральні, європейські ціни на водо-теплопостачання і суспільний Мурманськ в зимових квартирах та Сахара у кранах водопостачання. А ще можна згадати щедро посипані ненормативною лексикою замість солі тротуари та дороги-"танкодроми", які після настання тепла скинуть з себе льодовий панцир разом із асфальтом. Чи ліхтарі для "звітності" на хваленій першій в районі реконструйованій капітально вулиці, які не світяться. За такі "дрібниці", як постійно замкнута вбиральня в районній бібліотеці, яка, чи не єдина, є позитивним прикладом роботи влади в місті за всі роки незалежності, чи хронічна відсутність працівників на робочих місцях автостанції, навіть мова вже не йде. Ну добре, ремонтується зусиллями "Укрзалізниці" вокзал, потроху газифікується район завдяки коштам з-за кордону, які народ вкладає буквально в землю, та досвідченому господарнику, який очолив газове господарство і якого кілька років тому досвідчені політикани-інтригани топили в ложці води. Добре, що новій владі вистачило здорового глузду не дуже озиратися на колишню його приналежність до однієї дуже нехорошої партії, оскільки
Loading...

 
 

Цікаве