WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → 1. Макс Вебер про політику як покликання і професію. 2. Місце і роль Бендерської Конституції Виводу прав України П.Орлика в розвитку української політ - Реферат

1. Макс Вебер про політику як покликання і професію. 2. Місце і роль Бендерської Конституції Виводу прав України П.Орлика в розвитку української політ - Реферат

помилковими догматичними підходами до розвитку національних мов протягом останніх 70-ти років. Відродженню національномовних процесів і національної свідомості сприяють історичні мовні джерела, до яких і відноситься Конституція Пилипа Орлика - своєрідна мовна пам'ятка українського народу. Пам'ятники руйнуються з плином часу, люди вмирають, а письмові джерела лишаються, доповнюються. І саме з них ми черпаємо наші знаня, саме вони нагадують нам про наші коріння.
Карл ХІІ підтвердив схвалену конституцію і став гарантом незалежності України.
Шляхи до незалежності і свободи, до політичної самостійності проходять через зростання національної самосвідомості, через усвідомлення кончої необхідності національного відродження народу України, через боротьбу - і самих українців, і представників інших національностей і народностей, які пов'язали свою долю з долею України.
3. Сучасні концепції демократії
Термін "демократія" належить до числа найбільш спірних і невизначених понять сучасної політичної теорії. Один з найпоширеніших звичаїв ХХ століття, що у багатьох випадках є простимою слабкістю, - в питаннях політики неодмінно ставати під прапор демократії. Як затверджував відомий австрійський державознавець Хане Кельзен, критикуючи більшовизм, в ХІХ-ХХ сторіччях слово "демократія" всюди стало пануючим гаслом і недавно, якщо воно, як всяке таке гасло, втратило певний і твердий зміст. Слідуючи вимогам моди, його стали вважати потрібним зі всіх можливих приводів і для всіх можливих цілей, так що воно стало покривати собою самі різні і часто абсолютно суперечливі один одному поняття.
Розглядаючи проблему політичної демократії науковці бачать реалізацію перш за все політичних прав і свобод. В залежності від того, як народ бере участь в управлінні суспільними і державними справами, демократія поділяється на пряму (безпосередню), плебісцитарну, представницьку (репрезентативну). Дамо визначення кожній із них.
Пряма демократія - це безпосередній вираз особою своїх політичних прав і свобод шляхом участі у підготовці, обговоренні, прийнятті важливих рішень.
Плебісцитарна демократія - відрізняється від прямої тим, що пряма демократія передбачає участь громадян в усіх стадіях політичного процесу, а при плебісцитарній можливості політичного впливу громадян обмежені і зводяться до голосування "за" чи "проти" певного законопроекту чи рішення.
Представницька демократія - це опосередкована участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними в органи влади своїх представників (депутатів), які покликані виражати їхні інтереси.
Кожна людина розуміє демократію по своєму: для когось це свобода, а для іншого сваволя. Американський президент А.Лінкольна, відзначав, що демократія - це "влада народу, із народу і для народу". Головною кожної демократичної системи ї принцип: ніхто не має права змушувати людину підкоритись владі, яку вона не обирала і яка не відстоює її інтереси та загальне добро народу.
В зв'язку із вищесказаним можна дати наступну характеристику демократії:
· Визначення народу єдиним джерелом влади, сувереном у державі;
· Рівноправність громадян;
· Підпорядкованість меншості волі більшості при прийнятті рішень та їх виконанні;
· Виборність законодавчих органів влади;
· Пріоритет прав людини над правами держави;
· Обмеження влади більшості над меншістю;
· Повага більшості до права меншості мати власну точку зору і відстоювати її цивілізованими методами;
· Верховенство закону у всіх сферах суспільного життя;
· Розподіл влад з метою недопущення її надмірної концентрації у єдиному центрі.
З утвердженням капіталістичного суспільства формувалась класична ліберальна демократія. Окремі елементи якої активно розвивали А. де Токвіль, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк, Т.Гоббс, Дж. Мельє, Х.Вольф, І.Кант, Й.Фіхте та інші. Виходячи із сучасних політологічних досліджень ми можемо назвати основні цінності ліберальної демократії:
· Визнання особи первинним і головним джерелом влади;
· Пріоритет прав і свобод індивіда в суспільному житті;
· Права особи закріплюються в конституції, контроль за дотриманням якої покладається на незалежний суд;
· Необхідність розподілу влади, створення системи стримувань і противаг;
· Як недолік ліберальної демократії це надмірний індивідуалізм, применшення ролі держави у регулюванні економічного та політичного життя.
Сучасна модель демократії - плюралістична демократія. Це система представницького правління, за якою уряди обираються народом і є відповідальними перед ним. Дана система має такі ознаки:
· Можливість змінити уряд без застосування сили;
· Легітимність опозиції;
· Вільна преса, відсутність цензури;
· Можливість висловлювання різних ставлень, оцінок, критики органів державної влади та місцевого самоврядування;
· Високий рівень участі громадян в політичному процесі;
· Гарантовані права і свободи людини і громадянина;
· Регулярні чесні конкурентні вибори, у яких беруть участь усі групи населення;
· По-справжньому конкурентна боротьба за владу.
· Серед основних принципів сучасної демократії можна виділити:
· Принцип більшості. Це означає, що рішення з певного питання вважається прийнятим тоді, коли його підтримує більшість із тих, хто бере участь у прийнятті рішення. Разом з тим, дії даної більшості не можуть ліквідовувати права меншості. Право меншості повинні захищатись демократичними законами та політичними інститутами держави. Влада більшості повинно гармонійно поєднуватися з гарантіями права різноманітних меншин - етнічних, політичних, релігійних та ін.
· Право меншості на опозицію. Як більшість так і меншість рівні у своїх правах і свободах. Меншість яка усунута від влади має право на опозицію. А більшість не повинна використовувати свою владу для придушення інакодумства. Опозиція має право розповсюджувати свої ідеї у суспільстві. Це дасть змогу громадянам зіставляти і вибирати найбільш ефективні програми розвитку суспільства.
· Принцип компромісу та консенсусу. Дії даного принципу повинні сприяти подоланню конфлікту між суб'єктами політичного процесу.
· Принцип активної участі громадян в
Loading...

 
 

Цікаве