WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політичне лідерство - Контрольна робота

Політичне лідерство - Контрольна робота

українській політиці. Її критика режиму Кучми була найбільш послідовною і спрямованою на всі напрямки діяльності пропрезидентських сил. Тимошенко становила реальну небезпеку для влади, тому що було зрозуміло: вона не складе зброю опозиціонера. "Пропрезидентські політики можуть домовитися із Симоненко, Ющенко і навіть з Морозом. Але з Тимошенко навряд чи. Це робить її політичним ізгоєм, прирікає на вічну опозиційність" , - вважає Вадим Карасьов, керівник Інституту глобальних стратегій.
Майбутня українська Жанна Д'Арк народилася 27 листопада 1960 року, у Дніпропетровську. Історія Юлії Тимошенко нагадує казку про Попелюшку. Виховувала її одна мати - батько пішов, коли дівчинка була ще маленькою. Родина не могла похвастатися великим достатком, але в радянські часи бути бідним було легше, і дівчина надійшла в престижний Дніпропетровський держуніверситет.
У 19 років вона познайомилася з майбутнім чоловіком, сином Геннадія Тимошенка, представника дніпропетровської партійної еліти. Після закінчення вузу Тимошенко працювала інженером-економістом на машинобудівному заводі імені Леніна.
Згодом її свекор очолив Кіровський райвиконком Дніпропетровська, і в сферу його відповідальності, крім іншого, входив кінопрокат. Одночасно молоді чоловіки зайнялися бізнесом, пов'язаним з відеопрокатом.
У підприємця Юліи Тимошенко виявилася чоловіча хватка, і в 1991 році вона стала генеральним директором Корпорації Український бензин - монопольного постачальника нафтопродуктів на Дніпропетровщині. Але вершина її бізнесу-кар'єри - президентство в корпорації Єдині енергетичні системи України в середині 1990-х. Компанія володіла більш ніж 20 компаніями і двома банками. Вона була найбільшим постачальником газу в Україні з щорічним оборотом $ 10 млрд.
Американська газета "The Wall Street Journal Europe" в той час оцінила вартість корпорації Тимошенко в $ 11 млрд. Видання писало, що ЄЕМУ "перетворилися в колос, що контролює одну п'яту української економіки" . Юлія Тимошенко якось простодушно зізналася, що грошей в ЄЕМУ стільки, що важко навіть порахувати. Але газова принцеса не досягла би так висот без підтримки Павла Лазаренка.
Наприкінці 1996 року Юлія Тимошенко починає свій шлях у політику - висуває свою кандидатуру на довиборах у Верховну Раду по Кіровоградській області. Результат виявився приголомшуючим - більш 92% голосів. Цей рекорд дотепер не побитий.
Українська православна церква Московського патріархату в 1997 році нагородила Тимошенко орденом Святої Варвари Великомучениці. Багато видань тоді надрукували фото жінки в білому одіянні з усунутим обличчям. В образі мучениці Юлію Тимошенко можна було бачити з тих пір не раз: і в Лукьянівському СІЗО, і в лікарні після звільненні, і на допитах у Генпрокуратурі.
Імперія Тимошенко впала в 1997 році після зсуву Лазаренко. Екс-прем'єр припустився фатальної помилки - перейшов в опозицію до Президента. І потягнув за собою Тимошенко. Обоє вони люто критикували Леоніда Кучму, вимагаючи для нього імпічменту. Тим часом Генпрокуратура почала полювання на Лазаренко, поступово рубали і бізнес Тимошенко. ЄЕМУ викинули з газового ринку, а її місце зайняв НАК Нафтогаз України під керівництвом Ігоря Бакая. У корпорації знайшли великі борги перед бюджетом. Спливла сумнівна операція з постачаннями для Міноборони Росії, заговорили про приховання податків. У підсумку рахунка ЄЕМУ були заблоковані, а на Тимошенко завели кримінальну справа з факту приховання $ 23000 під час перетинання границі .
У листопаду 1998 року під тиском обставин Юлія Тимошенко виступила із знаменитою заявою: оскільки не вдається провести імпічмент Президента, потрібно піти на співробітництво з владою, щоб використовувати її. Підсумок зм'якшення позицій опозиціонерки - запрошення від Леоніда Кучми на чашку чаю.
Після цього вона залишає колишнього прем'єра під приводом його авторитарного керівництва Громадою. Тимошенко також іде з парламентської фракції Лазаренко і створює свою, з патріотичною назвою Батьківщина.
Період конструктивної опозиції Тимошенко вилився в запрошення працювати в Кабміні Віктора Ющенко на посаді віце-прем'єра з паливно-енергетичного комплекса (ПЕК). На новому місці вона повною мірою поквиталася за зруйнований бізнес. Тимошенко підтвердила обвинувачення Газпрому про злодійство російського газу Україною, а главі Нафтогазу України Бакаю довелося піти зі своєї посади і виявитися під погрозою кримінальної відповідальності.
У Кабміні Тимошенко оголосила безпрецедентну війну олігархам на енергоринку. У неї також не склалися відносини із Сергієм Тигіпко, міністром економіки, і Сергієм Тулубом, міністром ПЕК, яким довелося залишити уряд. Потім вона взялася за вугільну промисловість, де орудувала могутня донецька група.
Робота Юлії Тимошенко в уряді дозволила вивести з тіньового обороту в електроенергетиці мільярдні суми, що згодом дозволило Кабінету Ющенка розрахуватися з боргами по зарплатах і пенсіям. Її діяльність високо оцінили й іноземні експерти.
Їй удалося на час позбавити паливних магнатів надприбутків. Звичайно, це не могло зійти Тимошенко з рук, і за віце-прем'єра узялися всерйоз. У серпні 2000 року заарештували її чоловіка Олександра заобвинуваченням у контрабанді газу і металопрокату. Не допомогло. У лютому 2001 року посадили її саму, обвинувативши в розкраданні $ 1 млрд .
У Лукьянівському СІЗО Тимошенко повинна була усвідомити, що вона вплуталася в згубну для себе гру. Але замість покаяння колишній віце-прем'єр ще більше іде в опозицію. Після рішення суду про незаконність арешту вона 27 березня 2001 року виходить з ізолятора й очолює штаб з проведення референдуму за відставку Кучми. Тимошенко також пропонує Ющенко очолити опозиційний рух і призиває народ боротися проти влади.
Політику Юліи Тимошенко удалося домогтися визнання, як у Центральної, так і в Західній Україні, згуртувати навколо себе самих різних людей - від колишніх політв'язнів до комсомольських ватажків.
Лідер БЮТ найчастіше демонструє позицію значно більш тверду, чим її колеги-чоловіки. На відміну від Петра Симоненка, лідера Компартії, і Олександра Мороза, голови Соцпартії, Тимошенко принципово відмовлялася вести які-небудь переговори з колишньою владою.
Восени 2005 р. наступив зліт опозиційної-політичної кар'єри Юлії. З газової принцеси вона перетворилася в помаранчевою. Не було в команді Віктора Ющенка кращого оратора, чим Тимошенко. Багатотисячний майдан був готовий слухняно виконувати всієї її вказівки: блокувати уряд, телеграф, дороги і мости, полюбити й обігріти "донецьких", яких звозили в Київ. Коли Тимошенко йшла в Адміністрацію Президента, перед нею розступався кордон спецназу.
Завдяки Тимошенко і Ющенко став радикальніше - у той час він робив більш тверді заяви на адресу правлячого тоді президента Леоніда Кучми, його оточення і його спадкоємця Віктора Януковича.
Із самого початку жовтогарячої революції Тимошенко була прихильницею активних дій. Але їй не удалося зробити те, про що вона говорила на мітингах: узяти владу і передати її в руки Ющенка, а також провалити політреформу, що обмежує президентські повноваження. Тимошенко як могла переконувала Ющенка і його соратників не торгуватися з Кучмою. Але її підтримала тільки власна фракція.
Перспективи в новій владі перспективи в "жовтогарячої принцеси" були цілком райдужні. Але не пройшло і року нової влади, як у ній остаточно оформився закономірний розкол. У вересні цього року Ющенко звільнив Тимошенко з посади прем'єр-міністра. Вона поступово "зникла" зі смуг газет і екранів телевізорів.
Але напередодні парламентських виборів 2006 року Ю.Тимошенко знову з'явилася в образі "справедливого та непокірного" лідера, який обіцяє виборцям "стабільності, гідного життя та переслідування нечистих на руку". 25% виборців повірили в її обіцянки. А нещодавно БЮТ створило коаліцію з "Нашою Україною". Хто стане прем'єр-міністром - поки що не відомо, але Юлія Тимошенко в черговий раз доводить всьому політичному і владному бомонду - вона найкраща кандидатура. Час покаже.
Список використаної літератури
1. Дмитренко С.П. Політична еліта і політичне лідерство // Політологічні читання. - 2001. - №2.
2. Зущик Ю. Юлия Тимошенко // Корреспондент. - 10 апреля 2004. - С. 14-15.
3. Кухта Б., Тонкорукова Н. Політичні еліта і політичне лідерство. - Львів, 1995.
4. Лазаренко О.В., Лазаренко О.О. Теорія політології. - К., 1996.
5. Романовічев Л. Напередодні виборів: гра на вибивання // Запорозька Січ. - 2004. - 18 жовтня. - С. 3.
6. Палах П. Сучасні українські політичні лідері. - Львів, 2002.
7. Основи політології. - К., Либідь, 1995.
8. Політологія / За ред. Семківа О.І. - Львів, 1995.
9. Шатенко В. Як стати і бути лідером. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве