WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Сучасний стан політичних процесів в Україні та їх особливості - Реферат

Сучасний стан політичних процесів в Україні та їх особливості - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Сучасний стан політичних процесів
в Україні та їх особливості
Дослідження політичних і соціально-економічних особливостей держав перехідного типу, до яких сьогодні відноситься і Україна, дають підстави стверджувати, що політичний процес у таких суспільствах украй заплутаний і суперечливий. Його емпіричний аналіз (власною політичною системою і її науковими установами) найчастіше навіть не початий або носить замовний характер, категоріальний апарат не розроблений. Але, як показує досвід історії, саме логіка політичного процесу задає і визначає його характер і темпи перетворень.
У державах перехідного типу надто висока швидкість соціальних пертурбацій, наслідком яких є посилення некерованості і потенційної конфліктності розвитку практично будь-яких процесів. Тому для політичного режиму, що прагне не тільки залишитися при владі, але й реально змінити ситуацію на краще, дуже важливим є виконання принаймні двох умов:
- скорочення тривалості перехідного періоду (марківсько-немарківські процеси) з метою зниження усіляких витрат - матеріальних і/або нематеріальних ресурсів;
- підтримка соціальної системи в стані поступової динамічної рівноваги протягом усього перехідного періоду з метою уникнення соціальних катаклізмів і потрясінь, тобто забезпечення максимально можливої області усталеної роботи не тільки політичної, через розвиток і сталість областей усталеної роботи складових її підсистем, але і соціальної і економічної систем, тобто самостійної держави як Системи в цілому.
Соціальні складові: національна культура і традиції, релігійне середовище, особливості історичного розвитку та психічного складу - допускають певну інтерпретацію політичних ролей і функцій, які відрізняються від прийнятої в державах демократичного типу. Прояв і дії суб'єктів влади і владних інститутів мають специфічну природу і, як наслідок, логіку.
І з метою виконання зазначених умов є сенс визначити найбільш загальнозначущі-загальновизначающі риси - відповідні інформаційні матриці, які притаманні перехідному періоду існування держави. Ця необхідність викликана ще й тим, щоб можна було адекватно ситуації виявляти і моделювати перспективи і технологій їх досягнення при відповідній трансформації держави. Для України межі тисячоліть можна виділити п'ять основних, найбільш загальних - матричних особливостей політичного процесу.
Перша особливість полягає в тому, що функції політичної системи чітко не відділені від функцій інших сфер життєдіяльності держави і суспільства через незрілість а, отже, нерозвиненість інститутів громадянського суспільства, покликаних її (політичну систему) обмежувати, контролювати і певним чином направляти. І це при характерному для країн перехідного типу величезному бюрократичному апараті[13], недосконалості технології збору й аналізу соціальнозначущої - яка виявляє стан Системи - інформації, яка надходить на вхід політичної системи і, як наслідок, на рішення, які не корелюються зі входом.
У цих умовах політичний процес характеризується всепроникною здатністю політичної системи, що пронизує всі сфери життєдіяльності суспільства, коли навіть найпростіше рішення приймається тільки владними структурами. У свою чергу, це призводить не тільки до корумпованості, але, що ще більш небезпечно для державності, - до криміналізації владних структур.
А з огляду на те, що злочинність не має національності і, відповідно, релігійності, криміналізація владних структур спричиняє певні проблеми і національній безпеці держави в цілому.
При цьому влада починає поступово і досить швидко втрачати легітимність, і, як наслідок, прийняті нею рішення не тільки не знаходять підтримки у населення, викликаючи абсентеїзм, але і зустрічають як явну, так і приховану протидію з боку керованих-електорату.
Природні еволюційні чинники: приватна власність, товарно-грошові відносини, конкуренція - ще не можуть бути задіяні повністю. Наслідком цього є те, що соціальні інтереси не структуруються природним способом. Підставою для одержання прав і статусів індивіда є не його особисті здібності-якості, а входження у владні структури: із проблемою "ряджених" депутатів - народних обранців - стикаються політичні системи держав практично всіх типів[14].
Кримінальна складова (включаючи корумпованих представників кожної з гілок влади) - вічна супутниця владних структур, яка, незалежно від типу політичної системи, завжди була, є і буде присутня у політичній системі. Очевидно, що чим більший ступінь G відкритості політичної системи, тим меншим є С - процентна концентрація криміналізованих (у тому числі і корумпованих) владних елементів.
Однак політична система - це одна із найбільш інерційних систем, відомих людству. Тому, лише при досягненні Gпер. (відзначимо при цьому, що Gпер. - величина досить специфічна і визначається здебільшого індивідуальними особливостями - політичними культурою і традиціями, а фактично ментальністю - креативом інформаційного середовища формування й існування - тієї чи іншої політичної системи і, як наслідок, Скр. відповідної політичної системи теж є індивідуальним і може складати як одиниці, так і десятки відсотків) настає момент самоочищення системи, тобто влада істотно активізує боротьбу з криміналітетом і корупцією у власній політичній системі.
Що ж являє собою Україна сьогодні - сьогодні, коли після дванадцяти років незалежності підіймається питання про формування-створення єдиної нації - український народ. Спершу зазначимо наступне:
- по-перше, базисом-корінням утворення сталої держави може бути один із або комбінація наступних чинників: етнос, нація, соборність[15] (яка притаманна, принаймні, слов'янським етносам)[16]. Для народу і його правлячої системи, які опинились на території сучасної України у 1991 році, владний тягар, який фактично несподівано "звалився", став певним історичним випробуванням. І, як свідчить досвід періоду незалежності, ні перші, а ні другі - виявилися нездатними адекватно відреагувати на такий хід подій.
Це, в свою чергу, призвело до того, що:
- по-друге, за даними Transparency International (TI - міжнародна некомерційна і незалежна організація, утворена в 1993 році для боротьби із корупцією як в міжнародному масштабі, так і в масштабі окремих країн, яка домагається більшої прозорості і підзвітності влади) - Україна останні п`ять років постійно входить до першої трійки самих корумпованих країн світу. Показники індексу корупції (ІК) при цьому можуть коливатися від нуля балів - що відповідає максимальній корумпованість влади, до десяти - коли вважається, що корупція відсутня.
Із 85 країн, які досліджували фахівці TI, розподіл місць (рангів) виглядає наступним чином:
Міжнародний досвід свідчить, що радикальним засобом боротьби із корупцією є суттєве обмеження можливостей держапарату: приватизацію, кредитування, надання держзамовлень необхідно здійснювати на конкурсних засадах, а систему квот, ліцензій - зменшувати. Окрім неструктурованостіполітичної системи основними чинниками корупції в Україні є тіньова економіка, помилковість
Loading...

 
 

Цікаве