WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Конструювання змісту: вплив на новини(пошукова робота) - Реферат

Конструювання змісту: вплив на новини(пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота на тему:
Конструювання змісту:
вплив на новини
Як створюють новини? Які чинники впливають на вибір об'єкта, що перебуватиме у центрі уваги, і формують зміст інформації, якою ми користуємося у процесі демократичного ухвалення рішень? У цьому розділі ми зупинимося на двох варіантах відповіді на зазначені питання. Спочатку ми розглянемо звичайні методи та прийоми, що їх застосовують для аналізу чинників, які впливають на зміст інформації, поширюваної через ЗМІ, а згодом окреслимо п'ять рівнів потенційного впливу.
Традиційні методи досліджень впливу на ЗМІ
Якою мірою засоби масової інформації беруть участь у формуванні тих повідомлень, які вони поширюють? Згідно з теорією пасивного передавання, ЗМІ є нейтральним "дзеркалом дійсності", яке просто "об'єктивно" і "неупереджено" відбиває надану йому інформацію. Враховуючи селективну природу процесу добору і "виробництва" новин, ця теорія істотною мірою себе здискредитувала. Інші теорії відводять засобам масової інформації в процесі формування змісту новин роль "активного учасника". При цьому вважають, що соціальна реальність формується внаслідок дії численних чинників. Хоча практично всі дослідники засобів масової інформації, як ті, що додержуються ліберальних поглядів, так і прихильники "критичного" підходу, визнають, що на зміст інформації, поширюваної через ЗМІ, впливає чимало чинників, їхні погляди на характер цих чинників і рівень їх впливу істотно різняться.
Як показано у Розділі 1, згідно з класичною концепцією ліберального плюралізму, ЗМІ не залежать від жодних інституційних джерел та органів влади і здатні відігравати роль незалежного "сторожового пса". Суспільство контролює їх за допомоги ринкового механізму, системи законодавчого регулювання, системи нормативів. Важливу роль при цьому відіграють власні професійні уявлення журналістів про соціальну відповідальність. Як автономна система, ЗМІ відкриті для різних поглядів і певною мірою відбивають пануючі у суспільстві переконання. Консервативне крило плюралістичної традиції розглядає засоби масової інформації як одну з інституцій влади, що входять до складу плюралістичної еліти та мають цинічні і не обов'язково опозиційні погляди щодо інших інституцій влади, таких, як уряд чи бізнес. З точки зору плюралістичної концепції на зміст новин впливають як пануючі в суспільстві погляди, так і упередження газетярів. Система працює, хоча окремі її учасники не завжди усвідомлюють свою професійну відповідальність. Таким чином, концепція ліберального плюралізму при аналізі впливів на зміст новин приділяє надто мало уваги структурним чинникам і водночас переоцінює вплив окремих індивідів. Згідно з цією концепцію якщо деякі погляди не знаходять свого відбиття у новинах, то це означає, що вони або не належать до домінуючих у суспільстві і, отже, не варті уваги, або є просто результатом окремих збоїв у системі.
Головна критика концепції упередженого змісту новин в 80-ті роки йшла з боку правого ліберального крила. Вона стосувалася насамперед "ліволіберального ухилу" та "опозиційної культури" частини журналістів. Ця критика залишається актуальною і сьогодні, особливо із зростанням впливу ринкового лібералізму і його перетворенням на панівну ідеологію (див. Розділ 1). Деякі вчені дійшли висновку, що на спосіб подання новин істотно впливають особисті риси і політичні погляди журналістів (Lіchter, Rothman and Lіchter, 1986). Проте ці теорії є об'єктом уїдливої критики, оскільки засадовими стосовно їх є дещо абсурдні припущення, наприклад, що журналісти мають схожі політичні погляди, що вони здатні особисто контролювати зміст новин, що вони користуються своїм впливом, аби висловити власні погляди всупереч своїм професійним обов'язкам (Epsteіn, 1974; Gans, 1985). Дослідження інших авторів дали протилежні результати. Наприклад, у серії грунтовних досліджень, виконаних наприкінці 70-х - на початку 80-х років, вивчали наслідки впливу комплексу професійних організаційних та структурних чинників на результати журналістської праці. Цими дослідженнями було встановлено, що особисті і політичні переконання журналістів практично не впливають на зміст новин (Tuchman, 1978; Gans, 1980; Fіshman, 1980). Мірою того, як фокус уваги аналітиків пересувався з впливу окремих індивідів на структурний вплив інформаційних систем, прихильники критичного підходу почали розглядати ЗМІ не просто як засіб підтримки домінуючих поглядів, але й як важливий засіб досягнення і збереження соціальної згоди на існування пануючого порядку.
Поширення теорій про те, що зміст новин визначають структурні чинники, викликало зацікавленість у подальших дослідженнях організацій, які потенційно здатні впливати на зміст новин. У рамках "організаційної" моделі було проведено дослідження "зсередини" впливу схеми і практики роботи працівників інформаційних організацій (Altheіde, 1976; Epsteіn, 1974). Інші автори зосередилися на технологічних, економічних та політичних структурних впливах. Технології вважали головними чинниками, які завдяки своїй природженій спрямованості на новини певного виду впливають на загальний зміст новин. Наприклад, дослідження візуального ухилу на телебаченні виявили, що "добре телебачення" при доборі новин більше уваги приділяє їх відповідності законам драми і принципам формування відеоряду, ніж їхньому відносному значенню для суспільства (Weaver, 1972). Було виявлено, що хоча організаційний та технологічний підходи до змісту новин і пояснюють деякі важливі моменти, проте жоден з цих підходів адекватно не враховує значення ні політико-економічних дискусій для телебачення як масового продукту, ні ідеологічного і політичного впливу на самі інформаційні організації.
Нарешті, ще один теоретичний напрямок у рамках критичної традиції - політико-економічний - зумовлює структурний вплив на зміст новин, що їх поширюють через ЗМІ, концентрацією власності, орієнтацією засобів масової інформації виключно на одержання прибутку і комерційними імперативами приваблення аудиторії, увага якої згодом може бути продана рекламодавцям. Деякі дослідження в цьому напрямку було присвячено аналізові впливу власності на зміст новин. На думку авторів цих досліджень, "інформаційна еліта" (власники і вищі керівники засобів масової інформації) утворює окремий, ідейно близький до існуючих владних структур клас. При цьому вважають, що "газетні барони" (такі, як Руперт Мердок у Великобританії або Конрад Блек у Канаді) повністю контролюють зміст новин і відбивають у своїх друкованих органах переважно консервативні погляди. Хоча такий підхід на перший погляд зосереджений на індивідуальних впливах, проте тут інформаційну еліту розглядають виключно у рамках
Loading...

 
 

Цікаве