WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Консерватизм - Реферат

Консерватизм - Реферат

людини як божого створіння, причому абсолютна монархія є найдосконалішою формою державного утворення та організації, яка не потребує законів і т. ін. Ідеал для Луї Бональда - середньовічна монархія. Він заперечував усе: конституції, літературу, техніку, банки, вважаючи їх вигадками сатани, виступав проти суспільного договору, поділу влади, законодавства як таких.
На схожих позиціях стояв і Джозеф де Местр, який вбачав причини демократичних революцій не лише в атеїзмі, а й у недосконалій природі людини взагалі. Саме тому, на його думку, й потрібна жорстка релігія та абсолютна монархія.
Одночасно з ними Талейран з метою захисту інтересів Бурбонів увів поняття легітимізму: "жодною територією на можна розпоряджатися, поки законний правитель віднеї добровільно не відмовиться".
Як окремі соціальні інститути розглядав громадянське суспільство і державу Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831). Він вважав, що громадянське суспільство разом з родиною становить базис і спосіб існування держави, залежить від держави й певною мірою поглинається останньою.
На його думку, у державі втілено загальну волю громадян, а в громадянському суспільстві - специфічні, приватні інтереси
окремих індивідів. До державної сфери Г. Гегель зарахував урядову владу, адміністрацію, а до сфери громадянського суспільства - поліцейську й судову гілки влади.
Крім того, громадянське суспільство він розглядав як опосередковану через працю систему потреб, що базується на пануванні приватної власності та загальній формальній (тобто законодавчо оформленій) рівності громадян.
Замолоду Г. Гегель додержувався доволі демократичних поглядів, проте згодом його ідеалом стала конституційна монархія з двопалатним парламентом і поділом влади на законодавчу та виконавчу. Окрім того, захищаючи пангерманську месіанську ідею, він по суті виправдовував війни як засіб оновлення, оздоровлення нації.
На ще більш крайніх позиціях перебував Артур Шопенгауер (1788-1860). Відкидаючи ідею прогресу, він вважав народ натовпом і виступав на захист необмеженої абсолютної монархії. На його думку, держава необхідна для противаги егоїзмові та вродженій несправедливості людського роду, який потребує існування привілейованого класу вождів (аристократії). Цей філософ виокремлював три види аристократії: за народженням і чином, грошову і розумову. Остання, на його думку, є найвищою.
Третю тезу пізніше підтримав Фрідріх Вільгельм Ніцше (1844-1900), який вважав, що від народної демократії можуть врятувати "люди нової віри", себто аристократія. Погляди Ф. Ніцше - це бунт проти приходу мас у політику, панування посередностей, "зрівнялівки", духовного зубожіння.
Отже, на думку консерваторів, на суспільство слід дивитись як на органічну й цілісну систему, що не повинна змінюватися революційним шляхом. Ідеям індивідуалізму, прогресу та раціоналізму, які породжені лібералізмом, мають протистояти усталені традиції, звичаї, стабільні суспільно-політичні інститути, що становлять моральні та матеріальні цінності суспільства.
Засновники консерватизму вважали, що політичні принципи потрібно пристосовувати до існуючих реалій і традицій, оскільки ці інститути й відносини між суб'єктами політики мають незаперечну перевагу перед будь-якою теоретичною схемою, хоча б раціонально виваженою й побудованою.
На відміну від лібералізму та соціалізму, які були провідними політичними доктринами відповідно буржуазії та робітничого класу, консерватизм характеризується дещо іншою соціально-психологічною та соціальною базою.
Тут йдеться не тільки і не стільки про класи та інші соціальні чи етнічні групи, які мають панівне, привілейоване становище в суспільстві. Часто-густо консерватизм є своєрідною захисною реакцією середніх, а то й знедолених верств населення (підприємців, фермерів, ремісників, селян), які відчувають страх перед невідомим майбутнім і можливістю втратити навіть те, що вони досі мають.
На ці складні процеси впливають традиційні соціальні та психічні норми регулювання поведінки, а також традиції, звичаї, цінності, що вкорінилися в суспільній свідомості широких народних мас.
Таким чином, можна стверджувати, що консерватизм було б правильно розглядати як:
1) психологічну настанову або інерційний стиль мислення;
2) особливу ідеологічну позицію, що ґрунтується на певній "охоронній" філософії;
3) певну модель існування і політичної поведінки.
Отже, можна зробити висновки, що консерватизм зосереджується на збереженні традиційних правил, норм поведінки, ієрархії влади, соціальних і політичних структур та інститутів [105]. Однак це абсолютно не означає, що дана політична доктрина відкидає можливість і необхідність урахування змін і пристосування до них існуючих структур та інститутів.
З часом ця політична доктрина перетворилася по суті з консервативної на еволюційну, пережила в другій половині XX ст. своєрідний консервативний Ренесанс, про що йтиметься далі.
Список літератури:
1. Бердяев Н. Философия неравенства. - М., 1990.
2. Бжезинский 3. Великая шахматная доска. - М., 1998.
3. Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу. - М., 1992.
4. Бодуен Ж. Вступ до політології. - К., 1995.
5. Боплан Г. Опис України... - К., 1990.
6. Борисов В. К. Теория политических систем. - М., 1991.
7. Брегеда А. Ю. Основи політології. - К., 1997.
8. Бурдъе П. Социология политики. - М., 1993.
9. Буржуазные теории журналистики: критический анализ. - М., 1980.
10. Бутенко А. Политическая власть и борьба за нее при социализме // Сов. гос-во и право. - 1989. - № 3.
11. Бухарин Н. Как А. Квасьневский победил на президентских выборах в Польше // Власть. - 1996. - № 3.
12. Варзар І. М. Політична етнологія як наука: історія, теорія, методологія, праксеологія. - К., 1994.
13. Васецкий Н. Ликвидация. Сталин, Троцкий, Зиновьев: фрагменты политических судеб. - М., 1989.
14. ВинниченкоВ. Відродження нації. - К., 1991. - Т. 1-3.
15. Власенко Н. А., Зорько С. В., Сиротич М. Р. Україна на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. Інформаційно-аналітичний огляд Національного інституту стратегічних досліджень. - К., 1995. - № 5.
Loading...

 
 

Цікаве