WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Інформаційна влада. Засоби масової комунікації - Реферат

Інформаційна влада. Засоби масової комунікації - Реферат

замовчується інформація, поширюється брехня, а й застосовуються прийоми напівправди, фрагментації в потрібному контексті інформації, навішуються ярлики.
І справді, скажімо, якщо людина веде збройну боротьбу за створення самостійної національної держави, її залежно від політичних симпатій можна назвати і терористом та сепаратистом, і партизаном та борцем за свободу. Якщо це наш, то "розвідник", якщо не наш, то "шпигун" і т. ін.
Трапляються і парадокси. Скажімо, комуністична пропаганда в СРСР називала Центральну Раду Української Народної Республіки "буржуазною", хоча більшістьу ній мали соціал-демократи.
В основі таких підходів лежить використання методів соціальної міфології, яка активно впроваджується в суспільну свідомість, насамперед через мас-медіа.
Наприклад, базовими міфами комуністичної системи були такі:
o приватна власність як головне джерело соціального зла;
o неминучість краху капіталізму та перемоги комунізму;
o керівна роль пролетаріату та його комуністичної партії;
o єдине правильне соціальне вчення - марксизм-ленінізм. Де ці міфи нині? Чи домінують вони? Крах так званого соціалістичного табору показав "хто є хто".
Так само і в західному світі не все гаразд. І там більш до вподоби не раціональне осмислення політики, а використання соціальних міфів.
Ось, наприклад, базові міфи США (за версією Г. Шиллера):
o про індивідуальну свободу і особистий вибір громадян;
o про нейтралітет найважливіших політичних інститутів - президента, конгресу, суду, ЗМК;
o про незмінно егоїстичну природу людини, її агресію та споживацтво;
o про відсутність соціальних чи етнічних конфліктів;
o про плюралізм ЗМК та ін.
Переконаний, ми ще станемо свідками руйнування цієї міфологічної системи (але це - тема для окремої розмови).
Насамкінець зазначимо, що мас-медіа можуть бути приватними, державними та суспільно-правовими.
Структура ЗМІ в цьому контексті в кожній країні може бути різною. Головне полягає в тому, щоб усі вони мали рівні права, а інформаційний простір не був надмірно монополізований. Лише тоді ми зможемо говорити про інформаційну владу як справді рівноправну четверту владу поряд із законодавчою, виконавчою та судовою. Звичайно, це ідеал. Але якщо не йти в цьому напрямі, ми обов'язково натрапимо на якийсь "...ізм". А так хочеться пожити в нормальному, правовому, демократичному суспільстві...
Мас-медіа і громадська думка. Політичне маніпулювання
Масова комунікація пов'язана з видами діяльності на основі використання знаків і символів.
Ідеологеми, державна та політична символіка, правила етикету, мова жестів, дорожні знаки і т. ін. містять необхідну для соціалізації індивіда інформацію.
У сучасному світі роль засобів масової інформації постійно зростає. Нині вже нікого не здивуєш, назвавши мас-медіа четвертою владою (поряд із законодавчою, виконавчою та судовою).
У правовому демократичному суспільстві ці гілки влади мають бути незалежними, а розподіл влади повинен бути чітко виписаний в конституції країни. У противному разі виникають ситуації, коли гілки влади воюють одна з одною, використовуючи власні друковані органи. І сучасна історія України має чимало таких прикладів, коли парламентський "Голос України" обмінювався з "Урядовим кур'єром" різкими заявами прес-служб Верховної Ради та Президента України.
З науково-дослідницького погляду це можна назвати прикладами горизонтальної політичної комунікації, з погляду так званої традиційної демократії - нонсенсом, оскільки у розвинених країнах немає відомчої преси. А з погляду формування поваги пересічного громадянина до влади - взагалі безглуздям і недалекоглядністю, оскільки "пікірування" законодавчої та виконавчої гілок влади аж ніяк не сприяє зростанню довіри до влади взагалі, а підриває легітимний ґрунт держави й руйнує соціально-політичний баланс усередині суспільства.
Окрім горизонтальної політичної комунікації виокремлюють її вертикальний різновид.
Якщо в першому випадку мають на увазі процеси обміну інформацією на рівні "індивід - індивід", "суспільна група - суспільна група", "держава - держава" і т. ін., то вертикальна політична комунікація передбачає інформаційні обміни між суб'єктами політики різної ваги: "держава - індивід", "суспільна група - держава" і т. ін.
Зрозуміло, що взаємний вплив різновагових суб'єктів політики в комунікативних процесах є різним. Його можна дослідити й оцінити через різні концепції функціонування мас-медіа, які домінували і домінують у різні періоди розвитку сучасної цивілізації в окремих суспільствах.
1. Авторитарна концепція, що сформувалася у XVI-XVII ст. і визначала основне покликання преси - підтримка й сприяння політиці уряду та служіння державі.
2. "Правдива" концепція, сформована наприкінці XVII ст. (праці Д. Мільтона, Дж. Локка, Д. Мілля). Вона ґрунтувалася на свободі волі та декларувала такі цілі преси: інформування, продаж, сприяння дозвіллю та контроль за діями уряду.
3. Тоталітарна концепція, що виникла наприкінці XIX ст. (В. Ленін), зміцнилась у першій половині XX ст. (Й. Сталін, А. Гітлер, Й. Геббельс, Мао Цзедун) і передбачала необхідність ведення ідеологічної боротьби з класовим ворогом.
4. Концепція соціальної відповідальності преси, яка утвердилась у середині XX ст. (Т. Петерсон, А. Катля, А. Кадета ін.) виходячи з таких цілей мас-медіа: інформування, продаж, сприяння дозвіллю та переведення конфліктів у план дискусії.
Виходячи з цього неповного переліку концепцій функціонування мас-медіа, читачі самі можуть оцінити, яка саме концепція є провідною в діяльності засобів масової інформації в Україні.
Нас же в цьому контексті цікавить проблема політичного маніпулювання, яким так полюбляє користуватися правляча політична еліта, нав'язуючи свої стереотипи масовій суспільній свідомості через засоби масової інформації.
Під політичним маніпулюванням ми розумітимемо приховане управління політичною свідомістю та поведінкою людей в певних політичних інтересах.
Цей спосіб соціального управління має певні переваги порівняно із силовими адміністративно-правовими й економічними методами панування, оскільки здійснюється непомітно для об'єктів управління, не потребує значних матеріальних затрат і жертв для встановлення контролю над суспільством.
Технологія глобального, загальносуспільного маніпулювання ґрунтується на вже
Loading...

 
 

Цікаве