WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Охарактеризувати спільну аграрну політику країн ЄС. Місце України в процесах світової економічної інтеграції - Реферат

Охарактеризувати спільну аграрну політику країн ЄС. Місце України в процесах світової економічної інтеграції - Реферат


Реферат на тему:
"Охарактеризувати спільну аграрну політику країн ЄС.
Місце України в процесах світової економічної інтеграції"
1. Аграрна політика країн ЄС
Частина сг в ВВП ЄС складає майже 3%, на сектор припадає 6% зайнятого роботоздатного населення ЄС. Сг являє собо. економічний сектор, де процес європейсбкої інтеграції є найбільш розвиненим. Оскількі сг продукція країн ЄС недостатньо конкурентноздатна на світовому ринку, однією з головних цілей інтеграції є створення сприятливих умов для нац. виробників. В результаті здійснення узгодженої аграрної політики всі країни ЄС отримали можливість продавати свою продукцію за цінами, значно вищими за середньосвітові, в окремих випадках на 30% і більше. Єдина політика забезпечує абсолютний пріоритет закупок сг продукції у фермерів країн ЄС перед імпортом. В останні роки важ­ливим напрямком цієї політики стало стримання перевиробництва сг продукції та підтримка дрібних фермерів.
Єдина аграрна політика - узгоджені дії країн ЄС по забезпеченню стабільності постачання сг за стабільними цінами, підвищення продуктивності сг, підтримці життєвого рівня фермерів, розумного рівня роздрібних цін.
Завдання єдиної сг політики: більша висока продуктивність сг, гарантії відповідного життєвого рівня фермерів, ринкова стабілізація, забезпечення постачання і прийнятні ціни для споживачів.
Спільний сг ринок було створено після підписання Радою в травні 1966 р. угоди щодо пропозицій про фінансування сг політики. Спільний сг ринок став невід'ємною частиною митного союзу, який було створено 1 липня 1968 р.
Осн. елементи єдиної аграрної політики наступні:
o Єдині ціни на сг продукцію всередині ЄС і єдиний механізм їх підтримки. Мінімально допустимі ціни на найважливіші сг продукти визначаються зазделегідь. Якщо ринкові ціни падають більш ніж на 10% нижче за цей рівень, органи ЄС здійснюють гарантовану закупівлю даного продукту, забезпечуючи підтримку рівня цін. В ЄС використовується декілька основних видів цін. Орієнтовні ціни, які країни ЄС вважають за необхідне підтримувати на національних ринках у внутрішньорегіональному обороті. Ціни втручання - ціни, по яких скупаються або продаються надлишки сг продукції, коли коливання цін на них досягають встановлених меж від рівня орієнтовної ціни. Зовнішньоторгівельні - ціни реалізації сг товарів на зовн. ринку.
o Свобода торгівлі сг продукцією всередині ЄС, відсутність тарифних і кількісних обмежень. Єдині правила зовн. торгівлі сг продукцією з третіми країнами та єдиний митний тариф. Сг продукти пересуваються в межах ЄС за умов, подібних до умовам внутрішнього ринку. При імпорті діє система компенсаційних зборів, що захищає виробників від конкуренції з боку тих країн, де витрати виробництва сг товарів нижче, ніж в ЄС. При експорті сг продукції в треті країни виробники отримують субсидії від органів ЄС, які дозволяють їм продавати продукцію по більш низьких світових цінах. По окремих товарах ЄС уклало угоди із зовнішніми постачальниками, за якими вони зобов'язуються не експортувати ці товари в країни ЄС по цінах нижче встановленого рівня. За практичне здійснення єдиної політики в області сільського господарства відповідальність несуть міждержавні органи ЄС (Рада і Комісія).
o Єдине фінансування сг через Європейський фонд орієнтації і гарантії сг (ФЕОГА), на підтримку якого йде більше половини бюджету ЄС. Кошти для орієнтації призначені для підвищення продуктивності і модернізації сг виробництва, а кошти гарантії, які складають 34 суми фонду, прямують безпосередньо на підтримку цін. ФЕОГА формується за рахунок компенсаційних зборів, що стягуються за імпорт сг продукції з третіх країн, відрахувань від мита на промислові товари, що ввозяться, прямих внесків з бюджету ЄС, надходжень від ПДВ.
- Перевага співдружності: переважно споживаються продукти, вироблені у ЄС, порівняно з імпортними продуктами, для того, щоб захистити спільний ринок від імпорту продуктів за низькими цінами і коливань світових цін.
- Принцип спільної відповідальності: участь фермерів у фінансових витратах, які обумовлені зростанням сг виробництва ЄС.
2. Місце України в процесах світової економічної інтеграції
Останнім часом в Україні активізувався пошук шляхів подальшого пореформеного розвитку аграрного сектора. У травні поточного року Президент України Віктор Андрійович Ющенко проголосив 2006-й Роком села. Це схвально сприймається селянами. Правда, більшість з них розраховують на потужну бюджетну підтримку галузі, не враховуючи при цьому фінансові можливості країни. Насправді державна підтримка дасть плоди лише тоді, коли спиратиметься на реальні цілі та можливості, правильні пріоритети та рішення. Вивчення цього питання свідчить, що поєднати бажання селян зі скромними бюджетними можливостями - справа непроста, але реальна. Однак для цього система державної підтримки та регулювання розвитку сільського господарства має бути докорінно змінена. По суті, йдеться про новий етап аграрної політики в Україні.
Необхідність нової аграрної політики зумовлена новою економічною ситуацією та історичним періодом розвитку українського суспільства. У 1990-2004 роках аграрна політика була спрямована на ринкову трансформацію аграрного сектора, зупинення аграрної кризи і стабілізацію сільськогосподарського виробництва. Ця мета здебільшого досягнута. Зазначені заходи забезпечили стабілізацію і зростання виробництва та фінансове оздоровлення галузі. У 1999 році галузь отримала 3,4 млрд грн збитків при рентабельності - 22,1 відсотка, у 2004 році - майже 2,7 млрд грн прибутків при рентабельності 12,6 відсотка. Ринкові відносини в українському селі значною мірою наблизились до загальноцивілізаційних, європейських стандартів.
Нова аграрна політика повинна мати зовнішньоекономічне, інтеграційне спрямування, зумовлене вступом України найближчим часом до СОТ та підготовкою до вступу до ЄС. Епіцентром спільної аграрної політики ЄС (САП ЄС) є особлива система державної підтримки та регулювання сільського господарства, яка визначає характер розвитку галузі. Запровадження такої системи в Україні - необхідна умова забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектора на європейському ринку. Однак система державної підтримки та регулювання сільського господарства в Україні надто деформована і відстає від цивілізаційного розвитку та від європейських стандартів.
По-перше, бюджетна підтримка галузі в Україні практично повністю проїдається диспаритетом цін. На 100 грн бюджетних виплат припадало 100 грн цінових втрат. В ЄС, навпаки, на 100 євро бюджетних виплат фермерам припадає 130 євро цінової підтримки. У Росії - на 100 рублів бюджетних виплат припадає 200 рублів цінової підтримки. Отже, в ЄС цінова підтримка доповнює бюджетну підтримку, а в Україні вона її проїдає.
По-друге, в Україні ще за радянських часів склалась деформована система державної підтримки продовольчого ринку загалом. Так, співвідношення обсягів підтримки виробниківсільськогосподарської продукції до обсягів підтримки її споживачів становить 1 до 3, тоді як у США 20 до 1. В ЄС, Австралії та Канаді, навпаки, споживачі через систему цін надають підтримку виробникам сільськогосподарської продукції. В ЄС на 100 євро підтримки фермерів припадає 40 євро трансфертів споживачів. В Росії на 100 рублів підтримки виробників припадає 200 рублів трансфертів споживачів. Тобто в ЄС та в Росії через політику цін споживачі надають підтримку аграрним виробникам (споживачі платять за вітчизняну продукцію вище світових цін). В Україні, навпаки, через деформовану політику цін виробники надають трансферти споживачам (споживачі платять за вітчизняну продукцію нижче світових цін).
Балансування всіх складових державної підтримки аграрного сектора України в міжнародному порівнянні дає можливість зробити два принципово важливих висновки. Перший. Цінова підтримка аграрних виробників в Україні негативна і дуже суттєва (45 відсотків), що значною мірою знецінює загальну державну підтримку галузі. В ЄС та Росії цінова підтримка виробників, навпаки, позитивна і дуже суттєва (50 відсотків). Другий. Бюджетна підтримка аграрних виробників в Україні у структурі їхньої загальної підтримки становить 98 відсотків. Таким чином, негативна цінова підтримка фактично призводить до надмірного навантаження на бюджет країни. В ЄС бюджетна підтримка не перевищує 50 відсотків загальної
Loading...

 
 

Цікаве