WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична система суспільства - Курсова робота

Політична система суспільства - Курсова робота

40].
Забороняється заняття підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян:
o військовослужбовцям;
o посадовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату;
o посадовим особам органів державної влади і управління, що покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств;
o особам, які відбувають строк покарання, до його закінчення;
o особам, які мають непогашену судимість за крадіжку, ха-барництво та інші корисливі злочини.
Комерційні об'єднання покликані діяти щодо громадянського суспільства і держави в такий спосіб:
o сплачувати податки в установленому законом порядку;
o розвивати економіку держави, заповнюючи відповідні економічні ніші;
o розвивати національний бізнес, ділові відносини з іншими державами;
o сприяти підняттю рівня матеріального забезпечення громадян та ін.
3.2. Поняття відносної самостійності держави
Розглядаючи тісний взаємозв'язок і взаємозалежність суспільства і держави, громадських об'єднань і держави, комерційних , корпорацій і держави, слід зважувати на те, що держава має відносну самостійність.
Відомо, що "абсолютної самостійності" ні в природі, ні в су-спільстві бути не може, оскільки існує загальний взаємозв'язок процесів і явищ. Не може бути й "абсолютної залежності". Коли ми говоримо про державу як про "слугу суспільства", це не означає, що ми представляємо її як слугу, маріонетку в грі зовнішніх умов, суспільних відносин. Якби держава не мала певної самостійності, своєї внутрішньої та зовнішньої свободи, вона була б пасивною, мертвою, а отже, зайвою ланкою в політичній системі суспільства, у громадянському механізмі. Поняття "відносна самостійність" держави покликано відбити активність держави у всіх сферах громадського життя. Зворотний вплив держави на суспільство є мислимим лише в рамках її відносної самостійності.
Відносну самостійність держави слід розглядати конкретно-історично, зважаючи на специфічні умови розвитку суспільства, його політичної системи та ін. У процесінауково-технічного і суспільного процесу відносна самостійність держави зростає.
Знаходячись у певній залежності від зовнішніх чинників (економіки, класової боротьби, політики, ідеології), держава справляє на них зворотний вплив, що є однією з форм вияву її відносної самостійності. Іншою формою прояву відносної самостійності держави можна назвати підвищення держави над інтересами класів, що борються, виконання загально-соціальних завдань або її організаційну відокремленість від суспільства в цілому, наявність власної внутрішньої структури і функцій. Таких форм прояву відносної самостійності держави можна навести чимало, вони специфічні для різних країн кожної історичної епохи [7, ст. 41].
Крім того, у держави є своя логіка розвитку. Наявність особливих етапів розвитку держави є однією з форм прояву відносної самостійності. Держава додержується свого власного шляху розвитку, над яким має зверхність розвиток виробництва. Але держава, завдяки своїм власним законам і фазам розвитку, справляє зворотний вплив на розвиток виробництва, що є однією з загальних (властивих всім історичним етапам) форм відносної самостійності держави.
Чи слушним буде ствердження, що "держава не має власної історії", оскільки її поява і подальший розвиток були обумовлені розвитком суспільства - економічним, соціальним, політичним? Ні, певна річ. Держава розвивається разом із суспільством і в той же час має свою історію. Аргументом на користь останнього твердження є відносна самостійність держави у вигляді різних форм її прояву.
ВИСНОВКИ
Отже розглянувши категорію "політична система суспільства" ми зрозуміли, що це є одне із найбільш ємних і широких явищ у сучасному демократичному суспільстві. А саме поняття "система" зазвичай охоплює по крайній мірі: 1) велику кількість елементів; 2) їх взаємозв'язок і взаємодію; 3) цілісний характер всіх багатообразних складових елементів системи; 4) зв'язок із суспільною сферою. І це дуже важливо оскільки політична система найбільш повно забезпечує участь усіх громадян, які цього хочуть і мають можливість, в управлінні державними і суспільними справами, а також здійснює взаємозв'язок усіх елементів, а це дуже важливо, хоча, звичайно, не виключає їхню автономію.
Отже говорячи про державу, органи і організації, як особливі ланки політичної системи, нам лише залишається добавити, що це є найбільша розвитку сучасного суспільства, і їхнє функціонування дозволить нам просуватися далі до більш ширшого і повного розвитку і зрештою до досконалості, а цього не було б, якщо б не було політичної системи суспільства з її функціями, задачами і цілями на майбутнє.
Проте не існує єдиної думки про політичну систему, я вважаю, що при детальному подальшому її досліджені ця думка знайдеться, що допоможе нам краще зрозуміти це суспільне, державне і політичне явище.
Отже, виходячи з вищесказаного вже вище можна зробити наступні висновки:
- по-перше, в даній роботі я побачила і змогла довести тісний взаємозв'язок держави і суспільства, інакше кажучи нерозривний зв'язок, держава хоче цього чи не хоче повинна брати до увагу ту чи іншу ситуацію, яка відбувається в суспільстві, підчинятися певним законам суспільства, і навпаки, держава виступає основою політичної системи суспільства, на основі принципів держави, державної влади будуються інші принципи функціонування політичної системи, її підрозділів, і взагалі розвиток суспільства і громадян, зокрема, в ній.
по-друге можна побачити тісний взаємозв'язок політичних організацій, політичних партій та інших об'єднань з державним апаратом, а відповідно і їх роль в політичній системі суспільства. Адже, саме держава регулює діяльність політичних партій, організацій, вказує шлях для їхнього існування, і в свою чергу саме політичні організації відіграють значну роль в розвитку держави, її процвітання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Венгеров А.Б."Теория государства и права", М., Юрист, 1995 р. - 254с.
2. Котюк О.В. "Основи держави і права", К., ВЕНТУРІ, 1996. - 207 с.
3. Комаров С.А., Малько А.В., "Теория государства и права", М., Норма, 2000. - 440 с.
4. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Москва. - 1998р. - 408 с.
5. Копєйчиков В.В. "Загальна теорія держави і права" , К. Юрінком, 1997. - 317 с.
6. Марченко М.Н. Общая теория государства и права. М.: Зерцало, 2000р. - 611 с.
7. Скакун О.Ф. "Теорія держави і права". - Підручник. - Харків, "Консум", 2001 р. - 656 с.
8. Цвік М.В. Загальна теорія держави і права. Харків "Право" - 2002 р., с. 432
Loading...

 
 

Цікаве