WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Регіональна політична еліта у час виборчої кампанії - Реферат

Регіональна політична еліта у час виборчої кампанії - Реферат

влади, серед яких голова облдержадміністрації, його п'ять заступників і 14 з 20 голів райдержадміністрацій, зголосилися бути кандидатами в депутати. Такий перебіг подій С. Кабачинська вважає основною прикметою виборів до обласної ради [2].
Наступну за обсягом групу становлять представники промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики - 23,1%. Однаковими за кількістю в складі ради є групи працюючих в сільському господарстві й медицині - по 14,1%. Невеликою чисельністю репрезентовані представники органів місцевого самоврядування - 9,1%, освіти і МВС та юстиції - по 5,1%. Найменшу групу складають працівники профспілок - 1,3%.
Відповідно до вікових параметрів, найбільші групи утворюють депутати віком від 41 до 50 років - 44,8% та віком від 51 до 60 років - 38,5%. Помітно менші групи складають депутати віком від 31 до 40 років та депутати, яким за 60 років - відповідно 10,3% і 6,4%.
Цікавим є той факт, що кількість жінок у складі обласної ради надзвичайно мала - лише 9%.
Більша частина депутатів обласної ради є позапартійними. Якщо ж аналізувати членів партій, то найбільше представлені АПУ - 14,1% та Партія регіонів - 7,7%. Далі йдуть члени КПУ, "Демсоюзу", СПУ - по 2,6%, СДПУ(о), "Трудової України", НДП, ВОЛ "Справедливість", РХП, НРУ "За єдність", "Жінки за майбутнє" та НРУ - по 1,3%.
Цікавим, на нашу думку, є й те, ким висунуті були на вибори депутати облради. Більшість їх були висунуті зборами виборців - майже 81%. Щодо решти депутатів Хмельницької обласної ради, то кількісний аналіз їх висунення виглядає так: громадськими організаціями й Партією регіонів - по 5,1%, АПУ та СПУ - 3,8%, "Нашою Україною" - 2,6% і, нарешті, ВОЛ "Справедливість", "Демсоюзом", "Жінками за майбутнє", Усеукраїнською чорнобильською народною партією "За добробут та соціальний захист", НРУ "За єдність" - по 1,3%. Отже, бачимо, що на рівні виборів до обласної ради, незважаючи на проведену представниками політичних партій роботу (презентації партій і блоків, організації зустрічей кандидатів з електоратом, проведення теледебатів з метою донесення й розкриття основних програмних документів та ін.), виборці віддали абсолютну більшість голосів кандидатам висуненим зборами виборців. Отака характерна особливість Хмельницької області під час останніх виборів.
У цьому ж контексті наведемо деякі дані, що стосуються результатів виборів до Кам'янець-Подільської міської ради - одного з репрезентантів Хмельниччини.
Аналіз освітнього рівня депутатів засвідчив, що в міській раді вищу освіту мають 84% депутатів, тобто їх відсоток на 13 одиниць менший, ніж в області.
Якщо розглядати склад міської ради за віковими параметрами, то вагому частину депутатів складають особи віком від 41 до 50 років - 42% та від 51 до 60 років - 36%. Ці цифри свідчать, що типовий депутат Кам'янець-Подільської міської ради за віком відповідає як середньостатистичному депутатові Хмельниччини, так і загалом України. Невеликою є частка представників вікової групи від 30 до 40 років - 16% і мізерною (лише 6%) - віком 61 рік і старших. Варто зауважити, що як у складі облради, так і в складі Кам'янець-Подільської міської ради відсутні депутати віком до 30 років.
Характерним є той факт, що майже п'яту частину депутатів міської ради (18%) складають жінки, що в процентному відношенні перевищує аналогічний показник обласної ради вдвічі.
Дещо іншу картину можемо спостерігати при розгляді складу керівників структурних підрозділів Кам'янець-Подільської міської адміністрації, а саме: начальників управлінь, голів комітетів, завідуючих відділами, та їх заступників, тобто місцевої політичної еліти, яка призначається.
Тут за віковим показником невелику перевагу має частина представників віком від 41 до 50 років - майже 33%, дещо менше працівників віком від 51 до 60 років - майже 26% та віком від 31 до 40 років - 23%.
На відміну від ради для цієї категорії характерним є присутність керівників віком від 21 до 30 років. Частка їх досить суттєва і складає майже 19%. Ми вважаємо, що вони є найближчим резервом для зайняття високих керівних постів у майбутньому і на них можуть розраховувати нинішні керівники міста.
Розглянувши освітній рівень керівників структурних підрозділів та їх заступників, зазначимо, що вищу освіту мають 93% осіб, серед яких лише один керівник має науковий ступінь. Велику різницю, у порівнянні з радою, становлять представники жіночої статі. Вони складають третину керівників та їх заступників - майже 33%.
Аналіз виборчого процесу на регіональному рівні не дає підстав стверджувати, що становлення національної політичної еліти має одновекторний напрямок, хоча домінуючою тенденцією на Хмельниччині є зрощення влади виконавчої і представницької, причому консолідація владних структур відбувається під егідою державно-адміністративного органу.
Вибори 2002 року показали, що в області, попри прагнення політичних партій, зберігається схема де трудові колективи є основними щодо висунення кандидатів. Склад обласної ради виявився політично не структурованим, а це, не зважаючи на значні технологічні потуги центральних і регіональних політичних лідерів і організацій у передвиборчий період, відображає загальнодержавні тенденції.
Як показує дослідження, законодавчі органи влади мають у своєму складі досить мало депутатів-жінок. І чим вищий представницький орган, тим у ньому менше жінок. У цьому плані органи виконавчої влади мають у своєму складі значно більше представників жіночої статі, хоча це й не стосується лиш ключових посад.
Література.
1. Бурімейко Ю., Рибак А. Актуальні аспекти формування регіональної політичної еліти // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. Випуск ІІ. Одеса: Аспропринт, 1999. С. 50-55.
2. Кабачинська С. Реванш // Дзеркало тижня. 2002. № 14. С. 3.
3. Коробов В. Між державою і ринком: трансформація регіональної економічної еліти в умовах перехідного суспільства (соціальні статуси, ролі і економічна поведінка) // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. Випуск ІІ. Одеса: Аспропринт, 1999. С. 312-316.
4. Полохало В. Структурування політичних еліт в процесі виборчих компаній в Україні і Росії: порівняльний аналіз // Політична думка. 1999. № 3. С. 3-7.
5. Савков А. Формування та розвиток політичної еліти в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. Випуск ІІ. Одеса: Аспропринт, 1999. С. 124-128.
Якубовський О. Регіональна політико-адміністративна еліта: досвід та актуальні проблеми методології досліджень // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. Випуск ІІ. Одеса: Аспропринт, 1999. С.20.
Loading...

 
 

Цікаве