WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Інформаційно-психологічний вплив у політичних процесах - Реферат

Інформаційно-психологічний вплив у політичних процесах - Реферат

мірилом відносного успіху одного політика в порівнянні з іншим, популярності політичної партії. Рейтинги є частковим мотивом прихильності виборця, тому ними досить часто маніпулюють, форсуючи ефемерний успіх свого кандидата чи політичної партії. Правдивість рейтингів залежить від того, проводять їх незалежні дослідницькі центри чи "свої", часто залежні від реакції "замовника", спеціа-лісти.
Виборчі технології нерозривно пов'язані з провокуванням політичних скандалів, здійсненням інформаційного терору, спрямованого на шкоду інтересам і громадській репутації конкурентів, а також на їх повну дискредитацію і витіснення з політичного ринку. Найтиповішими способами і прийомами інформування є дезінформування й фальсифікація відомостей, а також маніпулювання свідомістю реципієнтів. Залежно від цілей користуються вибірковим або частковим інформуванням, коли виборцю дається неповна інформація про події або ж кількість інформації є такою значною, що зумовлює неможливість відокремити суттєве від поверхневого. Політичні передачі на телебаченні часто монтують так, щоб водночас рекламувати одного лідера й дискредитувати іншого. Поширеним є використання готових образів, сенсів чи стереотипів, котрі не вимагають інтелектуального опрацювання і тому викликають однозначну реакцію, яка знижує поріг критичного сприйняття інформації. Тобто, ті чи інші персоналії політикуму або політичні події висвітлюються в чорно-білому сприйнятті, однозначно або й упереджено.
Украй поширеним прийомом маніпулювання громадською думкою в Україні є "навішування ярликів", тобто надання певним особам або їхнім діям однозначно позитивних чи негативнихоцінок; використання "подвійних стандартів" при оцінці дій союзників і противників тощо. У наш політичний лексикон увійшли слова "червона загроза", "олігарх", "адміністративний ресурс" тощо.
Названі технології нерозривно пов'язані з провокуванням політичних скандалів, здійсненням інформаційного терору, проведенням інформаційно-психо-логічних воєн, спрямованих на шкоду інтересам і репутації конкурентів, їхній дискредитації й витісненню з політичного поля. Значна частина пропагандистських прийомів, різноманітних методів маніпулятивного впливу на поведінку людей ґрунтуються на використанні різних закономірностей сприйняття, мислення, емоційної сфери людини. Відбувається здійснювана через ЗМІ експлуатація базових потреб людини, а саме однієї з них - комунікативної [3].
Активно діє мотив змішаної потреби в системі постійно використовуваних у даному типі суспільства міфів. Вид міфології залежить від суспільства, до якого належить людина. У її свідомості у формі кліше функціонують культурні традиції, стереотипи, історія розвитку суспільства, релігія тощо. Міфи витікають із системи цінностей суспільства та його окремих груп. Можна розмежувати ті міфи, які виглядають простою брехнею, і ті міфи, які детерміновані певними об'єктивно зумовленими суспільством ідеями. Міф, по суті, заповнює вакуум реальних знань. Відтак постає міф про "месіанство" одного з політиків чи "демонізм" іншого. Міфи дозволяють виправдовувати помилки, недолугість правителів, спонукати народ до тих, чи інших дій.
Методи маркетингу в політиці, як і в економіці, дають можливість вивчати попит виборців, опановувати методи їх переконання й подачі "образу" кандидата шляхом не тотального примусу, а конкуренції. Упровадження методів політичного маркетингу в політичну боротьбу робить, таким чином, цю боротьбу відкритою для громадської думки [4].
Сучасні виборчі технології несуть у собі неминучі втрати. Маємо на увазі надлишкову раціоналізацію громадського життя, жорстке планування виборчої кампанії, зловживання сучасними засобами впливу на виборця тощо. Проте саме виборчі технології є складовою демократизації суспільства, а також свідченням можливості вибору громадянина. Коли громадянин не має права вибору ні в сфері потреб, ні в організації складної системи вивчення їх та особливостей політичної кон'юнктури, тоді немає також потреби в різноманітних методах переконання, адже стосовно цього громадянина влада втілює принцип: бери, що дають. У такому разі "... вона здійснює визначаючий вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою насильства та інших засобів" [5].
Тоталітарний режим не враховує громадської думки. У демократичному суспільстві управління соціальними процесами передбачає вивчення і вплив саме на неї. У зв'язку з цим велику роль відіграють засоби масової інформації. Вони стають важливим компонентом демократичних форм управління соціально-політичними процесами. Динамічні зміни в суспільстві активізують потребу людей в об'єктивній інформації і вимагають орієнтування в політичній та соціально-економічній обстановці. В умовах розвитку соціально-політичного процесу демократизації виникає проблема якісного переходу від примусу до відносно добровільного прийняття рішень особою, які базуються на власних переконаннях.
Література
1. Політологія / За ред. А. Колодій. К., 2000. С.93.
2. Ковлер А. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. М., 1995. С. 6.
3. Парыгин Б. Основы социально-психологической теории. М., 1971. С. 178.
4. Ковлер А. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. М., 1995. С. 109.
5. Попов К. Социология и психология власти // Драма обновления. М., 1990. С. 370.
Loading...

 
 

Цікаве