WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Інформаційно-психологічний вплив у політичних процесах - Реферат

Інформаційно-психологічний вплив у політичних процесах - Реферат


Реферат
Інформаційно-психологічний вплив у політичних процесах
Розглянуто методи виборчих технологій. Аналізується їх зв'язок з появою політичних колізій та здійсненням суспільної інформаційної сугестії.
Ключові слова: політичні процеси, виборчі технології, маніпулювання, переконання.
Здобуття Україною незалежності та формування в ній громадянського суспільства зумовили появу низки проблем, притаманних молодій державі. У пострадянський час, коли Україна зробила ставку на деідеологізацію державної влади, послабила міру політичного контролю, процес політичної структуризації набув якісних змін. Основними формами участі в політичній діяльності груп громадян, мало залучених до політичного життя країни, стали: перегляд відповідних програм телебачення (наприклад: "П'ятий кут", "Епіцентр", "Політичні діалоги" тощо), прослуховування передач радіостанцій (особливо іноземних, коли їх розпочали транслювати у FM-діапазоні) та обговорення отриманої інформації й політичних тем у колі рідних і друзів. Проте відкритість наших громадян для певних маніпуляцій, що формувалась десятиліттями впливу ідеологічно-пропаган-дистської політичної системи й набула форми довіри до офіційної інформації, яка транслюється засобами масової інформації та висловлюється авторитетними політичними діячами, значною мірою атрофувалася. За винятком догматичних прихильників КПРС-КПУ пенсійного віку, стійких пріоритетів у виборців не було, вони тільки почали складатися й досить часто змінювалися. Політична ідентифікація основної маси населення нашої держави з партіями й рухами не відбулась через нерозвинутість самих політичних партій та їх повну нездатність бути виразниками раціональних інтересів громадян. Часта зміна лідерів і дійових осіб національної політичної сцени також не дозволяє говорити про стійкість політичного процесу.
Можна констатувати, що всі роки пострадянського політичного розвитку політичне життя України тривало під знаком виборів (президентських, парламентських) і референдумів. Як засвідчує досвід інших країн, передвиборча лихоманка не є національним феноменом лише українців: чи то в сусідній Польщі, чи то в далеких Сполучених Штатах Америки на певний час уся країна перетворюється на грандіозну арену, де кожен претендент на почесне крісло намагається продемонструвати якомога ширше свої таланти. Відповідно до цього формувалися, удосконалювалися, упроваджувалися й адаптувалися до місцевих особливостей форми й методи політичної агітації, метою яких було спершу фактичне обстеження електорального поля, а відтак - виховання належного електорату задля гарантованого маніпулювання певною його часткою для досягнення мети: управління як окремою людиною, так і групами населення.
Вивчення специфіки електорального процесу передбачає аналіз змін пріоритетів, які відбувалися в масовій свідомості виборців. Об'єкти цих пріоритетів - політики. Кандидати в депутати по-різному сприймаються виборцями на різних етапах виборчого процесу. На початку кампанії багато з них є маловідомими, за винятком незначної групи "розкручених" (активно експонованих у засобах масової інформації раніше чи відомих завдяки унікальним фаховим якостям і життєвим досягненням). До кінця виборчої кампанії образи претендентів на виборні посади міцно вкорінюються в нашій свідомості. Телебачення, радіо, візуальна реклама роблять кандидатів якщо не популярними, то досить упізнаваними.
Боротьба за владу між кандидатами й різними політичними партіями вимагає знання механізмів, які впливають на поведінку людей під час виборчої кампанії, формують їхнє ставлення до кандидатів і партій, зрештою, зумовлюють їхній вибір. Тому для підвищення ефективності політичної діяльності використовують спеціально розроблені й апробовані на практиці політичні технології, тобто систему прийомів, технік послідовного досягнення бажаного результату в тій чи іншій сфері політичної діяльності [1].
Аналіз цих процесів показує, що для гарантованого досягнення мети достатньо мати вплив, який формується при використанні виборчих технологій на певну частку виборців. Виборчі технології - це методи організації виборчої кампанії кандидатів і/або партій, спрямованих на досягнення успіху на виборах [2]. У цьому сенсі всі дії кандидата та його команди від моменту прийняття рішення про участь у виборах до підрахунку голосів можна віднести до виборчих технологій. Мас-медіа надали виборчим технологіям певну ауру таємничості й надзвичайних можливостей, які недоступні розумінню простих смертних. Проте це звичайна галузь людської діяльності, у якій, як і в будь-якій, успіх приносять знання, досвід, інтуїція, тобто те, що прийнято вважати професіоналізмом. Загалом виборчі технології спрямовані на контроль за свідомістю й поведінкою людей. Прийоми, які при цьому застосовують, орієнтовані на штучне конструювання як політичних реакцій, так і запитів населення.
Досить поширеною формою аналізу політичних процесів є рейтинги політиків чи політичних партій, або їх місця серед політичних пріоритетів у свідомості виборців. З точки зору політика, політичної партії, заміри їх рейтингу на кожному етапі кампанії - це інструмент, з яким можна порівнювати свої дії: подобаються вони виборцям чи ні, які дії слід активізувати, а які слід припинити, тобто ці рейтингові заміри є визначником ефективності роботи. Для виборця рейтинги є певним
Loading...

 
 

Цікаве