WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Українська національна ідея в контексті релігійно-духовного життя періоду політичної модернізації - Реферат

Українська національна ідея в контексті релігійно-духовного життя періоду політичної модернізації - Реферат

ідея виступала консолідуючою силою суспільства. У нових історичних умовах наприкінці XIXст. цю функцію "перебрала на себе ідея національна" [6, с. 114]
Зміст релігійної ідеї, на наш погляд, включає в себе також елементи національної самосвідомості, духовно-інтелектуального, культурного стану нації, її морального здоров'я, тобто елементи національної свідомості і духовної культури українського народу, які одночасно виступають елементами української національної ідеї. Усе це єднає її з українською національною ідеєю на державно-правовому й морально-етичному рівнях. Саме ці підстави дають нам право стверджувати те, що християнські засади наявні в українській національній ідеї. У кінцевому результаті взаємозв'язок української національної та релігійної ідей значно підсилюють консолідацію сучасної української нації на засадах культурно-гуманістичних і морально-релігійних вартостей [7, с. 16; 8, с. 203-204].
Національну ідею не можна зрозуміти без урахування особливих умов життя народу протягом його історії. Вона відображає глибинний рівень національної свідомості, виступає всіма формами рефлексії нації (людини) над питаннями сутності національної спільноти та сенсом її існування. Вона відображає також сукупність ціннісних орієнтацій нації, спрямування мислення народу, здатність відчувати й діяти співзвучно національним інтересам. Національна ідея, виступаючи як своєрідний духовний стан народу, його менталітет, формується залежно від традицій, культури нації, усього середовища буття людини і водночас сама впливає на них, існує як "животворна свідомість", як джерело культурно-історичної динаміки нації. Реалізація національної ідеї постає як національний ідеал, що має інтегративний характер і спрямований на позитивний результат.
Українська національна ідея виникає разом з виникненням самої України і проходить ряд етапів у своєму розвитку, зберігаючи в основному свою сутність, але змінює форму, сферу дії, функціональне призначення й глибину вираження. Вона виступає складним соціально-культурним, політичним феноменом, що служить консолідації нації для найефективнішої реалізації завдань українського національного відродження, яке має комплексний характер і виступає як цілісний процес становлення й розвитку власної національної державності, пробудження національної самосвідомості і гідності, розвитку національної культури й мови, утвердження економічної незалежності. Суть його полягає в реалізації національної ідеї та втіленні в ній національного інтересу в усіх сферах життєдіяльності української нації. Пріоритетом національного відродження виступає досягнення національної незалежності й побудова соборної демократичної Української держави. На теперішньому етапі консолідації української модерної нації важливим є об'єднання в рамках національної ідеї, національного відродження й реального процесу виживання, де інтегративною виступає екологічна ідея [9, с. 377].
Українська національна ідея виходить з автохтонності української нації і формується на базі екзистенціально-гуманістично орієнтованої національної ментальності українського народу. Вона базується на глибокому усвідомленні приналежності кожного українця до української національної спільноти, ідентифікації його з цією спільнотою, формуванні уявлень про її типові риси, історичні й духовні цінності, етнічну територію, мову. Важливою рисою української національної ідеї є її укоріненість в історичному минулому, піклування про історичну долю нації в теперішньому, а значить - розуміння суті нерозв'язаних проблем, національних інтересів, поступу українського народу [2, с. 93].
Як основа функціонування української нації, серцевина її духовних інтересів і наріжний камінь її соціально-політичних прагнень, українська національна ідея виступає всеохоплюючою й означає державність, власновладність, суверенітет і соборність. Суть її полягає у вираженні прагнень українського народу до свободи, до завоювання економічної, політичної й культурної незалежності та в повнокровному утвердженні себе на арені міжнародних відносин.
Найсуттєвішим складником української національної ідеї, ураховуючи попередній історичний досвід, є соборність і державність України, тобто прагнення жити разом у самостійній державі, що, єдине, зможе забезпечити всі інші складники народної мрії, включно зі свободою і справедливістю. Проблема збереження соборності (тобто єдності на основі толерантності, свободи, демократії, віротерпимості й культури в широкому синтетичному розумінні слова, територіальної цілісності молодої Української держави) у теперішній геополітичній і воєнно-стратегічній ситуації дуже тісно пов'язана зі станом сконсолідованості української модерної нації на базі національної ідеї, станом громадянського суспільства, рівнем політичної, правової і громадянської культури - із загальнонаціональною злагодою взагалі.
Отже, якщо кінцевою метою для української національної ідеї є побудова Української держави (соборної, самостійної, незалежної), то для релігійної ідеї - загальнонаціональної церкви. Втілення в життя української національної ідеї тісно пов'язане з глибоким усвідомленням і практичною реалізацією як національного, так і християнського ідеалів. За умов національного ренесансу, під знаком якого завершилося XX століття, християнство пропонує людству нову парадигму і етнічного, і релігійного розвитку, спрямовану на збереження унікальності етнічної самоідентифікації народів при толерантному співіснуванню їх на християнських засадах.
Література
1. Малес В. Держава і регіони (до формування регіональної політики в Україні) // Розбудова держави. 1994. №9. С. 12-17.
2. Медвідь Ф. Християнські засади української національної ідеї // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. Л., 1999. С. 91-94.
3. Кучма Л. Нетлінні і вічні християнські цінності. Виступ-привітання Президента України на урочистій академії, присвяченій 2000-літтю Різдва Христового // Урядовий кур'єр. 2000. 25 січня.
4. Медвідь Ф., Коваленко А. Релігія в політичному житті України // Київська церква. Альманах християнської думки. 2000. № 2(8). С. 92-95.
5. Гудима А. Ідея національної церкви в контексті історії та духовності українського народу // Християнство і національна ідея: Наук. зб. Київ; Тернопіль; Краків, 1999. С. 85-90.
6. Ребет Л. Теорія нації. Мюнхен, 1955.
7. Колодний А., Филипович Л. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. Львів, 1996.
8. Медвідь Ф., Дуфенюк М. Взаємозв'язок національної і релігійної ідей в контексті української суспільно-політичної думки народницького напрямку // Історія української науки на межі тисячоліть. Зб. наук. праць. К., 1999. С. 204-207.
Медвідь Ф. Український етнос: екологічні реалії і перспективи // Церква і соціальні проблеми. Екологія, економіка і християнська мораль: українська дійсність і перспективи. Львів: Місіонер, 2000. С. 367-377.
Loading...

 
 

Цікаве