WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Свобода як необхідна умова існування громади - Реферат

Свобода як необхідна умова існування громади - Реферат

бачення, що відкриє те, чого він ніколи не помічав. Навіть, щоб усвідомити, що індивід може бути "спрямованим на що-небудь", означає почати помічати недоліки у власному житті. А питання про те, що знаходиться по "сусідству" і яке воно має значення для особистості, залишається відкритим. Індивід може побажати "покрутитися навколо", щоб звернули на нього увагу, бо він "уперше з'явився на відкритому повітрі". Якщо це так, то він може отримати простір, який звільнить його від середовища буденності.
Питання щодо свободи чи, можливо, її відсутності в процесі отримання освіти, розуміються як прості обмеження й примуси, деколи навіть встановлені правила для гарантії порядку. Очевидна відсутність тривоги про те, яким чином особистість відчуває своє життя зумовленим, визначеним, навіть приреченим обставинами, що переважають.
Нашим спільним завданням є залучення щонайбільшої кількості молодих людей до прихильників мислення щодо поняття "свобода". Закритість і нездатність назвати те, що знаходиться навколо нас, перешкоджають критичному аналізу й навчанню. Дьюї мав подібні думки, коли наголошував на небезпеках "повторення повної одноманітності", "рутини і механічності". Учений називав "наркотиком" у досвіді те, що викликає в людей заціпеніння й заважає їм розкритися зовнішньому світові, розпочати пошук. Для Дьюї досвід стає повністю свідомим лише тоді, коли значення, стримані від більш раннього досвіду, вступають у дію через вправлення здатності до багатої уяви.
Освіта для свободи повинна безперечно зосередитися на тій кількості людських інтелектів, багатьох мов і символічних систем, яка придатна до впорядкування й розумного осмислення заселеного світу. Дьюї заперечував антиінтелектуальні тенденції в культурі й часто висловлював "заклик до відхилення тої інтелектуальної сором'язливості, яка перешкоджає крилом уяви,закликом до сміливості мислення, до більшої віри в ідеї, відхилення боягузливої довіри до тих половинчатих ідей, які ми називаємо фактами".
Критичне мислення, як це видно з великих традицій, поєднується з уявою і критикою в єдиній формі мислення. У науці, історії, філософії або технології вільний потік контролюється критикою і критика перетворюється в новий метод погляду на речі.
Якщо ми серйозно зацікавлені в освіті як для свободи, так і для відкриття когнітивного бачення, то важливо знайти такий метод розвитку практики з наслідками для освіти, який відкриває простори, необхідні для перетворення демократичної громади. Для того, щоб це сталося, необхідні, звичайно, нова відданість інтелекту, нова вірність у спілкуванні, нова увага до уяви.
Це означатиме надання значимості численним голосам, які рідко звучали раніше, і відразу роботі з усіма категоріями молоді, яку закликають засвоїти багатомірність, потрібну для структурування сучасного досвіду.
Припустимо, іде процес вивчення історії. Очевидно, повинні бути присутні правила, що стосуються трактовки хронологічного запису. Потрібно робити вибір між джерелами, вирізняти серед детермінант ті самі, які можуть бути представлені, як каузальні, знаходити місця, де випадок межує з необхідністю, розпізнавати ті моменти, коли обчислення відповідні і коли вони не є такими. Усе це вимагає критичне розуміння норм, які керують дисципліною історії. Але воно не завершує або повністю вичерпує таке дослідження. На сучасному етапі розвитку домінує точка зору, про важливість вивчення історії "знизу доверху", проникнення так званої "культури мовчання" для відкриття думок пересічних особистостей щодо тих чи інших подій.
Використання інструментів і методів історії для ресурсів цього виду часто означає відкриття нових просторів для дослідження, інколи метафоричних просторів, просторів для "умоглядної сміливості". Такі зусилля можуть забезпечити досвід свободи для вивчення історії, тому що дають волю уяві несподіваними шляхами. Вони звертають думку на те, що знаходиться по той бік звиклих кордонів, а часто - до того, чого ще взагалі не існує. Такі зусилля діють у той час, коли особи стають щораз більш обізнаними з питаннями, що залишаються без відповіді. Вони виступають перешкодами, які необхідно подолати, для досягнення розуміння. І саме в подоланні замкненості, у трансценденції, як ми проаналізували вище, часто досягається свобода.
Визначаючи роль бачення й точки зору, ми повинні пам'ятати, що завжди існують багатоманітне бачення й багатоманітні точки зору. Це вказує на те, що жодне положення, жодна звітність будь-якого характеру ніколи не можуть бути закінченими або всеохоплюючими. Завжди існує більше, тобто існує нова можливість. І саме там відкривається простір для переслідування свободи.
Отримання освіти для того, щоб стати вільним, повинно вийти за межі функції, за межі підпорядкування осіб зовнішнім цілям. Цей процес не повинен обмежуватись простим виконанням, а передбачає дію ініціативного характеру. Це не повинно означати, що робота з естетикою (через те, що вона присутня в параметрах свободи) повинна настільки відокремлювати або відчужувати учнів від завдань світу, що вони стають нездатними до безпосередньої роботи. Г. Маркузо розглядає естетичне перетворення як апарат розпізнавання, який відволікає спостерігача від "містифікуючої влади реальності".
Розкривши зміст ситуації, можемо перейти до практики. Італійський філософ Антоніо Грамші говорить, що гегемонія - це керування шляхом морального й інтелектуального переконання, а не фізичного примусу. Саме це і є предметом тривоги тих, хто цікавиться освітою в рамках свободи. Переконання часто є таким спокійним, спокусливим, таким замаскованим, що робить молодь покірною до влади без їхнього усвідомлення цього факту.
Ми ведемо мову про можливості побудови спільноти на засадах довіри й діалогу, де має можливість проявитись потенціал особи та її волевиявлення. Громада є найсприятливішим середовищем у якому люди творять себе спільними діями.
Література.
1. Lindeman E. The Meaning of Adalt Education. New York, 1926.
2. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
3. Камю А. Хлеб и свобода // Творчество и свобода. М., 1990.
4. Аристотель. Никомахова этика / Сочинения в четырех томах. Т. 4. М., 1983.
5. In this paper we can see the features of freedom in a community, as well as genesis of the concept of freedom from the base level "freedom under" up to "freedom with".
Loading...

 
 

Цікаве