WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політика як соціальне явище. Політична влада - Реферат

Політика як соціальне явище. Політична влада - Реферат


Реферат з політології
Політика як соціальне явище. Політична влада
План
1. Визначення політики. Політика як соціальне явище. Структура, мета, завдання, засоби та функції політики.
2. Політика і право, співіснування та взаємовплив. Правова політика, визначення, мета, зміст та ефективність.
3. Влада як соціальне явище і як системоутворюючий чинник. Види влади. Багатогранність такого явища як політична влада. Концепції влади.
4. Ознаки, структура, суть, зміст, форма та функції політичної влади.
5. Основні принципи реалізації політичної влади. Система розподілу влад у суспільстві. Аксіоми влади.
6. Легітимність та легальність влади. Типологія легітимності влади.
1. Визначення політики. Політика як суспільне відношення. Структура, мета, завдання, засоби та функції політики.
Термін "політика" походить від давньогрецького слова "поліс" (місто-держава) та його похідних: "politike" (мистецтво управляти державою), "politeteia" (конституція), "polites" (громадяни), "politica" (державний діяч). Єдиного визначення поняття "політика" немає. Ще Платон під політикою розумів мистецтво, здатність жити в умовах поліса, що ставить людину у певні поведінкові рамки. М.Вебер вважав, що політика - це прагнення до влади, її завоювання, утримання в різних великих суспільних колективах. Він розрізняв політику у широкому та вузькому розуміннях: у широкому - це політичні відносини, пов'язані з управлінням окремими сферами суспільного життя, а у вузькому - керівництво політичною організацією, передовсім державою. Д.Істон розглядає політику як реалізований владою розподіл цінностей, а Меркл твердив, що у своїх найкращих проявах політика - це шляхетне прагнення до справедливості та розумного порядку, а у найгірших - це корислива жадоба влади, сили, багатства.
Трактування політики можна згрупувати так:
1. політика як процес боротьби за завоювання та утримання влади (Мак'явеллі, Бюрдо, Дюверже, Арон);
2. політика як специфічний вид діяльності соціальних суб'єктів, пов'язаний з боротьбою за владу, розподілом цінностей, управління державними та суспільними справами. (Ільїн, Мельвіль, Федоров).
Політика виникла з необхідності підпорядковувати індивідуальні та групові інтереси всезагальному, який полягає у збереженні цілісності і єдності розшарованого суспільства. Цей собливий вид людської дільяності покликаний з'ясовувати як довготривалі, так і поточні інтереси різних соціальних груп. Політика є засобом забезпечення інтересів як великих груп людей (наприклад, націй, класів), так і нечисельних груп (наприклад, фінансових чи регіональних кланів). Вона є усвідомленою діяльністю, спрямованою на забезпечення суспільних процесів, їх регулювання, розвиток у певному напрямку.
У політиці, як сфері життєдіяльності людей, виявляються відмінності інтересів різних груп, які, з одного боку - стикаються, а з іншого - взаємоузгоджуються. Політика є продуктом свідомої довільної, а часом - свавільної діяльності людей, рушійною силою якої є певний інтерес. Проте в цілому політика виражає інтегрований інтерес.
Структуру політики становлять суб'єкти політики, об'єкти політики, політична діяльність, політичні відносини, політичні інтереси, політична свідомість, політична психологія, політична культура, і крім того, виділяють нормативний аспект. Під суб'єктами політики розуміються учасники політичного процесу, здатні діяти вільно і самостійно. Є три рівні суб'єктів політики: соціальний (індивіди, класи, еліти, етноси, мафія, натовп, корпоративні групи); інституційний (партії, органи державної влади, суспільні організації, такі супер-інститути як ООН, НАТО); функціональний (армія, органи розвідки, лоббі, опозиція, бюрократія).
Об'єктами політики виступають суспільні явища, на які спрямована діяльність суб'єктів політики, зокрема влада. Суб'єкти, здійснючи політичну діяльність, вступають у політичні відносини, взаємодіючи з приводу використання влади. Ці взаємодії будуть керуватся політичними інтересами учасників, які є безпосередньою спонукальною причиною політичної активності.
Нормативний аспект виражений конституціями, законами, програмними документами партій і політичних рухів.
Політика може бути різних видів: економічна, соціальна, культурна, правова та державна.
У залежності від масштабів, спрямованості, змісту завдань, політика поділяється на внутрішню і зовнішню.
Мета політики - забепечення панування одних суспільних груп над іншими, одних інтересів над іншими або узгодження соціальних інтересів.
Завдання політики - підтримання певного порядку в суспільстві, соціальної справедливості, максимального забезпечення як інтересів окремих індивідів, так і соціальних груп, а також загальносуспільного інтересу, забезпечення цілісності суспільства.
Засобами політики є право, державний примус (сила), мораль.
Призначення політики у тому, щоб на основі спільних інтерсів об'єднувати всі верстви суспільства і спрямовувати їх дії на вирішення важливих суспільно-державних завдань.
Функції політики:
1. функція управління - розробка основних напрямків економічного, соціального, духовного розвитку суспільства;
2. прогностична функція - визначення перспектив суспільного розвитку, створення різноманітних моделей майбутнього стану політичної системи тощо;
3. функція інтеграції полягає в об'єднанні різноманітних груп суспільства довкола фундаментальних ідей, інтересів цінностей;
4. мобілізаційно-інтеграційна функція проявляється у мобілізації матеріальних, духовних, трудових ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань;
5. ідеологічна функція полягає у розробці певного суспільного ідеалу, який включає політичні та соціальні цінності;
6. виховна функція спрямована на соціалізацію індивідів, тобто їх включення у політичне життя;
7. інноваційна функція спрямована на творче осмислення політичної дійсності, вироблення способів і методів її зміни. Тобто політика має своїм завданням створювати нові, прогресивніші форми соціальної організації життя.
2. Політика і право, співіснування та взаємовплив. Правова політика, визначення, мета, зміст та ефективність.
Основні відмінності політики і права (юридичного):
1. за своїм змістом: зміст права обмежений формами об'єктивації права, політика може виходити за межі діючих НПА;
2. за критерієм оцінки поведінки: законно чи незаконно, користь
Loading...

 
 

Цікаве