WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична система суспільства - Реферат

Політична система суспільства - Реферат

політичного життя або відповідно до політичної свідомості чи політичної ідеології.
5. інформаційно-комунікативна підсистема містить ЗМІ, засоби комунікації, науково-інформаційна інфраструктуру - тобто розгалужену мережу установ, які займаються збором, обробкою, поширенням інформації про політичне життя, пропагуючи вироблені політичні та правові норми, певну політичну свідомість і політичну ідеологію.
Функції політичної системи - основні напрями впливу політичної системи на політичне життя суспільства:
1. вироблення політичного курсу держави та визначення цілей та завдань розвитку суспільства;
2. організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань політичної програми держави;
3. координація окремих елементів суспільства;
4. легітимація (діяльність спрямована на узаконення політичної системи);
5. політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність);
6. артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають політичні рішення);
7. агрегування інтересів (узгодження та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення);
8. інтеграція всіх елементів суспільства навколо єдиних для всього народу соціально-політичних цілей і цінностей;
9. політична комунікація складових політичної системи.
3. Типи політичних систем.
Політичні системи можна класифікувати, застосовуючи певну типологію.
1. залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи:
" тоталітарні;
" авторитарні;
" демократичні.
2. за характером взаємодії з зовнішнім середовищем:
" відкриті системи;
" закриті системи.
Прикладом закритої політичної системи була політична система кол. СРСР, для якої була притаманна відсутність будь-яких зв'язків з країнами, які не належали до соц.табору.
3. в історичному аналізі використовуються характеристика систем з позицій формаційного підходу:
" рабовласницькі;
" феодальні;
" капіталістичні;
" командно-адміністративні.
4. досить поширене виділення традиційниx (доіндустріальних) і модернізованих політичних систем. Для перших характерне нерозвинуте громадянське суспільство, підданська або патріархальна політична культура, влада у формі диктатури (прикладом виступають більшість країн, що розвиваються). У других системах існує розвинуте громадянське суспільство, раціональний спосіб обґрунтування влади, диференціація політичних ролей.
5. виділяють політичні системи перехідного типу, які включають в себе елементи модернізованої системи, що народжується, та елементи старої системи, (політична система України).
6. залежно від структурної диференціації і секулярності:
а. примітивні. Тут переважає "парафіяльна" культура, спостерігається мінімум структурної диференціації;
б. традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і культурою підпорядкування. Підкорюючись владі, людина чекає від неї благ, гарантій,
с. сучасні системи є ще більше диференційованими в структурному плані, в них функціонує культура участі у політиці.
7. за характером цінностей:
" англо-американська з секулярною, плюралістичною і гемогенною культурою, що означає: більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми;
" континентально-європейська характеризується взаємодією політичних субкультур з модернізованими інститутами;
" доіндустріальні та частково індустріальні передбачають поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень;
" тоталітарну з гомогенною політичною культурою, що визначається відсутністю плюралізму і можливості реалізації власного інтересу.
Закономірності існування політичної системи.
Загальні закономірності, які притаманні всім системам, в тому числі і політичній:
1. закономірності ваги і маятника. З одного боку, політична система перебуває в постійному русі, у зв'язку зі змінами внутрішніх і зовнішніх чинників її функціонування. З іншого - для її нормального розвитку і функціонування необхідна певна врівноваженість усіх підсистем. За наявності впливу на неї динамічних чинників, система прагне досягнення стану оптимальної рівноваги, який би забезпечував нормальне виконання системою її функцій.
Суть закономірності маятника полягає в тому, що будь-яка система виведена зі стану оптимальної рівноваги, неодмінно спочатку переходить у свою протилежність. При чому наскільки значним буде відхилення в один бік, настільки - і в протилежний.
2. Самозбереження системи. Політична система прагне до стабільного функціонування, збалансованості.
3. Кореляціний зв'язок між компонентами, за якого зміни в одних із них призводять до зміни в інших.
4. Політична система активно впливає на компоненти, що її складають, і прагне перетворити їх відповідно до власної природи.
Політичній системі притаманні і власне політичні закономірності - об'єктивні зв'язки, які складаються у процесі функціонування політичної влади. Ці закономірності опосередковуються людською діяльністю і водночас існують об'єктивно, незалежно від визнання чи заперечення їх людьми.
До них належать: змістом і метою діяльності будь-якого політичного лідера є здобуття та утримання політичної влади; відносини в системі політичної влади визначають решту відносин у політичній системі суспільства; будь-яка політична влада (хоч би якою була її соціальна природа та якими б мотивами вона виправдовувала свої дії) має тенденцію до розширення своїх повноважень і встановлення тотального контролю над суспільством; політична влада практично завжди і всюди має політичну опозицію (відкриту або нелегальну) та ін.
5. Особливості політичної системи України.
Політичну систему України можна охарактеризувати:
1. відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися в не стабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, у т.ч. й в середині державного механізму;
2. система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;
3. молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;
4. централізована, з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;
5. система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування сучасного суспільства;
6. перехідна від закритої до відкритої;
7. система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації;
8. перехідна від не правового до правового типу;
9. легітимна для більшості населення;
11. миролюбна, неагресивна;
12. позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;
13. система, яка поки що не здатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту всіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";
14. світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
15. етатизована (одержавлена);
16. система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
17. система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури" та ін.
Loading...

 
 

Цікаве