WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Застосування технологій шоу-бізнесу у президентських виборчих кампаніях 2004 року (порівняльний аспект Україна – США) - Курсова робота

Застосування технологій шоу-бізнесу у президентських виборчих кампаніях 2004 року (порівняльний аспект Україна – США) - Курсова робота

сфери послуг. Аж до початку ХХ ст. перед шоуменами стояла проблема - одна вистава не могла забезпечити високий комерційний успіх проекту, адже вона була доступна лише для окремих прошарків суспільства. Лише з появою звукозаписних пристроїв і радіо, а потім кино і телебачення шоу-бізнес набув масштабів "видовища для всього народу". Якщо до "молодіжної революції" 1960-х споживачами продуктів шоу-бізнесу була переважно доросла публіка, то згодом відбулися значні зрушення. Сучасна шоу-індустрія пов'язана перш за все з молодіжною культурою [22].
Створення широкої мережі закладів дозвілля збігається у часі з поширенням ліберальних принципів (зокрема у країнах Західної цивілізації), розвитком друкованих ЗМІ, впровадженням виборчих систем демократичного зразка. Вже наприкінці ХVIII - початку XIX ст. ряд європейських країн (Франція, Нідерланди, Великобританія тощо), а також США залучають до процесів формування влади широкі верстви населення.
Політичні партії використовували у власних виборчих кампаніях досить обмежений набір важелів впливу на свідомість громадян, хоча навіть в XIX ст. вже існували спеціалізовані організації, що надавали рекламні послуги суб'єктам виборчого процесу. Та лише на початку ХХ ст. виборчі кампанії набули стихійного характеру і потребували ґрунтового наукового дослідження. Питання, які поставали перед організаторами кампаній, охоплювали найрізноманітніші сфери людської життєдіяльності: формування бюджету кампанії, акцентування головних принципів програми, використання іноземного досвіду, але найактуальнішою проблемою було залучення достатньої кількості електорату для перемоги на виборах. Минула майже чверть століття і технології, які ефективно застосовувалися і виправдовували себе в області масової культури, поступово почали інтегруватися у виборчий процес. Політичні перегони набули усіх ознак шоу-бізнесу.
Таким чином політика середини ХХ ст. набуває рис комерційної діяльністі в сфері розважальних видовищ, у крайньому разі під час передвиборчих кампаній.
Дискриптивний аспект.
Таблиця 1.1.
Порівняння головних ознак шоу-бізнесу та виборчого процесу
Ознака Шоу-бізнес Виборчий процес
Отримання прибутку У музичній індустрії головним джерелом грошових надходжень є продаж аудіо/відео продукції (CD, DVD тощо), гастрольна і рекламна діяльність Еквівалентом прибутку у виборчому процесі є кількість громадян, що за час проведення кампанії вирішили підтримати певного кандидата
Видовищність Видовищність у шоу-бізнесі забезпечується оригінальною постановкою концертних програм, розробкою нестандартних образів тощо Видовищність виборам забезпечують скандали навколо кандидатів
Масовість Для отримання великого прибутку, продукт шоу-бізнесу має сподобатися якомога більшій кількості споживачів Мета передвиборчої кампанії - залучити якомога більше електорату на сторону кандидата
Популярність Популярність у шоу-бізнесі визначається за кількістю проданого товару Кандидат перемагає лишу у разі найвищого рівня популярності серед усіх претендентів на пост президента
Функціональний аспект. Будь-яка діяльність в рамках проведення промоушн-кампанії та виборчої кампанії реалізується та контролюється спеціальними штабами. В першому випадку функції центрального керівного органу виконує продюсерська агенція виконавця, в другому - виборчий штаб кандидата. В обидві команди колективи залучаються фахівці різних галузей, виходячи з функцій, що покликаний виконати колектив. Обидві організації мають подібний кадровий склад, оскільки реалізують однакові функції, а саме: інформаційно-аналітична, організаційна, творча, комунікативна, фінансова, юридична, функція матеріально-технічного забезпечення.
Програмний аспект. В обох випадках розробка кампанії штабів відбувається у наступні етапи:
- Дослідження ("ринку", конкурентних проектів, суспільної думки);
- Розробка стратегії проведення кампанії (планування бюджету, вибір концепції, каналів комунікації, збуту);
- Контроль за проведенням кампанії (зворотній зв'язок із "споживачем") [4].
Технологічний аспект. Як вже було зазначено вище, передвиборча та промо-кампанія використовують для досягнення поставлених цілей ідентичні технології. Хоча і в шоу-бізнесі, і у виборчому процесі застосовуються специфічні, властиві лише певній сфері діяльності методики і механізми. Поле дослідницької діяльності нашої роботи не охоплює аналіз всіх технологій. Наша мета - визначити універсальні технології, які ефективно використовуються і в шоу-бізнесі, і у виборчому процесі.
Розглянемо три категорії технологій: власне технології шоу-бізнесу, які знайшли застосування у практиці виборчого процесу; політичні технології, які використовуються у шоу-бізнесі; універсальні методики у кампаніях (промо та виборчих).
2.2. Шоу-бізнесові методики у виборчих кампаніях
1. Технології іміджмейкінгу. У функціонуванні будь-якої кампанії ринкового типу домінуючу позицію займає не об'єкт (кандидат або виконавець), а суб'єкт процесу, тобто команда фахівців, що покликана створити привабливу "обгортку" продукту для його збуту споживачам. Саме ця технологія відшліфовувалася століттями в області культури. Творчий проект (спектакль, опера, шоу-постанова) розпочинається із розробки іміджу його дійових осіб. Деякі фахівці переконані, що у мистецтві вектор мотивації спрямований від внутрішніх потреб і світогляду творця до власного витвору, тоді як у шоу-бізнесі іміджмейкери відштовхуються насамперед від вподобань та смаків споживачів.
Дослідженням формування суспільної думки займаються окремі підрозділи психології. Саме на основі цих вчень і формуються основні кліше політичного та шоу-бізнесового іміджмейкінгу.
Таким чином головна мета політтехнологів та іміджмейкерів - створити образ, який би викликав високу зацікавленість аудиторії. Але світова практика довела: якщо в політиці будь-яка інформація негативного забарвлення, пов'язана з іменем кандидата, лише знижує його рейтинг, то у шоу-бізнесі відбувається зворотна тенденція. В умовах музичної індустрії спрацьовує вираз відомого американського продюсера Сола Зенца: "У шоу-бізнесі не існує понять "погані" та "добрі" відгуки, є лише дві категорії: "багато" і "мало" [10, c. 68].
Саме тому набір прийомів і технік, які використовуються у галузі масової культури для підвищення рейтингу виконавця суттєво відрізняється від методик політичного іміджмейкінгу.
Але деякі дієві підходи у шоу-бізнесі можна використовувати для зниження рейтингу конкурента. До таких технологій формування негативного іміджу відносять скандали (фінансові, зазіхання на морально-етичні норми, компрометуючі зв'язки тощо). Феномен скандалу у суспільстві існував завжди, але саме у сфері шоу-бізнесу відбувалося методичневикористання його ефекту для зміцнення позицій. За результативністю скандал є найефективнішою технікою у рамках технологій іміджмейкінгу (в політиці з негативними наслідками, у шоу-бізнесі - з позитивними).
2. Технології змагального процесу. Не зважаючи на те, що самі вибори є змагальним явищем, велика кількість
Loading...

 
 

Цікаве