WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. - Реферат

Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. - Реферат

українців, звичаї, традиції, уявлення про добро і зло за порівняно короткий термін дуже важко.
В зв'язку з цим важливо усвідомити, що духовне відродження нації і української держави неможливе без відродження виховної ролі церкви у суспільстві. Відділення церкви від держави спричинило неповноту структури української культури, бо в церкві значною мірою жили мова, архітектура, малярство.
Значні пласти культури усіх континентів пронизують біблійні сюжети. Тому глибоке розуміння надбань світової цивілізації безпосередньо пов'язане також із знанням церковної історії. Історія України вчить, що релігія посідала належне місце у житті народу, що робило духовно-культурний процес нації більш повним та довершеним.
Демократичні перетворення в Україні, що почалися в роки горбачовської перебудови, дали змогу відродити Українську Автокефальну Православну Церкву, яка безперервно існувала з 1920р. В 1990р. Всеукраїнський Собор ухвалив дуже важливе для життя церкви організаційне рішення. Вперше в історії Української держави він обрав Патріарха Київського і всієї України. Ним став 92-річний митрополит Мстислав (Скрипник). Це мало стати запорукою самостійності Української православної церкви й рівності її серед інших автокефальних церков світу. Але московський патріархат відмовився надати Українській церкві повну автокефалію. Це призвело до розколу в українському православ'ї. В Україні стало функціонувати три самостійні православні церкви - Українська православна церква Московської юрисдикції, Українська православна церква Київського патріархату та Українська автокефальна православна церква.
Крім православних конфесій в Україні функціонує і греко-католицька церква, яка бере свій початок від Берестейського собору 1596р.
В роки перебудови поширився рух за відновлення греко-католицької церкви. З 1988р. почався процес офіційної реєстрації релігійних громад. На початок 1999р. УГКЦ мала 3212 релігійних громад, 76монастирів, 10 духовних навчальних закладів, 27 періодичних видань. Греко-католики України звертаються до Папи Римського з проханням надати їхній церкві статус патріархату. Але це справа майбутнього.
В незалежній Україні, попри всі чвари на міжконфесійному рівні, законодавство стосовно вірувань є демократичним і відповідає європейському досвіду.
Сьогодні в Україні діє понад 90 релігійних структур різних напрямків.
Основні християнські церкви станом на 1995р. мали таку кількість громад: УПЦ (Московський патріархат) - 6132, УПЦ (Київський патріархат) - 1753, УАПЦ - 616, УГКЦ - 3032, Римо-католицька - 615. Серед християнських церков протестантського напряму є: Союз євангельських християн, - 1420, Союз християн євангельської віри (п'ятидесятників) - 680. На території Криму активно поширюється мусульманство.
Активізували свою діяльність різноманітні нетрадиційні для України східні церковні секти.
Враховуючи історичний досвід церковного життя, українські православні ієрархи свідомі того, що церква як невід'ємна складова громадянського суспільства в суверенній державі має бути єдиною і незалежною.
В українському суспільстві, до якого входять, крім українців, ще представники більш як 100 етносів, існує мовна проблема. В період становлення державності мовне питання має неабияке політичне значення. Його не можна розглядати ізольовано від усієї політичної, соціально-економічної та культурної ситуації.
Українська мова проголошена в 1989 р. законом про мови ВР УРСР державною. Це закономірний крок для України. Але закон про мови виконується повільно, програми підтримки української мови здійснюється наскоками як через відсутність належного фінансового забезпечення, так і брак державної волі. Згідно з даними останнього перепису населення 70% назвали своєю рідною мовою українську. Але в публічних місцях ряду легіонів вони нею не говорять. Такий стан української мови не випадковий. Це результат багатовікової бездержавності українського етносу.
Сьогодні кількість загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання та учнів у них зросла від 47,5% у 1988-1989рр. до 73,5% у 2002-2003рр.
Книговидавці, видавці газет, шоумени в гонитві за негайним прибутком орієнтуються тільки на російськомовну продукцію. До того ж, в Україну могутнім потоком ідуть книги і газети з Росії. В результаті навіть у Києві, не кажучи про інші міста, російське друковане і ефірне слово переважає українське.
Російська естрада не найвищої проби заполонила сцени наших міст. Усе це не стихійний процес, а здійснення продуманої політики культурної експансії Росії. І цього ніхто не приховує.
Деяке розширення сфери функціонування укр. мови викликав опір з боку як внутрішніх, так і зовнішніх сил, звинувачення у придушенні рос. мови і культури, у порушенні прав людини. При цьому не враховується право українця на укр. книжку, газету, освіту рідною мовою, право на майбутнє своєї мови, своєї культури, своєї держави.
За таких умов абсолютно необхідною стає рішуча і широка державна підтримка укр. культури та укр. слова, укр. освіти, як за допомогою ринкових так і законодавчих механізмів.
В умовах суцільної стагнації додає оптимізму міжнародний конкурс з укр. мови ім. Петра Яцика, започаткований Міністерством освіти і науки України, Освітньою фундацією Петра Яцика (Торонто, Канада) і лігою українських меценатів. В травні 2003року завершився 3 конкурс з укр. мови. Якщо у першому конкурсі взяли участь 200000 школярів, то в другому і третьому - понад 5 млн. школярів та студентів. Організатори конкурсу намагаються перетворити його на справжнє свято рідної мови.
Звичайно, конкурс був би неможливий без спонсорів. Основні кошти дає Освітня фундація Петра Яцика, до якої щороку приєднуються численні жертводавці з Канади, США, Австралії, а також з України. До освітньої фундації приєдналося вже більш як 300 жертводавців. Після раптової смерті Петра Яцика справу батька продовжує Надія Яцик. Вона була серед організаторів третього конкурсу.
Цікаво, що до школярів і студентів навчальних закладів Мін. освіти і науки України приєдналися навчальні заклади інших міністерств - охорони здоров'я, транспорту, оборони з усіх областей України і Криму. Можливо це є початок "емансипації" укр. мови, коли вона функціонуватиме як мова повноправного державного народу, задовольнятиме всі потреби суспільного життя.
Для розв'язання проблем укр. культури і мови вирішальне значення має всебічний прогрес України як держави. Саме він зможе піднести почуття національної гідності в масі населення і почуття відповідальності за свою культуру і мову.
Loading...

 
 

Цікаве