WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Поняття політичної свідомості: націоналізм та національна ідея - Реферат

Поняття політичної свідомості: націоналізм та національна ідея - Реферат


Реферат з політології:
Поняття політичної свідомості: націоналізм та національна ідея
Поняття національного в цілому. Одним із важливих елементів людської свідомості є національне, котре можна розглядати насамперед як певні відображення різноманітних процесів формування і розвитку етносів, націй, різних рівнів відносин та стосунків. Виходячи з двох рівнів свідомості - науково-теоретичного та буденного, психологічного, можна твердити, що національне існує на першому рівні у вигляді певних ідей, концепцій, політичних доктрин, на другому - у вигляді національних та міжнаціональних звичаїв, традицій, особливостей національної психіки, характеру, побуту … Водночас у суспільно-політичному житті існують принципи діяльності, які в комплексі становлять націоналізм.
Зміст даного поняття свідчить, що воно є предметом вивчення різних суспільних наук, філософії, соціології. Політична ж теорія розглядає його як відображення головних владних інтересів нації, основних принципів діяльності національної держави.
В даному рефераті ми розглянемо такі поняття політичної свідомої діяльності як національна ідея та націоналізм, принципи розвитку цих понять та їхній вплив на психіку людей.
У концентрованому вигляді національна державність виражена в понятті "національна ідея" . Виходимо з того, що ідеї - початок усякої свідомої діяльності, відображення потреб, інтересів різних суспільних груп. Поряд з цим існує світ підсвідомих ідей, певної системи архетипів нашого колективного несвідомого. Кожна нація має свою систему ідей, в яких досягається певний баланс свідомості та підсвідомості. Серед них особливе місце займають політичні ідеї. Насамперед це владні ідеї, що передбачають панування чогось над чимось, мобілізують на боротьбу й досягнення політичних цілей, завоювання та утримання політичної влади даного етносу.
Будь-яка національна ідея є політичною, бо вона набуває найвищого розквіту в процесі її одержавлення. Водночас вона є соціальною ідеєю, бо несе в собі національне розуміння соціальної справедливості, що історично склалося у даного етносу, містить його ідеали добра і зла, розуміння щастя, багатства, рівності, ставлення до праці, ощадливості, цінностей міжлюдського спілкування. Нарешті національна ідея - це дух нації, комплекс її світоглядних настанов, специфіка релігійної свідомості, естетичні цінності, психологічний характер, менталітет. Зрозуміло, що вона історична, тобто поступово змінюється, має бути достатньо лаконічною, щоб стати сприйнятливою для буденної свідомості мас, бути дещо символічною. Можливо, прикладом можуть бути відомі рядки: "Прав, Британіє, морями !…" Бо ж можна розрізнити як позитивні так і негативні національні ідеї (мається на увазі, що в якийсь період національного існування провід націй може висунути негативну національну ідею, яка може тимчасово стати керівною). Життєздатними виявились національні ідеї, як сьогодні кажуть, конструк-тивні. Ще одна важлива риса таких ідей - патріотизм та певна міфологізація, що повинно відбиватися в національній символіці. Національна ідея стає передумовою та стрижнем політичної ідеології. У націй, що ведуть боротьбу за самовизначення, така ідеологія стає насамперед націоналістичною. У націй, що утвердили власну державність, така ідеологія стає месіанською, культуртрегерською, загальноцивілізаційною тощо.(це вже залежить від конкретно-історичних міжнародних умов, технологічного прогресу). Шанси на успіх мають ідеї, які є образними, альтернативними, що робить їх близькими розумінню народним масам. Не запам'ятовуються такі ідеї, коли вони пасивні, компро-місні, двозначні, не підтримані традиційними для націй релігійними стереотипами.
Формування національної ідеї проходить такі етапи: культурницький, просвіт-ницько-патріотичний та етап розгортання масового руху за політичне самовизначення.
З одержавленням національної ідеї вона змінює зміст, стає провідною ідеєю існування даної державності, втрачає свій винятковий, безальтернативний характер. На цьому етапі національна ідея служить лаконічною формою реалізації національних державних інтересів, водночас вона значною мірою стає толерантною (бо має рахуватися з інтересами інших суб'єктів міжнародних відносин), тому може стати більш компромісною. Усе ж це не означає, що вона втрачає націоналістичне забарвлення. Якби це сталося, то національна ідея втратила б сенс свого існування. Вона залишається, але трансформується у духовно-культурну сферу, відбувається ерозія її політичної форми. Однак усе це спостерігається лише до певних меж. Що сталося із британською, французькою національними ідеями, те саме відбувається сьогодні і з американською ідеєю Pax America .
Щодо української національної ідеї, то важливо зазначити її специфічність (певну дискретність, складність та проблематичність її зародження, зв'язок з релігією православ'я, циклічність розвитку та ін.). Можна припустити, що її формою є авторитарний демократизм, звичайно, який би отримав відповідне словесне прийнятне оформлення. Це був би етап на довгому і важкому шляху будування правової української держави, формування громадянського суспільства в Україні.
Ще однією формою свідомої діяльності та політичних відносин є політичний націоналізм. Є декілька моделей виділення основних постулатів націоналізму. Оскільки націоналізм як ідеологія стає прапором масових політичних рухів, то, як зазначив К.Г.Юнг, усякі масові рухи нашого часу " є психічними епідеміями, або, інакше кажучи, масові психози". Тому, очевидно, націоналізм - це природний стан кожної державної нації, бо в кожній нації є власна,
Loading...

 
 

Цікаве