WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Процес набуття Україною членства в НАТО - Курсова робота

Процес набуття Україною членства в НАТО - Курсова робота

морі.
Територіальні сили включають:
- 1 ракетний батальйон охорони узбережжя,
- 1 загін швидкісних катерів,
- 1 полк далекого зв'язку,
- 1 морську базу,
- 1 річкову базу.
Румунія вже протягом десяти років бере активну участь у миротворчій діяльності. Вона поглиблює військове співробітництво й розширює двосторонні зв'язки зі своїми сусідами та іншими країнами Чорноморського регіону. Це має особливе значення для підготовки військовослужбовців. Така співпраця дозволяє з мінімальними витратами підвищити навченість особового складу й готовність його до дій у багатонаціональних силах, якими є сили НАТО.
Болгарія ~ одна із семи країн, запрошених приєднатися до НАТО у 2002 р. Протоколи вступу було підписано 27 березня 2003 р. Механізм вступу в Альянспередбачає річний період ратифікації договору всіма 19 майбутніми союзниками по НАТО. У ході ратифікації планується ретельний контроль
підготовки претендентів на вступ у НАТО. Для визначення структури своїх ЗС у зв'язку із планованим вступом у травні 2004 р. в НАТО Болгарія провела оборонний огляд.
Одним з основних завдань реформування ЗС Болгарії є створення сил швидкого реагування, які повинні брати участь у спільних операціях НАТО. У 2004 р. Болгарія зосередила свою увагу на двох ключових пріоритетах реформування ЗС. Вона планує зміцнити розвідку і модернізувати озброєння під стандарти НАТО. Протягом 2003 р. Болгарія намагалася досягти таких стандартів і в питаннях захисту інформації. Для цього болгарський уряд активно взаємодіяв з комітетом безпеки Північноатлантичного альянсу. Мета роботи - розробка й реалізація процедур допуску осіб до розвідувальних зведень. Комісія, яку становить комітет безпеки НАТО, уповноважена перевіряти місця роботи із закритою інформацією, благонадійність службовців, що матимуть доступ до таємної інформації Альянсу. Така комісія працюватиме в усіх семи країнах, що будуть прийняті в НАТО. Вона також визначить коло осіб, які будуть мати допуск до роботи в його особливо важливих керівних органах.
Під стандарти НАТО Болгарія планує модернізувати ЗО вертольотів Мі-24 за допомогою концерну EADS (European Aeronautic Defence and Space Company), Ізраїлю та Росії, а також доробити за допомогою Росії 21 винищувач МіГ-29. На останнє виділено 50 мільйонів доларів, однак до травня 2004 р. планувалося доробити тільки частину винищувачів.
Виходячи з досвіду набуття членства в НАТО країнами Центрально-Східної Європи, необхідно готуватися до виконання нового спектра завдань, які раніше не стояли перед ЗС України. Проект нової Воєнної доктрини України, на жаль, не робить акценту на цих нових завданнях і їх особливостях. Членство в НАТО передбачає, крім стандартних завдань, що раніше превалювали у Воєнній доктрині України (наприклад, захист суверенітету), також завдання підтримки союзників по НАТО в запобіганні конфліктам і подоланні криз поза межами України.
Отже, одним з основних завдань реформування ЗС України є подальший розвиток та зміцнення сил швидкого
реагування за рахунок оснащення їх найсучаснішою зброєю, модернізованою під стандарти НАТО. Особовий склад цих сил, призначених для участі у спільних операціях, які проводяться під егідою НАТО, повинен мати рівень підготовленості відповідно до його стандартів.
Україна, як і інші держави першої та другої хвилі розширення НАТО, має гострі проблеми з фінансуванням реформування збройних сил, тому першочерговим завданням у здійсненні політики переозброєння є проведення модернізації наявного озброєння під стандарти НАТО. У цьому Україна також може розраховувати на безкоштовне отримання надлишків озброєння від інших країн-членів НАТО. Так, є надія отримати від Польщі два підводних човни 641 проекту, які ще перебувають у складі сил постійної готовності ВМС Польщі.
Напевно, доцільно зберегти систему змішаного комплектування особовим складом ЗС України у співвідношенні 50% контрактників та 50% призовників зі скороченим терміном строкової служби до 6-8 місяців. Подібну систему комплектування ЗС мають такі члени НАТО, як Німеччина, Польща, Данія, Норвегія, Португалія, Туреччина, Іспанія, Угорщина, а також кандидати в члени - Словенія, Латвія, Естонія, Литва, Румунія, Словаччина та інші. Румунія, Німеччина та Туреччина взагалі не планують переходити до повністю професійних ЗС, тому що вважають загальновійськовий призов важливою ланкою зв'язку суспільства зі збройними силами, яка сприяє вихованню нації, що для України також є дуже важливим чинником.
Кінцевою метою реформи, як показує досвід країн-канди-датів, є створення збройних сил, що можуть застосовуватися як для забезпечення національних інтересів, так і в рамках спільних завдань НАТО. Вони повинні мати сучасне озброєння, хорошу підготовку і добре обладнану інфраструктуру. Отже, відповідно до цих вимог основна частина українських ЗС повинна складатися з високомобільних об'єднань сухопутних і військово-повітряних сил, структурними одиницями яких є модулі, основу яких становить батальйонна ланка. Можливим є й інший варіант: українські збройні сили можуть складатися з об'єднаних за
територіальним принципом підрозділів, які включають територіальні сили й сили підтримки.
ВМС України розвиває тісне співробітництво з флотами країн НАТО, які щорічно беруть участь у спільних військово-морських навчаннях із суміжними державами Чорного моря. Для ВМС України актуальним є завдання "вирівнювання" свого потенціалу з флотами держав НАТО з перспективою їх використання в миротворчих операціях за межами Чорного моря. Відповідно до вимог членства в НАТО ВМСУ в недалекому майбутньому повинні умовно поділятися на дві частини, одна з яких за узгодженням з керівництвом НАТО повинна становити сили швидкого реагування, що виділяються за вимогою Альянсу для спільних дій із ВМС інших країн-членів НАТО. Про склад цих сил і їх завдання необхідно вже зараз вести консультації з керівництвом Альянсу.
Звісно, що весь комплекс проблем реформування збройних сил країнами Центрально-Східної Європи не обмежується тільки висвітленими в даному параграфі проблемами. Для ЗС України значна частина заходів, які впроваджуються в цих державах, є новими. Зараз процес реформування ЗСУ триває, і в ході реформи він корегується з урахуванням досвіду країн, які стали чи готуються стати членами Альянсу. Інші держави, які вже набули членства в НАТО, зокрема Чехія, вважають, що процес реформування має перманентний характер і вдосконаленню збройних сил немає обмежень. Це пов'язано зі щорічною зміною обстановки у світі, розвитком науки і техніки, досвідом, отриманим у ході локальних війн та миротворчих операцій тощо.
Нові завдання ЗС України вимагають нових структур і коректування планів їх реформування з урахуванням досвіду набуття членства в НАТО країнами Центрально-Східної Європи.
Loading...

 
 

Цікаве