WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Національні відносини в сучасній Україні - Реферат

Національні відносини в сучасній Україні - Реферат

бараки) і лише 4% у власних окремих квартирах.
Вражає рівень безробіття серед ромського населення. За інформацією "Конгресу ромен України", він становить близько 90%. Вкрай низьким є рівень представництва ромської громади в органах державної влади та місцевого самоврядування (1 депутат у складі Ужгородської міської ради).
Можна побачити, що актуальності набувають міжнаціональні взаємини, пов'язані з міграцією до України представників тих громад, які традиційно не проживали на її теренах. Внаслідок міграційних процесів за останні роки в Україні зросла кількість азербайджанців. Чисельність більшості інших національних груп, зокрема, болгар, молдаван, білорусів, євреїв, татар, циган, німців, - скоротилася. Навіть порівняно з офіційними даними Всесоюзного перепису населення 1989 року, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні вдвічі збільшилася кількість вірмен - вона сягнула 100 тисяч громадян, азербайджанців тут нині проживає 45 тисяч, ця етнічна група демонструє 20-відсоткове зростання. Збільшилася кількість корейців: в Україні їх нараховується 13 тисяч, тобто зростання сягнуло 50%. Виросло число арабів, якщо під час Всесоюзного перепису населення у 1989 році їх було зафіксовано 1 240 осіб, то у 2001 році - 6 575 осіб. Зросло число в'єтнамців і вихідців з Індії, Пакистану, країн Південно-Східної Азії.
Актуальною для України є й проблема нелегальної міграції. Кількість нелегальних мігрантів, які перетинають кордон України, постійно збільшується. Більшість нелегалів прагне потрапити до країн Західної Європи та розглядає Україну як транзитну територію, принаймні про це свідчать українські прикордонники. Проте, реальні міграційні наміри цієї категорії осіб ще тільки комплексно досліджуються. Сьогодні існують свідчення про створення в Україні новітніх етнічних компактів. За різними даними в Україні називають різні цифри щодо кількості мігрантів, від 100 тисяч до 6 млн. осіб. Це здебільшого вихідці з країн Азії та Африки. В Одеській області вказують на наявність індійської, в'єтнамської та китайської громад. Відповідні свідчення про збільшення кількості громад - вихідців з країн південної Азії, Китаю - мають місце в інших українських регіонах. Отже, це вказує на те, що у складі населення України фактично зростає кількість представників тих етносів, які мігрують до України з несприятливих у соціальному і міжетнічному сенсі країн, тобто з тих держав, де вирують міжетнічні конфлікти і де наявний mhg|jhi рівень життя. Це, за свідченнями експертів, демонструє не тільки те, що Україна є транзитною територією, але й свідчить про те, що країна розглядається новітніми мігрантами як відносно стабільна в сфері міжнаціональних взаємин.
Тенденції в сфері міжнаціональної толерантності
в дзеркалі нових проблем та старих етностереотипів
В Україні традиційним вважається високий рівень міжна ціональної толерантності в суспільстві. Прийнято вважати, що міжнаціо нальні стосунки в Україні - доволі благополучна сфера суспільного життя. Зокрема, соціологічні дослідження демонструють, що серйозні конфлікти в сфері міжнаціональних відносин суспільству не загрожують. Значущих антагонізмів у сфері міжнаціональних стосунків не спостерігалося протягом історії незалежної України. А конфлікти в Криму в контексті інтеграції кримських татар в українське суспільство коректно розглядати як конфлікти між цим народом та владою.
Варто звернути увагу на дані опитування громадської думки, яке красномовно демонструє деякі аспекти усвідомлення в ук раїнському суспільстві власного "конфліктогенного" потенціалу (табл. 1).
Таблиця 1
Як Ви вважаєте, чи існують в українському суспільстві міжнаціональні конфлікти? (%)
Так, існують, і дуже серйозні 7 21
Існують, і доволі серйозні 14
Існують, але не значні 41 68
Конфліктів зовсім немає 27
Важко сказати 11 11
Опитування проводили Фонд "Демократичні ініціативи" та Центр "Соціальний моніторинг" з 11 до 16 травня 2004 року в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Всього опитано 2038 респондентів віком від 18 років і старше. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0.1 : 0.9 до 0.5 : 0.5 становлять 1.33 - 2.21 відсотка.
Варто звернути увагу на те, що 41% опитаних вказують, що незначні конфлікти таки існують. Постає логічне запитання, а в чому вони полягають?
Однозначно відповісти на нього складно. Адже ситуація не актуалізована. Аналізуючи сферу міжетнічних взаємин в сучасній Україні, можна побачити, що сьогодні відповідна зона "конфлікту" у сфері міжнаціональних взаємин міститься у площині певного міжетнічного дистанціювання у взаєминах між більшістю та окремими етнічними громадами. Експерти спостерігають міжетнічне дистанціювання, культурну неприязнь, що в принципі є далекою від реального напруження, яке існує між "більшістю" та окремими етнонаціональними спільнотами. Це можуть бути як етнічні громади, які є традиційними для українського суспільства, так і новітні мігрантські спільноти. Останній чинник напруження пов'язаний зі збільшенням кількості нелегальної міграції через територію України, зі зростанням числа тих осіб, які нелегально проживають в Україні. В основному це вихідці з Китаю, країн Південної Азії, Африки, країн Близького Сходу. Потенційне збільшення напруження у взаєминах між "більшістю" та представниками нових мігрантських спільнот може бути також пов'язане не так з соціально-економічними чинниками (питання працевлаштування, народження етнічного бізнесу та, відповідно, й конкуренції), як з певними етностереотипами, в тому числі і в релігійній сфері. Зокрема, щодо взаємин між християнами та мусульманами вони дістали відповідну актуалізацію після 11 вересня.
Гетеростереотипи також транслюються не тільки щодо новітніх мігрантських спільнот, а й стосовно громад, традиційних для України. Цьому нерідко активно "сприяють" ЗМІ, а також процес ретрансляції негативних сенсів під час викладання історії у школах. Так, можна навести непоодинокіприклади, коли українські ЗМІ вдаються до оголошення національної приналежності в кримінальній хроніці, тим самим створюючи з представників тих чи тих громад образи кримінальних злочинців. Сьогодні така практика у світі вважається маніпуляційною та некоректною. Схожу ситуацію можна спостерігати у ЗМІ щодо українських ромів, або під час російської ретрансляції стосовно "осіб кавказької національності", тобто вихідців з Кавказу.
З поступовим набуттям нових ознак української полікультурності в подальшому можуть актуалізуватися міжнаціональні взаємини, які не були характерними для України. Зокрема, експерти вказують на вивчення дійсного рівня міжетнічної толерантності в суспільстві, проблеми сумісності культур, соціальної сфери.
Видання нормативного характеру (Україна)
Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К. : Україна, 1996. - 54 с.
Украина. Закон. О национальных меньшинствах в Украине: Принят... 25.06.92. // Голос України. - 1992. - 16 лип.
УРСР. Закон. Про мови в Українській РСР: Прийнятий на десятій сесії Верховної Ради УРСР одинадцятого скликання, 28 жовт. 1989 р. - К.: Україна, 1991. - 16 с.
Україна. Верховна Рада. Про введення в дію Закону " Про національні меншини в Україні": Постанова... 25 черв. 1992 р. // Голос України. - 1992. - 16 лип. - С. 2.
Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про Українську частину Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин: Постанова... 11 черв. 1994 р. N 389 // Зібр. постанов Уряду України. - 1994. - N 11. - Ст. 267.
Україна. Верховна Рада. Декларація прав національностей України: Прийнята 1 лист. 1991 р. N 1771 - 12 // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 53. - Ст. 799.
Україна. Верховна Рада. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята 16 лип. // Відомості Верховної Ради України. - 1990. - N31. - Ст.429.
Loading...

 
 

Цікаве