WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → 1. Охарактеризуйте типології політичної влади. 2. З’ясуйте структуру та фукнції політичної системи - Контрольна робота

1. Охарактеризуйте типології політичної влади. 2. З’ясуйте структуру та фукнції політичної системи - Контрольна робота

макроскопічні та глобальні; традиційні й модернізовані; демократичні, авторитарні й тоталітарні.
Досить поширеною є типологія Ж.Блонд еля, який вирізняє п'ять типів політичних систем: ліберальні демократії, радикально-авторитарні (комуністичні) системи, традиційні (збереження наявних соціальних відносин), популістські (властиві країнам третього світу), авторитарно-консервативні. Існує ще кілька типологій політичних систем.
Усі вони є умовними. Насправді не існує "чистого" виду політичних систем, оскільки всі вони, насамперед, є плодом свідомих зусиль людей, що живуть у певний час і в певному місці. До того ж політична система суспільства - досить специфічне і своєрідне утворення, характер якого визначається історичними, економічними, культурними та іншими умовами.
Типи політичних систем не однаково проявляли себе у конкретному часі й історичному просторі. Людство завжди замислювалось над проблемами ефективності їхнього функціонування. Індикатори ефективності політичної системи мають за основу загальнолюдські цінності: суспільний прогрес; демократія; політичні права й свободи людини; соціальна справедливість; всебічний розвиток особи. Звичайно кількість таких індикаторів можна розширити або ж названі розкласти на складові. Виходячи з названих індикаторів ефективності, можна говорити про історичну життєдіяльність названих вище типів політичних систем в сучасному, цивілізованому світі.
Сила впливу політичних систем на весь суспільний організм, здатність їх до саморозвитку, саморегулювання, самоуправління виражаються у їхньому функціонуванні.
Головні функції політичної системи:
· Функція забезпечення цілісності громадянського суспільства. Політична система суспільства як найбільш інституціоналізована система справляє вплив на все суспільство, визначає цілі розвитку, механізм загального управління, політичні і правові норми та принципи. Вона охоплює населення даної території. Сильна, активна політична система сприяє прискоренню розвитку всього громадянського суспільства;
· Владно-політична функція. Політична система суспільства покликана формувати, захищати і підтримувати функціонування політичної влади як цінності. Такою є влада у процесі реалізації політики як керівництва, управління організації, військової діяльності, заохочення, примусу тощо. Від спрямування політичної системи, характеру владного функціонування і політичного ренесансу, на який вона спирається, залежить дійовість політики.
Політична система на основі волевиявлення формує органи влади, організовує сам процес владарювання. Вона визначає владну політику в суспільстві і здійснює її.
· Функція народної, національної інтеграції. Держава, політичні партії і рухи, громадсько-політичні утворення у своїй діяльності об'єднані розв'язанням національних проблем, а також проблем народу в цілому, інтереси якого і представляє політична система. Національна інтеграція відбувається навколо національних цінностей, у боротьбі їх створення, збереження, розквіт, у сприянні розвитку націй, розширенні міжнаціональних зв'язків та ін.
· Функція управління. Система органів становить апарат управління суспільством. У суспільстві спостерігається подальше зростання значущості бюрократичних організаційних форм. Йдеться про бюрократію як структурну організацію управління суспільством. Типи бюрократичних структур залежать від того, на основі яких принципів функціонує політична система.
· Функція відтворення політичного життя. Суспільне життя являє собою процес відтворення і творення нового. Життєспроможність політичної системи залежить від того, наскільки вона здатна постійно спрямовувати свої творчі сили проти ентропійних процесів. Політична система, яка нездатна до відтворень, позбавлена імпульсів самозбереження, об'єктивно несе у собі елементи дезорганізації, розпаду. Прикладом можуть бути тоталітарні політичні системи, які нездатні до тривалого побутового розвитку. Навіть тимчасові накопичення позитивного в соціальному русі виявляє патологічний характер самої системи. Демократично організовані політичні системи розвиваються на соціокультурній основі.
· Функція демократизації життєдіяльності суспільства. Демократизація життєдіяльності усіх структур політичної системи становить систему політичної демократії у єдності, сукупності взаємозв'язків. Така політична демократія є гарантом демократизації всього суспільства. Політична система досягає цього, якщо її побудовано за вертикальним принципом і за принципом політичної горизонталі.
· Функція організації й упорядкованості політичного життя. Для сьогодення характерна тенденція організації і демократизації всього суспільного життя, і насамперед у політичній сфері. Розвиток і організаційне зміцнення державних інститутів, розмаїття політичних партій, рухів і організацій - все це характеризує політичне життя.
· Функція соціально-політичної модернізації. На кожному історичному розвитку суспільство ставить за мету соціальну модернізацію. Для нашого суспільства це означає швидкий рух до сучасних цивілізованих структур, високого рівня життя. А цього можна досягти на основі нових технологій і зрілих політичних відносин. Суспільство, для якого характерним є процес модернізації, здійснює відтворення на органічній новації, а не на тенденції розриву, руйнування попередніх організацій.
· Функція стабілізації соціально-політичного життя. Стабілізаційна діяльність політичної системи полягає в умінні з'ясовувати причини різних конфліктів, не допускати їхнього розвитку, знаходити вихід з кризових ситуацій шляхом досягнення компромісів, встановлення консенсусу.
Стабілізаційна функція втілюється в реальних науково-обґрунтованих програмах політичного розвитку.
Функція консолідації соціально-політичних сил, організації діяльності суспільства на виконання поставлених цілей та програм, забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки і інші.
Використана література
1. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. - К., 2000.
2. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. - К.,1997.
3. Бодуен Ж. Вступ до політології. - К., 1995.
4. Брегеда А.Ю. Політологія : Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К., 1999.
5. Вазар І.М. Політична етнологія як наука: історія, теорія, методологія, праксеологія. - К., 1994.
6. Гаєвський Б. Українська політологія. - К., 1995.
7. Гелей С., Рутар С. Основи політології. - Львів, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве