WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Проблема формування середнього класу в Україні - Реферат

Проблема формування середнього класу в Україні - Реферат

бідності брати реальну зарплатню (скільки на неї можна одержати послуг і придбати товарів), то Україна не входить навіть до першої сотні країн, де заробіток забезпечує фізіологічний прожитковий мінімум. Сюди ж можна віднести й такий критерій, як стандарти життя. Якщо в країнах Європейського Союзу відношення прибутку 10 відсотків найбагатшиих людей до прибутку такої ж кількості найбідніших складає 5:1 - 7:1 (у різних країнах), то в Україні - 40:1.
Якщо говорити про структуру українського "середнього класу", то слід мати на увазі: найменшу його частину складають особи, що володіють хоч якоюсь власністю - орендарі, фермери, підприємці, власники дрібних виробництв і торговельних точок. Переважна більшість - це особи найманої праці. До їх числа входять люди, що мають прибуток у 1500 гривень і більше. Можна, звичайно, скористатися й іншим критерієм: вважати представниками "середнього класу" людей, що мають, скажімо, телевізор, холодильник, пральну машину тощо. Таких громадян у нас чимало, але більшість з них придбала ці товари ще в радянські часи, а не за рахунок нинішніх доходів. Теперішня структура витрат у кожній українській родині "свідчить про брак у представників середнього класу реальної можливості робити заощадження і тим самим забезпечувати стабільність власного матеріального становища".
2. Проблеми визначення середнього класу в Україні
У перехідних суспільствах важко точно визначити розмір середнього класу, окреслити його характерні риси та уподобання. Але про те, що краще бути здоровим і багатим, ніж хворим та бідним, знають усі. У середньому класі, як і будь-якому ідеалізованому витворі людського розуму, втілюються найкращі риси професіоналізму, індивідуалізму та ініціативності. І українці, з своєю природньою жагою до "золотої середини", тут зовсім не виняток. Про потребу підтримувати та зміцнювати середній клас давно вже говорять соціологи й політики. Про необхідність здійснення практичних кроків щодо створення умов для розвитку середнього класу в Україні йшлося навіть у посланні Президента України Леніда Кучми до Верховної Ради.
Формування середнього класу в Україні, його зростання і зміцнення водночас є і соціальним, політичним і гуманітарним замовленням суспільства. Але є і інші виміри цієї проблеми. У минулому 20 столітті питання нової соціальної стратифікації та долі середнього класу набуло над-соціального, есхатологічного маштабу. Протистояння двох ідеократичних систем - СРСР та США у союзі із Європою - у кінцевому рахунку було кристалізовано у протиставленні двох нових "царств божих на Землі" - комунізму як суспільства вільного часу і реалізованих людських потреб, та "суспільства благоденства" або суспільства суцільного середнього класу.
Більше того, питання нового "некомуністичного" суспільства, де панує середній клас, органічно випливало і з певного розуміння шляху розвитку усього людства - міжцивілізаційних та міждержавних стосунків, глобальної економіки, гуманітарної та соціально-економічної конвергенції тощо. Ось як розмірковував про ідеальне майбутнє відомий англійський історик та філософ А.Дж.Тойнбі, "людина середнього класу та середнього віку": "До кого ж нам звертатися за спасінням в цьому найнебезпечнішому становищі, коли в наших руках не лише власні життя та смерть, але й доля всього людства? Спасіння, можливо, лежить - як це найчастіше буває - у пошуках середнього шляху. В політиці ця золота середина не означатиме ані необмеженого суверенітету окремих держав, ані цілковитого деспотизму центрального світового уряду; в економіці це також буде щось відмінне від неконтрольованої приватної ініціативи або, навпаки, явного соціалізму.
Соціальною базою формування середнього класу виступають представники окремих соціальних груп, яким притаманні наступні характеристики: достатньо високий рівень доходів, володіння нерухомістю, наявність власного бізнесу, висока професійна освіта та кваліфікація, відносна задоволеність соціальних статусів, помірний рівень політичного консерватизму та високий рівень само ідентифікації. Середній клас в розвинених країнах виступає як гарант соціальної стабільності та опора демократичних перетворень в суспільстві.
Згідно даному в тлумачному словнику англійської мови визначенню, середній клас визначається як група людей, що характеризується середнім доходом, середньою або вищою освітою, а також дотримується в основному конформістських поглядів.
В той же час в Україні критеріям "типового" середнього класу (рівню само ідентифікації, доходів та освіти, характеристикам споживання, стилю життя, професійному статусу) відповідає лише невелика частка населення. Причому цей прошарок населення характеризується нестабільністю та відзначається плинністю, оскільки в умовах перехідної економіки термін перебування в складі середнього класу (по доходній критеріальній ознаці) залежить від стабільності ознак економічного пожвавлення в економіці. Загалом складність класифікаційного визначення середнього класу в Україні обумовлена тим, що критеріальні ознаки середнього класу, які вважаються загальноприйнятними для більшості країн (рівень доходів, професійний детермінізм), в умовах перехідної економіки України не можуть вважатися характерними для визначення "українського середнього класу".
Одним з головних стратифікаційних критеріїв належності до середнього класу виступає рівень доходу ( в розрахунку на душу населення), достатній не тільки для задоволення першочергових життєвих потреб (в їжі, одязі, необхідних товарах споживання, житлі), але й для реалізації зростаючих потреб. Серед них, в першу чергу, слід виділити:
придбання престижних та коштовних товарів тривалого користування (сучасної побутової техніки, комп'ютерів, засобів масової комунікації (мобільних телефонів, супутникових антен), нових автомобілів;
поліпшення житлових умов, придбання житла більш високої якості, наближеної до світових стандартів;
можливості відкладення частини отриманих грошових доходів для інвестування в розвиток власного бізнесу (для підприємців), власну освіту або освіту своїх дітей;
заощадження коштів на майбутнє (купівля іноземної валюти, коштовностей);
турбота про власне здоров'я та здоров'я членів своєї сім'ї, можливість отримання повноцінного курортно-санаторного лікування, відпочинку за кордоном.
Реалізація цих потреб залежить від рівня тих доходів, які знаходяться в розпорядженні населення. Якщо проаналізувати дані офіційної статистики щодо кількості працівників за розмірами нарахованої їм заробітної плати за вересень 2001 року, то можна відмітити існуючу значну соціальну диференціацію працівників по рівню доходів. Так, заробітну плату в розмірах нижче рівня прожиткового мінімуму отримують близько 76,6% працівників, зайнятих в економіці. Лише 2,9% від загальної чисельності працівників отримують заробітну плату у розмірах, які перевищують 1000,01 грн. В той же час заробітну плату в інтервалі від 400 до 1000 грн.отримують близько 20,5% працівників.
Значна диференціація в рівнях доходів
Loading...

 
 

Цікаве