WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Роль воєнного елемента в урегулюванні політичних конфліктів - Реферат

Роль воєнного елемента в урегулюванні політичних конфліктів - Реферат

прикордонній зоні України з Молдовою Указом Президента України було введено особливий режим. У цій зоні війська Національної гвардії і Збройних сил України блокували поставки зброї і проникнення озброєних груп на територію і з території Молдови.
Ескалація збройного конфлікту не завжди протікає безперервно. Вона може мати одну або декілька кульмінаційних точок, за якими настає етап тимчасової стабілізації або
деескалації.
Ці моменти можуть мати розмиті часові рамки, бути надзвичайно короткостроковим або порівняно розтягнутими. На цьому етапі намічаються досить рельєфні контури закінчення збройної боротьби, закладаються основи позицій сторін для торгу на переговорах щодо мирного врегулювання.
Першою йде на перемир'я, як правило, сторона, що програє, а та, яка виграє, досить часто може використати перемир'я для нарощування зусиль і максимального розвитку воєнного успіху. З цього періоду починається найактивніше використання воєнного елемента миротворчих
сил.
Після прийняття сторонами політичного рішення про перемир'я в зону протистояння вводяться роз'єднуючі сили, здійснюється роззброєння і виведення озброєних угруповань із зони конфлікту. В разі порушення перемир'я однією із сторін і відновлення наступальних дій виправданими є воєнні операції військ проти даної сторони з метою знищення її наступального потенціалу.
Роз'єднуючі сили своєю присутністю стримують конфліктуючі сторони. У цей період військові контингенти розширюють свою присутність у зоні конфлікту, щоб захистити мирне населення І надати йому гуманітарну допомогу. Вони можуть здійснювати також охорону і оборону територіальних вод, сухопутних кордонів у демілітаризованій зоні.
Етап ліквідації наслідків конфлікту здійснюється, як правило, після закінчення збройної боротьби, хоча він може початися і до її закінчення. Прикладом цього є доставка гуманітарних вантажів військовими контингентами миротворчих сил через зони бойових дій у Боснії.
Основним завданнями воєнного елемента на цьому етапі можуть бути: надання першої допомоги мирному населенню, якепостраждало від конфлікту; доставка гуманітарних вантажів; відбудова зруйнованих мостів, портів, аеродромів; розмінування території, територіальних вод; контроль за дотриманням угод щодо обміну військовополоненими та інших угод щодо мирного врегулювання.
Важливе значення при врегулюванні воєнних конфліктів має склад воєнного елемента. Як свідчить практика, найбільш оптимальним варіантом є комплексне застосування авіації, армії і флоту. Кожний з цих видів має свої переваги і більш-менш пристосований до вирішення певного завдання.
Флот. Це дуже гнучкий засіб, який дає змогу оперативно реагувати на виникнення конфлікту, контролювати його ескалацію. Флот може здійснювати дуже широкий спектр дій на підтримку як дипломатичних акцій, так і безпосередніх бойових дій протягом усього процесу зародження, ескалації і врегулювання конфлікту. До таких дій флоту належать: морська блокада; демонстративні дії; патрулювання біля берегів конфліктуючих сторін; охорона територіальних вод; супроводження конвоїв з гуманітарною допомогою; доставка сухопутних контингентів миротворчих сил; розмінування портів, заток, фарватерів.
Авіація - найбільш мобільний вид збройних сил, здатний вирішувати найрізноманітніші завдання щодо врегулювання конфлікту: здійснювати повітряне прикриття наземного контингенту; патрулювати в зоні конфлікту; вести спостереження і розвідку за протидіючими сторонами; здійснювати повітряну блокаду; завдавати бомбових і ракетних ударів; доставляти гуманітарні вантажі в блокадні зони та ін. Для вирішення таких завдань до складу авіаційного угруповання входять літаки бойової, транспортної, патрульної і розвідувальної авіації.
Сухопутний контингент. Він знаходиться безпосередньо в зоні воєнного конфлікту і тому зазнає найбільших фізичних і моральних навантажень. Досить спірним є питання про те, яке озброєння повинні мати ці батальйони. Мабуть, надалі для вирішення всього спектру завдань щодо врегулювання конфлікту було б доцільним мати в складі сухопутного контингенту як суто миротворчі "беззбройні" підрозділи, так і бойові частини з легкою і важкою піхотною зброєю.
Не можна залишати без уваги і питання про політичні вимоги до воєнного елемента у підтриманні миру, тобто за яких умов та чи інша держава або організація може використати свої збройні сили як миротворчі. Для цього військовий контингент повинен діяти від імені держави або організації, які користуються достатнім авторитетом у кожної з конфліктуючих сторін.
Найбільш авторитетними у світі організаціями на сьогодні є такі органи європейської міжнародної безпеки, як ООН і НБСЄ (Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі). Основою для будь-якої воєнної місії повинен бути ясний і точний мандат цих організацій, який розроблений шляхом широких консультацій і охоплює всі основні елементи воєнної операції.
В усіх типах операцій повинні чітко визначатися межі застосування сили, що може бути зроблене або в мандаті, або в положеннях, які до нього відносяться. Якщо застосування воєнної сили дозволено, то воно повинно ретельно контролюватися.
Неодмінною умовою використання воєнного елементу в операціях, щодо підтримання миру є згода на таку акцію конфліктуючих сторін. (Винятки можливі лише в тому випадку, якщо операція за рішенням Ради безпеки ООН проводиться на основі Глави VII Статуту ООН.) Природно, що таку згоду сторони, які беруть участь у конфлікті, можуть дати лише тоді, коли військовий контингент, що бере участь в операції, користується у них достатнім довір'ям.
Саме тому важливою вимогою, яка висувається до воєнного елемента в таких операціях, є його транспарентність (відкритість). У ході всієї воєнної операції має проводитися інтенсивна інформаційна політика з метою поліпшення обізнаності як самих конфліктуючих сторін, так і всієї міжнародної громадської думки.
Loading...

 
 

Цікаве