WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична влада - Реферат

Політична влада - Реферат

самовизначення. Більшовики нічого нового у питанні про право народів на вільне самовизначення не внесли.
Декретом про суд № 1 (24 листопада 1917 р.) усі судові установи, а також мирові судці, що функціонували в Росії, були ліквідовані. Для боротьби проти контрреволюції, з мародерством, грабіжництвом, крадіжками, саботажем, зловживаннями торговців, промисловців, чиновників та інших осіб створювалися Революційні трибунали (ревтриби). Для проведення попереднього розслідування створювалися особливі слідчі комісії. Протоколом РНК № 21 від 20грудня 1917 р. була створена Всеросійська надзвичайна комісія (ВНК), яка мала вести боротьбу з контрреволюцією на всій території Росії ВНК виконувала і судові функції.
Була створена міліція (постановою РНК від 28 жовтня 1917р.). Спочатку на добровільних засадах будувалася Червона Армія, але оскільки добровольців було замало, перейшли до обов'язкової військової повинності.
Ще 2 грудня 1917р. було укладено перемир'я з Німеччиною, а у березні 1918 р. - Брестський мир.
Декретами РНК була проведена суцільна націоналізація промислових підприємств. Для управління економікою було створено Вищу раду народного господарства, яка зосередила свою увагу на підготовці промисловості країни для забезпечення всім необхідним збройних сил. Готуючись до розв'язання громадянської війни в середині країни і прагнучи поширити соціалістичну революцію на інші країни, партія більшовиків почала проводити так звану політику військового комунізму.
Військовий комунізм полягав у встановленні права державної власності не лише на великі й середні, але і на малі підприємства. Було встановлено державну монополію на торгівлю хлібом, введено продрозверстку, впроваджено загальну трудову повинність. Продукція промисловості і радгоспів надходила до держави без будь-якої оплати. Хліб у селян теж забирався без будь-якої винагороди. Робітники і службовці одержували мінімум продуктів харчування і предметів першої необхідності за картками безкоштовно. "Нетрудові елементи" карток не одержували.
Було запроваджено загальну трудову повинність. Постановою РНК від
5 вересня 1918 р. розпочався червоний терор. Шляхом терору велася боротьба не тільки з контрреволюцією, але і з "спекуляцією" і злочинністю. Створювалися спеціальні "заградзагони", які на місці розстрілювали "мішочників", що порушували державну монополію на торгівлю хлібом. Для ізоляції "класових ворогів" за постановою РНК створювались концентраційні табори . Декретами радянської влади мали бути знищені окремі стани і верстви населення - козаки, духовенство, інтелігенція. У роки громадянської війни цілеспрямовано знищувались сотні тисяч людей.
У листопаді 1918р. було створено Раду робітничої і селянської оборони, якій надавалася вся повнота влади з метою мобілізації сил і ресурсів країни для ведення війни. Зауважимо, що більшовики досить часто вдавалися до створення неконституційних органів. За конституцією РРФСР 1918 р. вищим органом влади був з'їзд Рад, а у період між з'їздами - ВЦВК. Загальне управління країною здійснювала, за конституцією, Рада народних комісарів. Центральними галузевими органами управління були народні комісаріати.
Джерелом права у роки проведення військового комунізму були законодавчі акти органів радянської влади, закони дореволюційної Роси, що не суперечили декретам радянської влади, і революційна правосвідомість. Остання була головним джерелом "права". З утворенням у 1919р. Політбюро і Секретаріату ЦК РКП(б) джерелом права стають рішення партійних з'їздів та постанови ЦК РКП(б).Стверджувати про існування права в цей період було б великою помилкою. Існувало не право, а адміністративно-правові акти. Тому можна говорити не про розвиток права, а про розвиток законодавства.
Шлюбно-сімейне законодавство радянської Росії не визнавало церковних шлюбів, скасовувало право спадщини. Декрет ВЦВК від 27 квітня 1918 р. встановлював, що після смерті власника його майно стає власністю держави. Шлюбно-сімейне законодавство руйнувало підвалини сім'ї, захищало розпусту Кодексом законів про акти громадського стану (16 вересня 1918 р.) суди при розгляді справ про встановлення батьківства і витрат з цим пов'язаних зобов'язані були притягати до відповідальності усіх чоловіків, що були в інтимних стосунках з жінкою; всі вони зобов'язані були нести витрати, пов'язані із вагітністю, пологами і утриманням дитини.
Трудове законодавство узаконювало загальну трудову повинність.
Цивільне право підмінялося адміністративно-командними актами. За цими ж принципами базувалося і земельне законодавство. Властивістю кримінального законодавства був його репресивний характер.
Після закінчення громадянської війни і невдачі у намаганні розпалити "світову пожежу", партія більшовиків продовжувала проводити політику військового комунізму. Величезна армія (7 млн чол.) не була демобілізована. Вона була направлена на так званий трудовий фронт.
За роки громадянської війни економіка Росії була розорена. Обсяг промислової продукції становив три відсотки від обсягу 1913 р. Кількість робітників з 2440 тис. у 1913 р. зменшилась до 1270 тис. чоловік у 1920 р. Різко зменшилось виробництво хліба.
Незадоволення політикою військового комунізму проявилося під час Кронштадтського повстання (1921 р.), у придушенні якого змушені були брати безпосередню участь делегати Х з'їзду РКП(б). Повстання селян відбувалися у різноманітних районах Росії. Все це у сукупності змусило більшовиків перейти до проведення так званої нової економічної політики (НЕПу). Декретом ВЦВК від 21 березня 1921 р. продрозверстка замінялася продподатком.
У зв'язку з переходом до нової економічної політики постало питання про нове законодавство та кодифікацію старого. Диктатура Комуністичної партії обумовила спільність законодавства та спільність принципів кодифікації усіх союзних республік. Джерелом кодифікації були рішення з'їздів більшовицької партії та постанови пленумів ЦК партії.
Цивільне законодавство було спрямоване насамперед на розширення і зміцнення державної власності як основи радянського ладу. Відповідно до постанови Ради праці і оборони РРФСР від 1921 р. державні органи отримували право створювати на засадах госпрозрахунку особливі об'єднання великих державних підприємств. Підприємства отримали право об'єднуватись в трести, які одержували ширші права у питаннях розпорядження матеріальними ресурсами. Підприємства і транспорт були переведені на госпрозрахунок.
У зв'язку з впровадженням НЕПу була дозволена діяльність приватних і кооперативних підприємств. Вводилася плата за користування транспортом, поштою, телефоном, телеграфом, за комунальні послуги і т.ін. Було дозволено власникам відчужувати власність, але у сільській місцевості відчужувати будівлі було заборонено.
У 1922 р. було дозволено надавати земельні наділи на
Loading...

 
 

Цікаве