WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична влада - Реферат

Політична влада - Реферат


Соціально-економічне становище селян погіршилося у зв'язку з початком першої світової війни. Війна зупинила і процес демократизаци суспільного і державного ладу Роси. Але і у роки війни продовжували існувати різноманітні права і свободи громадян, функціонували Державна дума і Державна рада. У Думі, поряд із членами буржуазних партій, засідали і члени соціал-демократичної партії як меншовиків, так ібільшовиків.
4. Революція в Росії і виникнення та розвиток радянської держави і права
На початку XX століття економіка Росії розвивалася надзвичайно швидкими темпами. За період з 1890 по 1913 рік продуктивність праці у промисловості зросла у чотири рази. Врожай злакових у 1913 р. в Росії був на третину вищий ніж в Аргентині, Канаді і США разом узятих. Звідси швидкий зріст експорту продуктів харчування.
До 1914р. фінанси Росії перебували в ідеальному стані: прибутки перевершували витрати. У 1912р., наприклад, вони становили 335млн. золотих карбованців. І це відбувалося без збільшення податкового тягаря. Податки в Росії напередодні першої світової війни були у чотири рази меншими, ніж у Франції, і у 8,5 разів - іж в Англії. Разом з тим відбувався і процес соціально-економічного розшарування, що спричиняло політичне протистояння у успільстві.
У роки першої світової війни загострилися соціально-економічні політичні протиріччя, що існували в Росії. Нестабільність була ластива і державному апарату. За роки війни відбулася зміна отирьох голів ради міністрів, шістьох міністрів внутрішніх справ, чотирьох військових міністрів і трьох міністрів закордонних справ. Опозиційні буржуазні партії, що об'єдналися у серпні 1915 р. У "Прогресивний блок", вимагали створення нового уряду, проведення політичної амністії та повного відновлення різноманітних свобод, які у роки війни були обмежені. Соціал-демократична партія (більшовиків) виступала з лозунгами поразки уряду у війні і перетворення імперіалістичної війни у війну громадянську.
На початку 1917 р. страйки охопили біля 676 тис. робітників. 25 лютого 1917р. страйк став політичним у Петрограді, Москві та інших містах. Страйками керували Ради робітничих і солдатських депутатів. 28 лютого царський уряд було повалено. У Державній думі був створений Тимчасовий комітет, який на переговорах 2 березня із Виконкомом Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів досяг угоди про створення Тимчасового уряду про скликання Установчих зборів, які мали визначити форму правління у Росії.
Рішення про Установчі збори було компромісом міждержавною думою і Радами, оскільки жодна із сторін не могла претендувати на те, щоб стати владою в Росії після відречення царя Миколи II. У програмі Тимчасового уряду проголошувалось про негайну підготовку до проведення рівного, прямого і таємного голосування до Установчих зборів, які мали встановити форму правління і прийняти конституцію. Були декларовані свободи слова, друку, мітингів, недоторканість особи і т.ін., проведено політичну амністію (з тюрем вийшли 24 тис. членів РСДРП(б)), проголошено 8-годинний робочий день. Росія, за словами ВЛеніна, стала найдемократичнішою країною у світі.
Коли із Швейцарії до Петрограду прибув В.Ленін, то він (3 квітня) проголосив тактичні лозунги партії більшовиків: "Ніякої підтримки Тимчасовому урядові!", "Вся влада Радам!", "Припинити імперіалістичну війну!". Проголошуючи лозунг "Вся влада Радам!", партія більшовиків мала
мету захопити через Ради владу до своїх рук.
На початку травня був створений коаліційний Тимчасовий уряд, до якого увійшли представники не тільки буржуазних партій, але й члени РСДРП(м) (Церетелі, Скобелєв) та партії есерів (Чернов, Корейський). У червні 1917 р. відбувся перший зїзд Рад, на якому із 1090 делегатів було тільки 105 більшовиків. З'їзд надав підтримку Тимчасовому урядові і відкинув пропозицію більшовиків про вихід Росії з війни. Було створено Центральний виконавчий комітет Рад, куди більшовики не увійшли. Тому вже 3 липня партія більшовиків на своєму з'їзді (VI з'їзд РСДРП(б)) вирішила розпочати підготовку до збройного повстання, а її керівництво формально пішло у підпілля. Тимчасовий уряд проявив пасивність і нерішучість у боротьбі з контрреволюційною діяльністю більшовиків. У той же час він організував розгром контрреволюційного заколоту Корнілова, який прагнув навести порядок у країні.
12 жовтня було створено військовий революційний комітет, який став органом повстання. Формальним приводом для проведення повстання був той факт, що Тимчасовий уряд не проводить виборів до Установчих зборів, хоча вибори до них були призначені на 28 листопада 1917 р.
Керівництво партії більшовиків вирішило захопити владу в день відкриття роботи II з'їзду Рад робітничих І солдатських депутатів, а тому пропонувало включити у порядок денний роботи з'їзду Рад питання про мир, про землю, про владу і про робітничий контроль. Центральний виконавчий комітет Рад пропонував розглянути на з'їзді питання про поточний момент, про підготовку до виборів Установчих зборів і про вибори ЦВК. ЦВК Рад відкидав, так само, як і Тимчасовий уряд, пропозиції про розгляд життєво-важливих питань, оскільки вважав, що ці питання мають вирішувати Установчі збори.
25 жовтня 1917 р. партія більшовиків здійснила військовий переворот, взявши владу до своїх рук у Петрограді. Другий з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів прийняв запропонований В.Леніним Декрет про мир, про землю, Декларацію прав народів Росії. Було обрано новий Центральний виконавчий комітет та створено уряд - Раду народних комісарів на чолі з В.Леніним.
У Декреті про мир пропонувалося розпочати переговори про укладення справедливого, демократичного миру. Проте деякі положення декрету носили суто пропагандистський характер, маючи за мету розпалення революції у воюючих країнах. Так, робітничий і селянський уряд Росії пропонував насамперед "воюючим народам та їх урядам" розпочати переговори про мир. Затвердження усіх умов такого миру. заявив В.Ленін, мало бути здійснене "повноважними зборами народних представників усіх країн і усіх націй", що, звичайно, було нездійсненним.
Програма партії більшовиків стосовно землі передбачала її націоналізацію, але, розуміючи, що націоналізація землі не знайде підтримки на з'їзді, був запропонований Декрет про землю, який базувався на програмі партії есерів, складеній на основі 242 місцевих селянських наказів. Декрет скасовував право приватної власності на землю, надавав право користуватися землею тим, хто її обробляє, забороняв використання найманої праці. Таким чином декрет, був антикапіталістичним і повертав селянство Росії до громадського зрівняльного землекористування. У Декларації прав народів Росії проголошувалось "розкріпачення" селян, солдат, робітників "від своїх гнобителів". Другий з'їзд Рад підтвердив рішення першого з'їзду про право народів на вільне
Loading...

 
 

Цікаве