WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Взаємодія і взаємозв'язок між політикою та владою. - Реферат

Взаємодія і взаємозв'язок між політикою та владою. - Реферат

Лаксело, Ф. Гогель та ін.
Реляціоністська концепція влади. Латинське слово relatіо означає "донесення". Влада постає як відносини між особами, які дають змогу одному індивіду або групі їх змінювати поведінку іншого індивіда або групи. Тутосновна увага фокусується на ролевих відносинах, підкреслюється асиметричність владних відносин між суб'єктом і об'єктом влади.
Реляціоністські трактування влади розглядаються у трьох основних варіантах теорій: теорії "опору" (психологічний акцент в системі владовідносин), теорії "обміну ресурсами" (соціологічний акцент), теорії "розподілу зон впливу" (політичний акцент).
Теорія "опору" (Д. Картрайт, Дж. Френч, Б. Рей-вен та ін.) основну увагу приділяє класифікації різних форм і ступенів опору в системі владних відносин, опору підвладного тискові з боку суб'єкта влади.
Теорія "обміну ресурсами" (П. Блау, Д. Хіксон, К. Хайнінгс та ін.) за основу аналізу владних відносин бере нерівний розподіл ресурсів між володарем і підвладним. Прагнення підвладного до отримання певних благ зумовлює наявність влади у того, хто такі блага має. Отже, влада є функцією залежності індивіда від розподілу ресурсів.
Д. Ронг, автор теорії "розподілу зон впливу", вважає, що у системі владних відносин особи постійно обмінюються ролями - володар влади і її об'єкт.
Системна концепція влади. Основним поняттям системної концепції влади є політична система. Існують три підходи до визначення поняття:
" макропідхід - влада як властивість або атрибут макросоціальних систем (Талкот Парсонс, Д. Істон). Вона є способом організації, посередником у політичній системі, умовою її виживання, засобом прийняття рішень і розподілу цінностей;
" мезопідхід-- влада на рівні конкретних систем - сім'ї, виробничих груп, організацій (М. Кроз'є). Влада аналізується у співвідношенні з підсистемами суспільства, з його організаційними структурами;
" мікропідхід - влада як взаємодія індивідів у рамках специфічної соціальної системи (Т. Кларк, М. Роджерс). Суб'єктом влади є передусім особа, дії якої є визначальними у рамках певної соціальної системи. Зверненням до аналізу вертикального і горизонтального зрізів влади стверджується, що роль індивіда в суспільстві, в мікросистемі визначає його владу.
Телеологічна концепція влади. Влада - це досягнення певних цілей, одержання запланованих результатів.
Інструменталістська концепція влади. Представники цього підходу розглядають владу як можливість використання певних засобів, зокрема насильства і примусу.
Структурно-функціональна концепція. Влада постає як особливий вид відносин між керуючими і керівниками. Роль особи у політичній системі чітко визначена - підтримка існуючої системи.
Конфліктна концепція влади. Представники її розглядають владу як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.
3. ДЕРЖАВНА ВЛАДА ЯК ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ ПОЛІТИКОЮ ТА ВЛАДОЮ
Політична влада має різноманітні форми виявлення, серед них - державна влада, партійна влада, влада громадських організацій, інформаційна влада,
Головним знаряддям політичної влади є влада державна. Найсуттєвіше у політиці - це устрій державної влади.
Державна влада - це така форма суспільної влади, яка виражає волю економічно і політичне панівної спільності і спирається на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати закони й інші розпорядження, обов'язкові для всього населення.
Виходячи з визначення, підкреслимо особливості державної влади:
" публічний характер;
" монополія на наявність спеціального апарату примусу, засобів організованого і законодавче інституйованого насильства;
" наявність певного територіального простору, на який поширюється державний суверенітет, що визначає межі державної влади;
" монополія на правове, юридичне закріплення влади;
" обов'язковість владних розпоряджень для всього населення.
Державна влада реалізується у різних функціях, а саме: встановлення законів, застосування різних заходів управління, здійснення правосуддя.
Вчення про розподіл влади пов'язане з ім'ям видатного французького класика політичної думки Ш. Монтеск'є. У своїй праці "Дух законів", аналізуючи історію розвитку держав, він пише, що кожна з них має три влади: законодавчу, виконавчу, судову. Практика розбудови сучасної української держави потребує осмислення вчення про розподіл влади в його розвитку аж до сучасності, а також вивчення світової практики втілення його в життя.
Державна влада не є незмінною. Вона розвивається, наповнюється новою державною культурою функціонування, втілює рівень правової культури суспільства.
Державна влада як продукт життєдіяльності держави взаємодіє з різними формами партійної влади, а також владними відносинами, що виникають при функціонуванні громадських організацій.
4. СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ
Політична влада як суспільне явище має багатовимірну структуру. Простір політичної влади задається насамперед трьома вимірами.
Перший вимір - це "вісь представництва". Зміст її становить приналежність політичного суб'єкта до тієї соціальної спільності, інтереси якої він виражає.
Політична влада в суспільстві, що здійснюється у різних формах структурними елементами політичної організації суспільства, втілює політичний інтерес певних класів, соціальних груп, націй. Тільки з'ясування змісту політичного інтересу і пов'язаних з ним політичних потреб дає можливість зрозуміти, в чиїх інтересах здійснюється влада і який механізм такого здійснення.
Політичний інтерес (від лат. іпterest - мати значення) є першопричиною, одним з найголовніших важелів політичної діяльності, що стоять за безпосередніми спонуканнями класів, соціальних груп, націй, особистостей, які беруть участь у політиці.
Політичні інтереси, коли їх усвідомлюють суб'єкти політики, реалізуються в їхніх політичних відносинах, в усій системі політичного, економічного, соціального і культурного життя. Множинність суб'єктів політики визначає і різноманітність політичних інтересів, а саме: загальнонародні, регіональні, відомчі, колективні, народні, національні, класові, соціально-групові, особисті. Стабільність політичної влади у суспільстві, а також функціонування політичної системи залежать від створення такого механізму, який би адекватно відображав комплекс інтересів суспільства - колективів - особистостей.
Другим виміром влади є "інституціональна вісь". Вона поєднує у собі різноманітність відносин політичного суб'єкта із соціальними інститутами суспільства і елітою, яка знаходиться при владі. Щоб зміцнити своє становище, політичний суб'єкт змушений налагоджувати стосунки з іншими політичними суб'єктами незалежно від того, хоче він цього чи ні,
Loading...

 
 

Цікаве