WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична система України - Реферат

Політична система України - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Політична система України
План
1. Сутність і структура політичної системи.
2. Функції політичної системи.
3. Політична система України.
4. Висновки
5. Література
Політична система, як і економічна, правова, духовна, а також соціально-класова системи, є підсистемою суспільства. Якщо істотною ознакою економічної системи є власність, правової - правові норми як регулятори суспільного життя, духовної - формування цінностей, відтворення особистості, адекватної цим цінностям, то істотна ознака політичної системи полягає у формуванні та здійсненні політичної, державної влади. Саме владні відносини характеризують політичну сис-тему.
На відміну від інших систем, особливості політичної системи полягають у тому, що:
по-перше, вона володіє монополією на владу в масштабах усього суспільства;
по-друге, визначає стратегію суспільного розвитку загалом і економічну, соціальну, культурну та зовнішню політику зокрема;
по-третє, визначає і репрезентує інтереси панівних соціальних груп або всього суспільства на державному рівні;
по-четверте, забезпечує політичне та адміністративно-державне управління суспільними процесами;
по-п'яте, сприяє стабілізації або дестабілізації суспільного життя;
по-шосте, формує правову систему і функціонує в її рамках або виходить за межі правового поля.
Одні політологи поняття "політична система" ототожнюють з політичним режимом цієї системи, інші - з політичною організацією, треті значно розширюють обсяг і зміст поняття "політична система", включаючи до її структури елементи, які не можна вважати власне політичними.
Загалом політична система - це сукупність інститутів, які формують і розподіляють державну владу та здійснюють управління суспільними процесами, а також репрезентують інтереси певних соціальних груп у рамках відповідного типу політичної культури.
Політична система має свою структуру. Здебільшого у вітчизняній літературі до структури політичної системи включають: політичні відносини, політичні інститути (організації), політичні і правові норми, політичну свідомість і політичну культуру.
На наш погляд, у структурі політичної системи можна виділити ряд структурних рівнів:
інституціональний (організаційно-нормативний), який розкриває характер функціонування основних інститутів політичної системи;
процесуальний - характер групових і масових суб'єктів політики;
інтеракціоністський - характер взаємодій на міжособистісному, груповому та інституціональному рівнях.
Для того, щоб виділити структурні елементи політичної системи на інституціональному рівні, необхідно насамперед дати відповідь на такі питання: як здійснюється державна, регіональна і місцева влада, які механізми формування цієї влади, якість ментальних і діяльно-практичних компонентів політичної системи.
Відповідаючи на них, виділимо такі структурні елементи: держава, регіональні та місцеві органи самоврядування, партійна система, виборча система, політична культура.
Інтеракціоністський рівень структури політичної системи включає сукупність різних форм взаємодії (співпраці, консенсусу, конкуренцій, конфлікту).
З позиції цього підходу можна виділити змістові компоненти політичної діяльності. Запропонована нами структура політичної системи дає змогу згрупувати різноманітні політичні явища і процеси в єдину цілісну систему, розкрити її структурний і функціональний характер як на макро-, так і на мікрорівнях, тобто на інституціональному, міжособистісному і груповому рівнях.
Політична система в суспільстві виконує ряд функцій: владно-політичну, національної інтеграції, стабілізації соціально-політичного життя, соціально-політичної модернізації, управління, правову.
Владно-політична функція. Суть її зводиться до механізму формування, використання і підтримки влади відповідно до рівня політичної культури та інтересів суб'єктів політичного процесу.
Механізм розподілу влади в політичній системі залежить від типу політичного режиму, змісту форм взаємодії суб'єктів політичного процесу, а також від ступеня цивілізованості інших систем суспільства, геополітичного становища, тенденцій світового розвитку.
Політична система з точки зору механізму формування влади може характеризуватися:
1) рівновагою жорсткої конкуренції і конструктивної співпраці у здобутті та використанні влади;
2) дисбалансом розподілу влади між офіційними державними чинниками й прихованими інтересами;
3) недорозвинутими формами конкуренції та співпраці;
4) відсутністю рівних умов для реалізації інтересів групових суб'єктів політики при здобутій владі;
5) перманентною насильницькою боротьбою за владу.
Отже, політична система розвинутих суспільств функціонує на засадах балансу жорсткої конкуренції і конструктивної співпраці у розподілі влади або з перевагою механізмів консенсусу над механізмами противаг. Політичні системи інших суспільств характеризуються недорозвинутими формами конкуренції та співпраці або руйнівною боротьбою за владу.
Функція національної інтеграції. Політична система забезпечує інтеграцію племен у народність, а народностей у націю. При цьому політична система здійснює національну інтеграцію в рамках імперії-держави і національної держави. В рамках імперії-держави політична система забезпечує національну інтеграцію шляхом примусу і насильства, надаючи народові метрополії певні привілеї та позбавляючи народи колоній права на вираження своєї етнічної ідентичності.
В рамках національної держави політична система здійснює національну інтеграцію декількома шляхами:
1) насильницьким шляхом об'єднує етнічно споріднені території (як це мало місце в Німеччині за часів Бісмарка) навколо центральної влади;
2) витворює нову політичну націю етнічно-строкатого населення колишньої колонії шляхом консолідації на принципах громадянства;
3) формує націю на основі корінного етносу, позбавляючи некорінні етноси громадянських прав;
4) формує націю на основі корінного етносу і намагається приєднати території сусідньої держави, де живуть етнічні "родичі".
Національна інтеграція сьогодні можлива тільки за умови врахування політичними чинниками специфіки різноманітних інтересів (релігійних, соціальних, ідеологічних) і створення відповідного механізму консолідації соціально-політичних сил, подолання партикуляризму і клановості.
Функція стабілізації соціально-політичного життя. Стабілізаційна діяльність політичної системи полягає у її здатності з'ясовувати причини різноманітних конфліктів (класових, групових, міжетнічних, міжпартійних, міждержавних), попереджати їх поглиблення, знаходити вихід із конфлікт-них ситуацій шляхом досягнення компромісів, становлення консенсусу.
Закономірністю політичної системи, за Д. Істоном, є прагнення до рівноваги, тобто забезпечення врівноваженості підсистем. Така рівновага може забезпечуватися або шляхом жорсткого контролю суспільного життя за допомогою політичнихінститутів, або шляхом узгодження
Loading...

 
 

Цікаве