WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Від соціального стану до соціальної дії (малий бізнес і суспільство) - Реферат

Від соціального стану до соціальної дії (малий бізнес і суспільство) - Реферат

визначення ступеню такого впливу. Незважаючи на те, що підприємницькі союзи в наш час стають важливим соціальним інститутом, розробка соціально-економічної політики, визначення стратегій окремих економічних організацій все ще залежить від олігархічних кіл - гігантів політичного корпусу та великого бізнесу.
Поліпшити стосунки між бізнесом та державою мають законодавчі механізми, які б мінімізували дію суб'єктивного фактору на розвиток як великих, так і малих підприємств. Не останню роль відіграють й принципи ринкового обміну та "правила гри", за якими діють самі суб'єкти в бізнесі. Взаємна економічна зацікавленість кожного підприємця у співпраці і впевненість у збереженні ними при входженні в підприємницькі організації відносної самостійності, юридична відповідальність таких організацій та гарантії успіху їх діяльності є, в той же час, і чинниками визначення спроможності держави регулювати ринок.
За матеріалами дослідження було проаналізовано фактори, що сприяють чи перешкоджають ефективній підприємницькій діяльності. Успіх, на думку самих бізнесменів, залежить, в першу чергу, від наявності високої кваліфікації (55,6%), надійного партнерства (54,2%), підприємницьких якостей (53,7%) та значних грошових коштів (51,9%). Це певне поєднання власних здібностей з фінансовим забезпеченням. В той же час, надійне партнерство також створює можливості розвитку діла.
Підприємці орієнтуються на досягнення високих соціально-економічних результатів діяльності, але сучасні умови обмежують можливості їх розвитку. Так, лише 10,8% підприємців почали свій бізнес з банківських кредитів, а це - свідоцтво недієвості державних механізмів кредитування, які б надавали реальну можливість розпочати свою справу пересічному громадянину, або їх недосконалості. Підтримка малого і середнього бізнесу, як пріоритетний напрямок державної соціально-економічної політики, повинна базуватися на діалозі держави з підприємцями.
Окрім того, що успіх бізнес-діяльності залежить від вигідних ділових зв'язків, наявності таких якостей, як цілеспрямованість, чітке уявлення про цілі свого бізнесу (28,3% опитуваних), не менш важливою є допомога з боку владних органів. Але тільки 23,5% респондентів розраховує на підтримку з боку місцевих органів влади (див. табл.1).
На успішний розвиток підприємництва впливають як суб'єктивні чинники.
Таблиця 1. Фактори успіху у приватному бізнесі
за самооцінками респондентів (в %).
так і об'єктивні. Щодо орієнтації на перспективу, то підприємці, в залежності від цілей та мотивів обраної діяльності, вибирають довгострокову чи короткострокову стратегію. Ті, хто орієнтований на довгострокову перспективу, віддають більшу перевагу підтримці з боку місцевої влади та менш значущим вважають наявність так званої "крышы". Наявність же вигідних зв'язків, "крышы", грошей є, на початку підприємницької діяльності, необхідними умовами для відкриття власної справи, але само по собі ще не гарантує процвітання бізнесу.
Серед підприємців все ще викликає занепокоєння стабільність державного курсу на розвиток приватного бізнесу (близько 48% відповідей). Тобто планування довгострокового розвитку потребує співпраці органів влади, які здійснюють контроль над підприємницьким корпусом, з бізнесменами та інформаційної обізнаності останніх. Це повинно здійснюватися за умов не тільки доброзичливого ставлення службовців, але й бути гарантовано дією чинного законодавства та механізмами громадського контролю.
Економізація суспільного життя гальмує розвиток держави як гаранта забезпечення не тільки матеріального добробуту, але й задоволення духовних потреб людини. Зацікавленість суто виробничими, економічними, фінансовими питаннями власного бізнесу формує певну людську свідомість з прагматичними цінностями, відчуженістю, егоїстичністю. Відстороненість від суспільного життя, відмова від впливу на його розвиток дистанцюють підприємців як соціальну групу від інших соціальних суб'єктів. Зосередженість на собі і власній справі породжує пасивну соціальну позицію.
Разом з недоліками та недосконалістю механізмів участі підприємців у самоуправлінні значну роль грає їх власна позиція щодо участі у вирішенні різних питань в сфері розвитку підприємництва на рівні міста чи регіону. Так, 68,3% опитаних нами представників малого бізнесу ніяк не залучені до прийняття таких рішень.
Канали впливу підприємців на рішення регіональної влади досить обмежені. Згідно з отриманими даними майже половина з опитаних не має можливостей впливати на управлінські рішення щодо підприємницької політики в регіоні (44%). Серед діючих каналів на першому місці знаходяться особисті зв'язки (21,3%). Вплив через союзи, асоціації підприємців використовує кожний сьомий опитаний (14,7%). 7,2% опитаних звертаються до депутатського корпусу з метою представлення і захисту підприємницьких інтересів у структурах регіональної влади. Респонденти, які покладаються на власні дії (особисті звертання з пропозиціями в органи державного управління), становлять 5,6%, засоби масової інформації використовують 3,7% підприємців.
Тривожним є той факт, що майже кожний четвертий респондент (24,3%) взагалі не вважає за доцільне якось впливати на рішення щодо розвитку бізнесу в регіоні (серед індивідуальних підприємців таких 30%). Можливо, що будь-які шляхи реалізації групових інтересів через офіційні канали впливу не розглядаються респондентами як ефективні за існуючих обставин.
На думку підприємців щодовзаємодії з регіональними владними структурами влади впливають вік (серед молодих підприємців віком до 25 років 35,6% опитаних заперечують необхідність мати можливість тиску на органи влади, серед тих, кому більше 55 років, такої думки дотримується кожний десятий), тривалість підприємницької діяльності ("пасивні" наміри серед 38% тих, хто в підприємництві лише рік або менше, і лише 13% серед тих, чий підприємницький стаж перевищує 8 років). Тобто зі зростанням тривалості бізнес-діяльності поширюється і думка підприємців про необхідність мати ті чи інші канали впливу на владу.
За визначеними критеріями соціальної зрілості характер поведінки власників малого бізнесу є зорієнтованим на задоволення власних індивідуальних потреб або тих групових, від яких залежить розвиток підприємницької справи. Рівень співпраці підприємців (які мають невелику власну справу) з державними органами влади щодо реалізації соціальних програм в регіоні досить низький. Насамперед, це є свідоме ставлення людей до участі в суспільному житті. В той же час треба взяти до уваги не тільки суб'єктивний чинник (тобто незацікавленість, байдужість і т.ін.), але й об'єктивні умови бізнес-діяльності.
Такі негативи як хабарництво, бюрократичність, податковий тиск стають на заваді реалізації соціальної активності підприємців. Уявлення більшості людей про великі грошові доходи, які приховують підприємці, породжує упереджене ставлення до цієї групи з боку державних службовців (органів пожежної безпеки, санітарного контролю і ін.), які намагаються мати від них певну користь.
Партнерство власників бізнесу та суспільства може здійснюватися за умов прозорості фінансових механізмів перших та довіри останнього. Як показало дослідження, на думку власників малого бізнесу, підприємницькі союзи майже не мають впливу на управлінські рішення, окрім монополістів та гігантів бізнесу. Та й самі власники тримаються осторонь, бо майже не мають надії на реальну участь в житті міста та регіону.
Відбувається те, що орієнтація на суспільство практично відсутня у малих підприємців обстеженого регіону, а реальні дії та мотиви діяльності цієї групи спрямовані на досягнення індивідуального успіху. Направлений на себе підприємницький інтерес не дозволяє навіть повноцінно об'єднуватися в союзи, тому що окремі власники малого бізнесу переважно стоять осторонь від влади, від суспільства, один від одного. За зазначеними вище критеріями соціальної зрілості, згуртованість представників малого бізнесу обмежується діловою співпрацею. Будування співтовариства підприємців здійснюється за рахунок необхідності професійної самореалізації, якої ефективніше досягти разом.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Лапин Н.И. Интересы, группы интересов и трансформация российского общества // Социс. - 1997. - № 3. - С.14-24 2. Пилипенко В., Шевель І. Соціологія підприємництва. - К., 1997. - С. 85. 3. Смоллвоун Д., Велтер Ф., Ісакова Н. Географія та розвиток ринків малих підприємств України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - № 2. - С. 113-120.
Loading...

 
 

Цікаве