WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Віктор Ющенко - українська надія чи міф? - Реферат

Віктор Ющенко - українська надія чи міф? - Реферат

який спостерігається у стосунках між Секретарем Ради національної безпеки і оборони Євгеном Марчуком (куратором силового блоку) та найближчим оточенням Віктора Ющенка. До того ж відомо, як призначали окремих віце-прем'єрів. Схема, відпрацьована до банальності. "Ну що, Вікторе Андрійовичу, підібрали людину на піст віце-прем'єра з таких-то питань?" - "Підібрав". - "Ну, і кого ж Ви нам запропонуєте?" - "Ну, для прикладу, пана Ікс. Чудовий фахівець, має досвід роботи, має теоретичні розробки, управлінські задатки". - "А Ви подумайте ще, Вікторе Андрійовичу". Наступного дня таким же чином відкидаються кандидатури панів Ігрека, Зета та інших, аж доки "непонятливий" Ющенко не запропонував кандидатуру людини, яка очолювала це відомство у попередньому Уряді.
Назовні - все чисто і благопристойно. Адже це сам Ющенко дійшов до розуміння необхідності подібного кадрового призначення. Але чи можна вважати людей, які прийшли в Уряд саме таким чином, людьми з однієї команди?
Наразі у своїй діяльності Віктор Ющенко може обіпертися насамперед на трьох людей - Юлію Тимошенко, Юрія Єханурова та Ігора Мітюкова. Тимошенко уособлює собою цілком реальну силу в українському бізнесі і в політиці. І ця сила не є настільки тендітною, як її символ - Юлія Володимирівна. Пам'ятаєте, як у 1997 році Тимошенко написала листа до Білла Клінтона. Колись листування Каті Личової та Саманти Сміт із сильними світу цього мало менший ефект, аніж зовні скромний лист Юлії Тимошенко до президента США. Юлія Володимирівна пожалілася, щоросійський "Газпром" не по-джентльменські поводить себе на українському ринку газу. Майже блискавично питання було включено в повістку денну зустрічі Клінтона і Єльцина. Може, хтось подумає, що лист випадково потрапив на очі Клінтону? Чи може хтось подумає, що назва структури, близької до Юлії Тимошенко (Єдині енергетичні системи України) лише випадково збігається у назві зі структурою, близькою до Анатолія Чубайса (Єдині енергетичні системи Росії)?
Вага Юлії Тимошенко в Уряді настільки велика, що можна цілком говорити про Уряд Ющенка-Тимошенко. Тим більше, що Юлія Володимирівна взяла на себе роль своєрідного "публічного обличчя" Уряду.
Мітюков близький Ющенкові як давній приятель, ще за часів спільної роботи в банку "Україна". А Ющенко, кажуть, вміє цінувати людську дружбу і далекий від того, аби "кидати" вірних йому людей.
Ющенкові і Тимошенко вдалося поступово витіснити з Уряду людей, які ніколи не працювали б як члени однієї команди. Не в останню чергу цим було продиктовано рішення Сергія Тигипка піти з Уряду працювати у Верховну Раду; він і Ющенко, хоча і є реформаторами, але при цьому навряд чи є людьми одного середовища. Згадаймо, що Тигипка було призначено у 1997 році на місце усунутого Віктора Пинзеника - особистого приятеля Ющенка. І Тигипко у той час розглядався як ставленик проросійськи налаштованого металургійного лоббі. Згодом було усунуто ставленика Суркіса, міністра палива і енергетики Сергія Тулуба. Поговорюють, що невдовзі заміни відбудуться в агропромисловому секторі. Таким чином, Ющенко поступово позбувається осіб, нав'язаних йому згори.
Коли я говорив про відсутність серйозного оперття на партії, то варто зробити акцент на одному "але": Ющенко має тісні стосунки з середовищем партії "Реформи і порядок". Лідер партії, Віктор Пинзеник, є, до деякої міри, членом команди, оскільки рецепти реформ Ющенка майже ні чим не відрізняються від рецептів Пинзеника. Сергій Соболєв та Іван Васюник працюють радниками Прем'єр-міністра. Але знову-таки, союз Віктора Андрійовича з ПРП - це не бажання активно задіюватися у партійну роботу чи перетворювати Уряд на пеерпівський. Просто в середовищі партії є чимало фахівців-економістів, партія створила чимало оригінальних економічних розробок, які чекають на своє практичне втілення. До того ж ПРП одразу й однозначно висловила свою підтримку Уряду.
"Зеркало недели", розглядаючи сучасну ситуацію в українському партійному спектрі, зауважує, що у Ющенка нині є лише дві партії, на які він міг би обіпертися - або "Реформи і порядок", або матвієнківський "Собор". При цьому другий варіант виглядає дещо сумнівним.
Близьке оточення Ющенка - це не лише конкретна допомога у втілення різного роду проектів. Це ще й сварка з ворогами своїх друзів. Середньовічний принцип "Ворог мого друга - мій ворог" однозначно спрацював і у випадку Ющенка.
ВОРОГИ
Майже класичною стала теза про те, що Ющенко бореться з олігархами. І це дійсно так. Із двох причин. По-перше, олігархи заважають економічним реформам - їм просто не потрібні економічні реформи (ця теза також повторюється часто, аж до банальності часто). По-друге, інтереси Ющенка, "завдяки" Юлії Тимошенко, наштовхнулися на інтереси Олександра Волкова та тандему Григорій Суркіс і Віктор Медведчук.
Із Медведчуком у Ющенка давно були негаразди у стосунках. Ще минулого року Віктор Володимирович вимагав не лише відставки Віктора Андрійовича з поста Голови Нацбанку, а й притягнення його до кримінальної відповідальності. Тоді на допомогу Ющенкові прийшов Олександр Волков, який нейтралізував Медведчука (отримавши, щоправда, у сферу свого впливу банк "Україна" - "вотчину" Ющенка). Спільна нелюбов до Суркіса і Медведчука об'єднала в Уряді Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко. Так на противагу олігархічному тандему з'являється антиолігархічний тандем. Сили, нібито, рівні: з одного боку - група акціонерів обленерго, з іншого - потужні фінанси плюс газотрейдерство.
Однак Юлія Тимошенко переступила межу і майже одразу ж після свого призначення вдарила по структурах Олександра Волкова (мається на увазі розголос сенсаційної новини - ми маємо потужний борг перед Росією; і це сказано через два місяці після того, як Ігор Бакай, тодішній голова НАК "Нафтогаз України", заявив, що ми не маємо перед Росією ні копійки боргу за газ). Олександр Волков спробував захистити свого однопартійця і близького співробітника Ігора Бакая, але Віктор Ющенко був непохитним. "Холодна війна" протривала до березня, аж доки нерви у Бакая не здали. Він написав заяву про звільнення. Ющенко, який перебував у цей час у закордонній поїздці, підписав заяву Бакая.
Проте діяльність Уряду стала тією детермінантою, яка визначила процес зближення двох партій - "Демократичного Союзу" (О.Волкова) та Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) на антиющенківській та антитимошенківській основі. На початку року чимало слів було сказано про можливість створення спільного блоку. Наразі цей блок ДС/СДПУ(о) існує де-факто, але в силу ряду причин не оформлений де-юре.
На нещодавньому з'їзді СДПУ(о) Віктор Медведчук у своїй доповіді, відверто знущаючися над Прем'єром, запропонував йому вступити до
Loading...

 
 

Цікаве