WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Еволюція ядерної політики і стратегії Франції - Реферат

Еволюція ядерної політики і стратегії Франції - Реферат

національної безпеки та незалежності, сприяння стабілізації міждержавних відносин, балансування між центрами сили та орієнтація на розрядку.
У процесі їх практичноїреалізації значно зріс авторитет Франції у світі. Поставивши за мету звеличити Францію, генерал де Голль розпочав реализацію "тотальної стратегії", що спиралась на військову політику та дипломатію. Найголовнішим чинником тут стає ядерна зброя. Вже з перших владних заходів Ш. де Голль демонструє, що ядерна зброя є засобом посилення міжнародного впливу Франції та у володінні нею полягає... новий елемент, послаблюючий напругу, яку викликає протистояння двох пактів, створених навколо велетнів"5. Він намагався максимально використати ядерний фактор у дипломатії як засіб політичного тиску і називав ядерну зброю "інструментом нової політики"6. Таким чином, розвиток ядерного потенціалу та проведення політики "стримування" дедалі більше переноситься з військово-стратегічної у політико-дипломатичну сферу.
Водночас Ш. де Голль розробляє тезу про те, що Франція має сама забезпечувати власну безпеку завдяки незалежній військовій політиці, основою якої є доктрина "ядерного стримування". Її найголовнішими рисами стають беззаперечний пріоритет ядерних сил в оборонній політиці, їх незалежність від натовської стратегії та самостійний характер національних стратегічних концепцій їх використання, що передбачає запобігання війні завдяки постійній загрозі миттєвого удару у відповідь. Цей період характеризується надзвичайним поширенням "пуризму" - напрямку французької військово-стратегічної думки, що мав суттєвий вплив на погляди Ш. де Голля. Найвидатнішими його представниками є адмірал А.Сангінетті та генерали Ж.Б'юї та П.Галлуа. "Пуризм" - це система теоретико-концептуальних поглядів та практичних настанов "патріотичних" кіл, які впроваджували ідею ядерного націоналізму, що межувала з ізоляціонізмом. Відмінною рисою "пуристів" є прагнення віднайти таку формулу стримування, що відповідала б французькому варіанту "стримування слабкішим сильнішого". Ця політика формується на таких засадах:1) урівнювальна та роз'єднувальна сили ядерної зброї;2) "пропорційність стримування";3) "санктуаризація" національної теорії ядерної держави.
Теза про "пропорційність стримування" є однією з фундаментальних основ французької ядерної політики. Згідно з нею, для "стримування" супротивника не обов'язково володіти еквівалентною ядерною зброєю. Достатньо лише декількох могутніх ударів, втрати від яких були б пропорційними, або перевищували завдані ворогом. У цьому випадку ядерна зброя перетворює територію держави, що нею володіє, у своєрідне святе місце - "санктуарій", яке забезпечує повну недоторканність її території, стримуючи можливого агресора від нападу. Ядерне стримування, як стверджують "пуристи", повністю втрачає своє оборонне значення за межами "санктуарія". Не дивлячись на суто національний характер, французька доктрина "стримування" здійснювалась у розрахунку на американські ядерні гарантії.
Пошуки елементів національної стратегії розпочинались ще у середині 50-х рр. за ініціативою П.Галлуа, Ш.Айере та В.Жирардо. Вони закликали до створення ракетно-ядерних сил великого радіусу дії та прийняття стратегії ядерних реалій. Рішення Ш. де Голля про вихід держави з військових структур НАТО стимулювало розробку незалежної національної військово-стратегічної концепції, яка підкреслювала особливе становище Франції в Європі та світі. В листопаді 1965 р. Ш. де Голль офіційно затвердив військову доктрину Франції на перспективу - до середини 80-х рр. Головна робота зі створення цього плану була проведена у Центрі Досліджень та Оцінок, який відігравав роль своєрідного "мозку" вироблення військової політики та стратегічних концепцій Франції, проводячи дослідження у галузі військового будівництва. Мінімальна стратегічна модель була побудована з урахуванням загальних політичних настанов V Республіки і базувалась на двоєдиній меті військової стратегії: - сприяти постановленню та підтриманню умов, необхідних для прийняття рішень; - сприяти виконанню завдань на підтримку зовнішньої політики держави поза межами національної території7.
Мінімальна стратегічна модель являє собою сукупність концепцій, теоретичних принципів та практичних настанов, які обгрунтовували не лише теоретичну, але й реальну можливість "стримування слабкішим сильнішого".
Найголовнішим елементом моделі стримування є поняття "критичний поріг агресивності", як своєрідний подразник "стримування" - сукупність стратегічних та політичних факторів, за наявності яких конфлікт сягає стадії, коли стає можливим та потрібним використання ядерної зброї. Французька військово-політична думка вважала, що єдино доцільною є концепція "миттєвого масованого удару" у відповідь на агресію. Ця концепція відома під назвою "все або нічого": "Хочуть цього чи ні, але після подолання критичного порогу агресивності середня за територією держава, за своєю природою, приречена на стратегію "все або нічого" - писав Л.Пуар'є у своїй найвідомішій праці.
Для успішного запобігання агресії, "стримування" повинно було мати високий ступінь вірогідності: "Поняття вірогідності стримування являє собою центр логіки стримування та розрахунків ядерних супротивників"8. Проблему вірогідності "стримування слабкішим сильнішого" опрацьовували генерали Л.Пуар'є, П.Галлуа та А.Бофр. Ними була розроблена теорія фізичної, технічної та психологічної вірогідності.
За цією теорією фізична вірогідність покликана гарантувати можливість завдання супротивнику шкоди, рівень якої перевищував би можливі надбання в разі успіху агресії. Суттєвого збитку "слабкіший" зможе завдати тільки у випадку ядерного удару по великих демографічних центрах; тому стратегія "удару по містах" робить можливим стримування слабкішим сильнішого. Цим пояснюється несприйняття французьким військовим керівництвом американської концепції "контрсили", а також обрання тактики удару по містах, яка "не передбачає рівності військових арсеналів та є єдино прийнятною для слабкішого"9.
Поняття технічної вірогідності стосується засобів та рівня розвитку, необхідних для завдання ворогу "непоправних втрат". Єдиним таким засобом є високорозвинені стратегічні ядерні сили (СЯС). Врешті, найголовнішу роль має відігравати психологічна вірогідність. Вона відображає рішучість нації радше використати ядерну зброю, аніж капітулювати.
Ортодоксальні "пуристи" на чолі з Л.Галлуа завершили побудову стратегічної моделі стримування ідеєю комплексного використання усіх видів збройних сил для завдання удару у відповідь. Їхні теоретичні розробки знайшли відображення у "доктрині Айере" та таємних директивах грудня 1967 - листопада 1968 рр. Центральною політичною концепцією "доктрини Айере" стала відмова від орієнтації збройних сил Франції на окремого супротивника. Цей план дістав
Loading...

 
 

Цікаве