WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Фіскальна політика української держави - Реферат

Фіскальна політика української держави - Реферат

- 7,3%. Складність використання першого джерела покриття дефіциту державного бюджету полягає в обов'язковому дотриманні вимог Міжнародного валютного фонду щодо темпів інфляції в Україні. На думку багатьох економістів, ці вимоги нереальні. За прогнозами фахівців з неурядових кіл, 1995 р. емісія грошей залишається основним засобом покриття державного бюджету, наслідком чого може стати подальше зростання державного боргу.
Державний борг - це сума нагромаджених за певний період бюджетних дефіцитів.
Відрізняють зовнішній і внутрішній державний борг. Зовнішній державний борг - це борг іноземним державним організаціям і окремим особам. Він покривається цінними товарами (нафтою, газом, золотом), послугами і державним майном. На 1 січня 1995 р. зовнішній борг України становив 7,5 млрд. американських доларів (переважно Росії й Туркменистану за енергоносії), а за оцінкою Міністерства економіки, до початку 2000 р. він може досягти 32-34 млрд. доларів (33% валового внутрішнього продукту) .
Внутрішній борг - цеборг держави своєму населенню. Боргові зобов'язання держави мають такі форми: кредити, отримані урядом;
державні позички шляхом випуску цінних паперів від імені уряду;
інші боргові зобов'язання, гарантовані урядом. Зростання внутрішнього боргу менш негативно впливає на економіку країни порівняно зі зовнішнім боргом, оскільки тут не відбувається відпливу вітчизняних товарів і послуг за кордон у рахунок сплати боргу.
Від зростання внутрішнього боргу особливо потерпають люди з фіксованими грошовими доходами. Одночасно виплата відсотків за державним боргом збільшує доходи високозабезпечених верств населення, тому що вони володіють переважною кількістю державних зобов'язань. Однак існує негативний момент - підвищення ставок податків (як засіб сплати державного боргу) підриває дію економічних стимулів виробництва. Ці та інші причини зумовлюють потребу у зменшенні внутрішнього боргу держави перед населенням.
На жаль, в Україні поки що відсутня договірна статистична інформація стосовно величини внутрішнього боргу. Але, як засвідчують дані, він становить сотні трильйонів карбованців. Достатньо згадати лише борг держави перед населенням за вклади В.Ощадбанку, не компенсовані до цього часу. В розвинутих країнах державний борг становить від 20 до 70% валового внутрішнього продукту. В Україні він значно більший. Для боротьби зі зростанням державного боргу використовуються заходи, що позитивно впливають на зменшення дефіциту державного бюджету і на досягнення загальної фінансової стабілізації.
ВИСНОВКИ
1. Фіскальна політика побудована на використанні державних податків і урядових витрат з метою досягнення макроекономічної рівноваги. Проведення фіскальної та бюджетної політики в Україні у перехідний до ринкових відносин період ускладнюється потребами одночасного збільшення обсягів виробництва і зниження темпів інфляції.
2. У 1992-1994 рр. для фіскальної політики Української держави характерне почергове зменшення або збільшення податків, що негативно позначилося на динаміці виробництва валового внутрішнього продукту. У першій половині 90-х років недостатню ефективність мала і така складова фіскальної політики в Україні, як державні видатки, значна частина яких використовувалася на підтримку низькорентабельних виробництв. Рівень соціальних витрат значно перевищував можливості державного бюджету, що було постійним каталізатором інфляції.
З.У другій половині 90-х років передбачається кардинально реформувати бюджетну систему України, яка повинна стати основою, нової фіскальної політики, спрямованої на стимулювання виробництва товарів та послуг. В Україні 1995 р. був введений податок на прибуток підприємств замість податку на доход, базова ставка якого дорівнювала 30%. Суттєво зменшено і ставку податку на добавлену вартість: з 28 до 20%. Безсумнівно, податок на добавлену вартість - необхідний елемент сучасної податкової системи, хоча механізм його нарахування і відшкодування містить чимало нерозв'язаних проблем. Для зменшення негативного впливу податку на добавлену вартість на сукупний попит у 1995-1996 рр. доцільно було б відмінити цей податок на всі продукти харчування, знизити податок на добавлену вартість на імпортні продовольчі та непродовольчі товари.
4. З метою отримання додаткових податкових надходжень було б доцільно: на першому етапі (1996-1997рр.) мінімізувати ставки оподаткування всіх виробників товарів та послуг; на другому етапі (з 1998 р.) стимулювати розвиток конкурентноздатних виробництв на
основі введення податкових "канікул" у пріоритетних галузях національної економіки і створення в окремих регіонах вільних та офшорних зон.
5. Актуальна проблема - вибір об'єкта оподаткування. Досвід західних країн засвідчує, що основним об'єктом оподаткування повинен бути прибуток. В Україні економічний зміст прибутку ще чітко не сформувався. Загалом проблема полягає не в пошуку ідеального об'єкта оподаткування товаровиробників, придатного для будь-якого випадку і на будь-якому етапі ринкових реформ. Головне - гнучко видозмінювати об'єкт оподаткування при змінах об'єктивних умов економічного розвитку.
6. Економію видатків бюджету може дати удосконалення системи соціального захисту населення, якщо використовувати для цього не індивідуальні доходи, а середній доход на члена сім'ї. Видатки бюджету можна скоротити внаслідок реформ військово-промислового комплексу, системи державного управління, аграрного сектора і соціальної сфери, на утримання і дотування яких витрачається переважна частина державного бюджету України.
7. До скорочення бюджетного дефіциту в Україні повинні входити, насамперед, такі заходи: зміна напрямів інвестування державних коштів у галузі народного господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожного бюджетного карбованця;
введення заборони на прийняття нових соціальних програм, що вимагають значного бюджетного фінансування; заборона Національному банку України надавати кредити урядовим структурам без оформлення заборгованості державними цінними паперами.
8. Державний борг - це сума нагромаджених за певний час бюджетних дефіцитів. Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг. Зовнішній державний борг - це борг іноземним державним організаціям і окремим особам. Внутрішній борг - це борг держави перед своїм населенням. Для боротьби зі зростанням державного боргу використовуються заходи, що позитивно впливають на зменшення дефіциту державного бюджету і досягнення загальної фінансової стабілізаціїфактично до кінця цього року вони становили 23% , що значною мірою вплинуло на розгортання інфляції в Україні.
.фактично до кінця цього року вони становили 23% , що значною мірою вплинуло на розгортання інфляції в Україні
Loading...

 
 

Цікаве