WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Феномен української політики - Юлія Тимошенко - Реферат

Феномен української політики - Юлія Тимошенко - Реферат


Реферат на тему:
Феномен української політики -
Юлія Тимошенка
Кар'єра "газової принцеси" дійсно подібна на казку про Попелюшку. Юлія Тимошенко стала чудовою ілюстрацією до "української мрії" - вона показала, як можна за короткий час завдяки наполегливій праці і добре обдуманим ходам, а у першу чергу - завдяки вдало створеній і підібраній команді - досягти надзвичайних висот у політиці і бізнесі. Нині ім'я Юлії Тимошенко відоме кожному українцеві, а також далеко за межами України. Вона стала символом українських реформ, не будучи реформатором за духом. Вона чудово вписується в уряд Віктора Ющенка і закликає вести нещадну боротьба з олігархами, сама будучи за своєю суттю жінкою-олігархом. Її природня краса обеззброює опонентів. Її тактовність і витримка дають підстави для того, аби нею захоплювалися. Народ ладен пробачити Юлії Володимирівні все - навіть якщо виявиться, що її зарахують до числа "ворогів народу", як свого часу її колишнього соратника Павла Лазаренка.
Юлія Володимирівна Тимошенко народилася 27 листопада 1960 року у Дніпропетровську і належить до представників третього покоління "дніпропетровського клану" - таких, як, скажімо, Віктор Пінчук, Олександр Турчинов, Геннадій Балашов чи Сергій Тигипко. У дитинстві Юля виховувалася лише мамою - батько залишив сім'ю, коли Юля була ще зовсім малою. Тому про надзвичайні статки чи добробут сім'ї говорити не доводилося. Юля мусила пізнати у своєму житті все і пройти всіма сходинами суспільного буття. Вона неохоче (зі зрозумілих причин) згадує своє дитинство, і навіть для того, аби дізнатися про її дівоче прізвище, мені довелося докласти чимало зусиль.
Після закінчення школи Юлія поступила на економічний факультет Дніпропетровського державного університету. Під час навчання у вузі стався випадок, який згодом змінив усе її життя. Як згадувала сама Юлія Володимирівна, якось увечері задзвенів телефонний дзвінок. Якийсь юнак випадково помилився номером. Але між двома молодими людьми зав'язалася телефонна розмова, юнак запропонував побачення. Так Юля познайомилася з Сашею Тимошенком. Невдовзі 18-річний Сашко і 19-річна Юля поставили батьків перед фактом: вони одружуються. Наступного року (у 1980 році) у подружжя народилася донька Євгенія, яка нині навчається у Великобританії.
Батьки Саші належали до дніпропетровської еліти. Геннадій Панасович Тимошенко свого часу закінчив Львівський державний університет ім.І.Франка, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук, спеціалізувався на нацистських злочинах в Україні у роки війни. Згодом його запросили на партійно-ідеологічну роботу (зокрема у його розпорядженні перебувала мережа кінопрокату Дніпропетровської області, яка наприкінці 80-их років почала приносити чималі прибутки - завдяки відкриттю відеосалонів), а відтак - на роботу у радах. На початку 90-их років він очолював Кіровський райвиконком міста Дніпропетровська.
Після закінчення університету Юлія Тимошенко протягом п'яти років працювала інженером-економістом на Дніпропетровському машинобудівному заводі ім.В.І.Леніна. Можливо, вона би так і продовжувала б виробничу кар'єру, живучи з чоловіком у кооперативній квартирі загальною площею 32,1 кв.м по вулиці Карла Маркса, 26 міста Дніпропетровська. Але настала перебудова. Настали зміни. Поступово почала завойовувати нові позиції ринкова економіка. У 1988 році Юлія і Олександр Тимошенки беруть у знайомих позику і створюють кооператив, який займався наданням послуг населенню. Наступного року Юлія Тимошенко очолила молодіжний центр "Термінал", створений не без підтримки місцевих органів комсомолу (подейкують, що одним з ініціаторів створення подібного центру був давній приятель сім'ї Тимошенків, 25-річний завідувач відділу пропаганди і агітації при Дніпропетровському обкомі комсомолу Олександр Турчинов). "Термінал" став одним із перших великих проектів Юлії Тимошенко, адже на розвиток молодіжних ініціатив у той час виділялися значні кошти.
У травні 1991 році було формально об'єднано капітал двох сімей - Тимошенків-старших і Тимошенків-молодших. Оскільки Юлія виявляла більш активну діяльність у бізнесовій сфері і мала більш міцну "хватку", то основним рушієм сімейного бізнесу стала саме вона. Геннадій Тимошенко став своєрідним "мозком клану". Функції Олександра Тимошенка наразі нез'ясовані - принаймні, він перебуває у постійній тіні і про нього згадують переважно тоді, коли мова заходить про сімейний стан Юлії Володимирівни. Відомо, що він - першокласний спортсмен, людина романтичної натури, у вільний час любить малювати. Також відомо, що він очолює корпорацію "Транспорт", яка входить до складу "Єдиних енергетичних систем України". "З чоловіком і донькою "бачимося" в основному по телефону", - говорила Юлія Тимошенко в інтерв'ю журналу "Money Maker". Цікаво, що своїм основним "іміджмейкером" Юлія Володимирівна вважає свою маму ("Це іміджмейкер, який постійно плаче, бо переживає за мене").
Об'єднана фірма вирішила зайнятися продуктами нафтопереробки і таким чином утворилася Корпорація "Український бензин" (КУБ), в якій Юлія Тимошенко виконувала роль спочатку комерційного директора, а згодом - генерального директора. Цікаво, що "КУБ" було зареєстровано як українсько-кіпрське спільне підприємство. 85% акцій "КУБ" належали фірмі "Somolli Enterprises Ltd.", у особі О.Гравця - довголітнього партнера і фінансового "вчителя" Юлії Тимошенко. Нині О.Гравець, за деякими даними, мешкає в Ізраїлі. Юлія Тимошенко у "КУБ" мала 5% акцій. Стільки ж мав і її чоловік. У 1992 році корпорація перетворюється на монополіста у забезпеченні агропромислового комплексу Дніпропетровщини нафтопродуктами.
Паралельно утворюється ще одна структура - міжнародний концерн "Сіаль", генеральним директором якого став Геннадій Тимошенко. "Сіаль" мав свої філії у Донецьку та Черкасах і спеціалізувався на видобутку природнього каменю. Враховуючи потребу загалу в облицювальних плитах, мармурових та гранітних блоках, меморіальних пам'ятниках, варто погодитися, що дана справа була також досить прибутковою. За деякими даними, "Сіаль" приватизував кілька кар'єрів. Зокрема сім'я Тимошенків, за інформацією газети "Свобода", володіють 25% акцій Токовського родовища червоного граніту - єдиного у світі. Продуктивність цього кар'єру - 12 тис. кубометрів щорічно. Вартість одного кубометру граніту сягає 7 тис. дол.
Вахтанг Кіпіані у "Киевских ведомостях" пише, що "в середині 90-х років у Тимошенко і Пінчука (Віктора Михайловича, нині - народного депутата України. - Авт.) був "роман". Службовий - можна сказати, виробничий. В якийсь момент зусилля керівників кампаній Тимошенко і Пінчука (група "Інтерпайа") були об'єднані. Дитя назвали корпорацією "Співдружність". Віктор Михайлович - майстер у винаході нових газових (і не лише) схем і людина, що має високу ділову репутацію. Кажуть, він мусив піти на "взаємовигідну" співпрацю на "прохання" Павла Івановича Лазаренка. Так це чи ні - невідомо. Поінформовані дніпропетровці кажуть, що в ходінетривалої спільної
Loading...

 
 

Цікаве