WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Теоретичні концепції та аналітичні дискусії(пошукова робота) - Реферат

Теоретичні концепції та аналітичні дискусії(пошукова робота) - Реферат

"ідеологія" часто використовують для позначення "світобачення", тобто системи орієнтирів, за допомоги яких ми розуміємо суспільство, що оточує нас, концепція критичного підходу застосовує цей термін у ширшому значенні, пов'язаному з фундаментальним поняттям влади. Ідеологія забезпечує зв'язок між значенням (поняттям, яке поєднує смисл з його символічним поданням) і владою у суспільствах, де існує структурна нерівність (Hackett, 1991, 75). Значення, яке створюють за допомоги ідеології, є ілюзією і являє собою "значення на службі влади" (J.Thompson, 1990, 7). Якщо ми усвідомлюємо, що не існує "природного" значення якої-небудь події, а є лише різні його інтерпретації, то ідеологію можна уявити як процес побудови такої інтерпретації, яка б була кориснішою для впливових осіб. Врахувати вплив ідеології при вивченні засобів масової інформації означає запитати себе: "якою мірою символічний зміст інформації, поширюваної через ЗМІ, сприяє інтересам і владі певних [домінантних] груп" (Shoemaker and Reese, 1996, 228). На думку послідовників трьох критичних концепцій ролі ЗМІ, їх загальним завданням є забезпечення панування домінуючої ідеології.
Інструменталізм розглядає ЗМІ як своєрідний інструмент держави або капіталу. З варіаціями, відомими як пропагандистська модель та модель власності, ці погляди розглядають способи, за допомоги яких капіталісти або держава використовують різні форми політичного та економічного впливу, аби забезпечити потрібний їм з точки зору класових та домінантних інтересів зміст інформації, що поширюється через ЗМІ. Класичним прикладом є "пропагандистська модель" американських новин Германа і Хомськи (Herman and Chomsky, 1988). Автори цієї моделі стверджують, що "можновладці" спроможні впливати на спосіб подання новин і відтак маніпулювати громадською думкою. Згідно з цією моделлю ЗМІ перебувають на службі у влади, підпорядковані інтересам домінуючих класів і впливають на громадян, які нічого не підозрюють, як пропагандистська машина . При цьому їх "використовують для мобілізації підтримки специфічних інтересів, що панують у державній та приватній сфері" (Herman and Chomsky, 1988, 1) і "формують систему суспільної злагоди". Більш поміркована версія інструменталізму розглядає засоби масової інформації як "відносно незалежні" від інтересів домінантних груп, проте еліта все одно постає у ролі "головного розпорядника" (prіmary defіner) способу подання новин, встановлюючи умови дискусії (Hall, Crіtcher, Jafferson, Clark and Roberts, 1978). Прихильники теорії інструменталізму виступають як проти контрольованих елітою урядів, так і проти концентрації власності і накопичення, розглядаючи їх як загрозу культурній і політичній різноманітності засобів масової інформації.
Інструменталізм, особливо його радикальніша видозміна, містить деякі спірні припущення щодо міри контролю власників над редакторами ЗМІ. Хоча прихильники цієї теорії частково мають рацію - уряд і еліта бізнесу справді мають привілейований доступ до новин, а рекламодавці можуть виступати в ролі ліцензіара (якщо не цензора), підтримуючи ті чи ті засоби масової інформації за рахунок плати за рекламу - все ж "еліта" діє за умов, що, як зазначають Голдінг і Мердок (Goldіng and Murdock, 1996, 15) "одночасно заважають і сприяють, упроваджують обмеження і відкривають можливості". Концепція інструменталізму містить кілька спірних моментів, два з яких ми зараз розглянемо (Hackett, 1988). По-перше, вона передбачає, що "керівництво і власники ЗМІ здійснюють повний та реальний контроль за змістом інформації, що поширюється через ЗМІ ", і що вони свідомо користуються своєю владою, формуючи новини згідно з інтересами власників (Hackett, 1988, 85). Проте наукові дослідження свідчать, що безпосереднє втручання власників у роботу засобів масової інформації - явище досить рідкісне (хоча часом таки трапляється); крім того, вся ця концепція суперечить фактам появи час від часу у ЗМІ матеріалів, що створюють незручності для еліти бізнесу. По-друге, інструменталізм розглядає аудиторію як "групу простаків, що пасивно споживають пропагандистські вигадки" і, не маючи інших джерел інформації, змушена сприймати маніпуляції ЗМІ (Hackett, 1988, 87). Звісно, аудиторія, позбавлена альтернативних джерел інформації і незалежних знань з окремих питань, справді буде змушена погодитися з певними політичними поглядами - маркетинг - це професія, що геть уся грунтується на постулаті, що зміст інформації, яка поширюється через ЗМІ, впливає на погляди і поведінку людей - проте далеко не всі спроби таких маніпуляцій виявляються успішними - люди все ж іноді читають опозиційні видання і здатні незалежно мислити.
Структурний детермінізм поширюється за межі жорсткого інструменталізму і розглядає те, яким чином зміст новин у засобах масової інформації структурно визначається за допомоги відносно об'єктивних впливів, як от: економічні обмеження, ринкові імперативи, підвищення витрат на виробництво, високий рівень капіталізації, високі вступні витрати, перехід до корпоративно-індустріального контролю за ЗМІ та олігопольність ринку. Таким чином, саму логіку ринкової системи та комерціалізацію засобів масової інформації розглядають з точки зору їх структурного впливу на зміст новин, які поширюються через ЗМІ і на яких зосереджено увагу суспільства. Як було зазначено, "комерційна природа ЗМІ виявляється радше у структурних імперативах, згідно з якими вони функціонують, ніж у тому, що вони цілковито (до граничного рівня) перебувають під контролем інформаційної еліти" (Hackett, 1988, 89). Інституційні структури мають свою внутрішню логіку, про яку їх учасники можуть навіть не здогадуватися. Ця логіка встановлюється через заведений порядок, буденні соціальні зв'язки та взаємодію між інституціями та домінантними умовами.
Слід уникати жорсткої форми структурного детермінізму, яка розглядає структуру власності і рівень комерціалізації як неперервно діючі нерухомі обмеження. Їх краще розглядати як "динамічні чинники", що їх постійно перевизначають, поновлюють та коригують у процесі практичних дій (Goldіng and Murdock, 1996, 15). Корисно розглядати ці структури як такі, що "взаємно визначають одна одну" ніж як "спричинені домінуванням однієї над іншими". Така "гнучкіша" форма структурного детермінізму може забезпечити концептуальну базу для аналізу впливу економічних структурних чинників наполітичний зміст новин. При цьому головну увагу буде приділено комплексній системі конвергенцій, альянсів та близькості інтересів між різними осередками влади.
Таке зосередження уваги на зовнішніх структурних формах і на тому, як вони впливають на символічне відбиття інформації у ЗМІ, спричинене впливом більш специфічної історичної теорії структуралізму. Ця теорія, що бере свій початок з лінгвістики, пояснює, яким чином "значення може бути відображено за допомогою тексту, тобто певних "мовних структур", які складаються із символів, сюжетів та міфів" (McQuaіl, 1994, 244). Щоб наповнити висловлювання змістом, треба включити в дію глибинні закони мови, її правила та форми. Так само й інші "знакові системи" або повідомлення можна аналізувати виходячи з їх внутрішньої структури і законів. Таким чином, щойно описаний структурно-детерміністський підхід відрізняють від прийнятого у політичній економії: структуралістичні теорії мови передбачають певний рівень
Loading...

 
 

Цікаве