WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Теоретичні концепції та аналітичні дискусії(пошукова робота) - Реферат

Теоретичні концепції та аналітичні дискусії(пошукова робота) - Реферат

оскільки в іншому разі вони залишаться ні з чим. У такий спосіб "невидима рука" вільного ринку забезпечує представництво громадських інтересів у засобах масової інформації. Нарешті, роль ЗМІ як джерела загальнодоступної інформації також є однією з ліберальних традицій, що її можна адекватно втілити лише за умов вільного ринку. ЗМІ у цій ролі виступають як трибуна для поширення інформації, обговорення питань та самовираження з метою полегшення формування громадської думки і забезпечення демократичної свободи висловлювання. Кожен, хто хоче опублікувати свої погляди, повинен мати можливість це зробити, причому з усіма важливими поглядами можна ознайомитися через "вільний ринок ідей", який забезпечують різноманітні інформаційні організації та продукти.
Згідно з концепцією ліберального плюралізму, однією з передумов реалізації всіх трьох ролей ЗМІ є їх незалежність від держави. Через це завоювання незалежності ЗМІ по всьому світі розглядають як необхідний крок для формування демократичного суспільства у колишніх авторитарних країнах. Перехід від політичного контролю за пресою до комерційної системи вільного ринку свідчить про підвищення політичної незалежності, розвиток системи споживацького контролю і має забезпечити новинним ЗМІ вищий рівень професіоналізму і внутрішнього плюралізму. Концепція ліберального плюралізму передбачає, що зазначені зміни сприяють розвиткові функції "сторожового пса" у ЗМІ та підвищенню довіри до них як до джерела інформації і трибуни публічних дебатів. Проте критики ліберально-плюралістичної традиції стверджують, що незалежність ЗМІ від держави не обов'язково має привести до їх справжньої незалежності, а міф про вільну пресу може приховувати інші форми впливу, наприклад, економічний тиск на інформаційні організації. Кюрен (Curran, 1996b) наводить низку критичних зауваг щодо плюралістичної концепції ролі ЗМІ за умов демократії. Наприклад, на його думку, концепція громадського "сторожового пса" як головної ролі засобів масової інформації стосується лише однієї форми влади - державної. Кюрен та його однодумці зазначають, що за умов розвиненої ліберальної демократії інші форми влади, наприклад, влада корпорацій, істотною мірою залишаються поза межами критичного погляду ЗМІ, оскільки останні зазвичай є власністю корпоративних структур. Це також призводить до некритичного ставлення ЗМІ у таких питаннях, як скажімо, концентрація власності чи діяльність власників ЗМІ в інших сферах бізнесу. Кюрен вважає, що за умов такого економічного середовища вільний ринок часто відіграє компромісну, а не гарантійно-коригувальну роль. Роль ЗМІ як "сторожового пса" за таких умов набуває особливого значення, враховуючи стратегічну спроможність великих корпоративних структур до усунення урядів задля задоволення своїх корпоративних інтересів. До того ж інформаційні корпорації не є незалежними від інтересів владних структур, навпаки, вони істотною мірою зацікавлені у підтримці ринкової логіки перед іншими демократичними цінностями. У результаті незалежність журналіста формується як компроміс між усіма зазначеними чинниками і впливами. Кюрен підкреслює, що в результаті цілковитої дерегуляції сектора ЗМІ функція "сторожового пса" може не тільки не зміцнитися, а, навпаки, істотно послабитися.
Так само критично Кюрен (та інші) ставиться до тези про представництво і суверенітет споживача у засобах масової інформації. По-перше, зазначає він, з початку 60-х років різноманітність ЗМІ, можливості вибору і контролю над ними з боку аудиторії в результаті серії корпоративних облаштувань з придбання і злиття засобів масової інформації істотно скоротилися, що призвело до їх монополізації на місцевому рівні і створення "ланцюжка власності". "Це зашкодило функціонуванню ринку як вільної та відкритої системи - рівного поля для гри, де всі учасники мають однакові шанси на успіх" (Curran, 1996b, 93). За таких умов не лише обмежують свободу вибору споживача; через високий поріг стартового капіталу для вступу на ринок ЗМІ обмежують створення альтернативних можливостей для вибору. Відтак суверенітет споживача ігнорують, а зміст інформації, що поширюється через ЗМІ, формують як наслідок впливу рекламодавців, власників, схеми роботи і структури інформаційних організацій. Ці проблеми ми розглянемо у наступному розділі. Нарешті, "інформаційна роль ЗМІ" у тому вигляді, як її репрезентовано концепцією демократичного плюралізму, не вбачає різниці між законним правом на висловлювання власної думки та економічною можливістю це зробити. "Економічний тиск, пише Кюрен, веде до деградації інформаційної функції ЗМІ, змушуючи їх до пошуку "найменшого спільного знаменника" при поданні інформації аби досягти найбільшого охоплення аудиторії. Це обмежує світогляд і сприяє, крім всього іншого, спрощенню, стисненню, персоналізації і деконтекстуалізації інформаційних продуктів.
Однією з найважливіших течій у рамках ліберальної традиції є ринковий лібералізм. Це праве крило сучасного лібералізму, що його характеризує непохитна віра в ринок та економічний індивідуалізм, їх домінування над іншими демократичними цінностями. Особливого розвитку ця течія набрала після повороту в ідеології у 80-ті роки. Прихильники ринкового лібералізму вважають, що "лібералізм зайшов надто далеко вліво, демократія дала змогу захопити істотну частку влади бюрократам і культурній еліті, а держава надмірно втручається у процеси, спрямовані на підтримку соціальної та економічної рівності та захист слабких і бідних за рахунок еліти середнього класу" (Hackett and Zhao, 1998, 151). Консервативні зміни у рамках ліберальної традиції пояснюють більшу частину політичних дискусій довкола агресивної приватизації і дерегуляції інформаційних систем. Детальніше ми розглянемо це питання у Розділі 5. Засоби масової інформації становлять потенційний парадокс для ліберальної науки, оскільки вони одночасно є бізнесовими структурами і (теоретично) суспільним товаром. Постулати ліберального плюралізму щодо консенсусу цінностей, його неготовність визнати той факт, що за умов ліберально-демократичного суспільства може існувати фундаментальний дисбаланс влади, конфлікти групових інтересів та спосіб, в який все це впливає на домінуючі політичні цінності, утворюють стартові позиції критичного підходу до функцій ЗМІ.
Критичний підхід
Однозначно сповідуючи ті самі демократичні ідеали, критична парадигма відрізняється від концепції ліберального плюралізму насамперед поглядами на владу і наслідками, що з цього випливають. Там, де прихильники теорії ліберального плюралізму розглядають владу як таку, що піддається спостереженню, розподілена між різними інституціями і контролюється через механізм конкуренціїміж елітами, прихильники критичного підходу вважають її прихованою, сконцентрованою і домінантною. Заміну політичного державного контролю за ЗМІ на економічний прихильники критичного підходу розглядають як просту зміну форми влади, яка лише збільшує реальний ризик виникнення цензури та обмеження демократичної свободи висловлювання, якщо управління суспільним благом полишити на ласку ринкових сил. На тлі цих поглядів на владу сформовано три критичні концепції ролі ЗМІ: інструменталізм, структурний детермінізм та гегемонія.
Втім, для того, щоб зрозуміти концепцію критичного підходу, ми маємо спочатку розглянути поняття "ідеологія". Хоча термін
Loading...

 
 

Цікаве