WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Україну на шляху інтеграції до Європейського Союзу - Реферат

Україну на шляху інтеграції до Європейського Союзу - Реферат

перспектив.
Вже 2 грудня 1991 року, міністрами закордонних справ країн - членів ЄС, була прийнята "Декларація ЄС по Україні", в якій країни-учасниці схвалили волевиявлення народу України на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. В тому ж році ЄС затвердив програму Технічної Допомоги країнам СНД (ТАСІS) і макрофінансову підтримку для реформування економіки та законодавства і розвитку демократичного суспільства республік колишнього СРСР (в т.ч. і Україна).
З жовтня 1993 року в Києві почав діяти Комітет по співпраці між Україною та ЄС, на зразок тих, що існують в асоційованих країнах ЄС.
Безумовно, найважливішою подією у відносинах України та ЄС було підписання Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною (УПС) . Цей документ, підписаний 14 червня 1994 року в Брюсселі представниками обох сторін, заклав стабільний політичний, економічний і культурний діалог між країнами ЄС, з одного боку, та Україною, з іншого. Згідно ст. 85 та ст. 90-92 були затверджені Рада Співпраці та Парламентська Комісія Співпраці, які складаються з українських та європейських депутатів.
До речі, Українабула першою республікою колишнього СРСР, яка підписала таку Угоду. Цей документ містить 1009 статей, 5 анексів та Протокол про взаємодопомогу щодо торговельних мит (до 2004 року) . Угода передбачає систему регулярних консультацій на різних рівнях, створюючи основи для стабільного політичного діалогу Україна-ЄС.
Слід зазначити, що Верховна Рада України ратифікувала цю Угоду вже в листопаді 1994 року, а країни ЄС 15 лише в лютому 1998 року. Із лютого 1996 року діяла Тимчасова Угода з торгівлі між двома сторонами, яка припинила свою дію 1 березня 1998 року із вступом в силу Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС . Із вступом у дію цього важливого документу для України, в разі використання всіх сприятливих положень Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС та дотримання обраного курсу зовнішньої політики, відкривається перспектива асоційованого партнера ЄС в майбутньому. В тому ж 1994 році ЄС прийняв ще один важливий документ: "Спільна позиція щодо України", який визначив основні напрямки взаємодії Євросоюзу із нашою країною.
20 грудня 1996 року "План дій ЄС стосовно України" був прийнятий в Брюсселі. Згідно цього Плану, Україна до 1999 року отримала 700 млн. $ US. Євросоюз пообіцяв також додаткові кошти на закриття ЧАЕС.
У березні 1997р. в Києві був відкритий Документаційний Центр ЄС. Одне із завдань цього Центру - сприяти реформуванню українського законодавства відповідно до європейських стандартів. Одним із прикладів є впровадження в дію Постанови Кабміну України. Таким чином вже можна відчути "присутність" ЄС в нашій державі.
5 вересня 1997 року в Києві відбувся Перший Саміт Україна - ЄС, на якому дві сторони підтвердили свої наміри щодо подальшої співпраці та наголосили на якнайшвидшій ратифікації УПС між Україною та Євросоюзом.
Як вже зазначалось вище, із 1 березня 1998 року почала діяти Угода про партнерство України з ЄС, що вивела взаємовідносини двох сторін на якісно новий щабель і відкрила Україні перспективу асоційованого членства в ЄС.
Заява Прем'єр-міністра України 9 червня 1998 року в Люксембурзі про бажання нашої держави стати асоційованим членом ЄС ще раз підтвердила серйозність намірів України асоціюватися з Євросоюзом. Вона стала логічним продовженням наполегливої роботи всіх гілок влади України. Про важливість "європейського вектору" зовнішньої політики України, зокрема, свідчать і ряд ухвалених нормативних актів (насамперед, Указ Президента України від 11 червня 1998 року "Про запровадження стратегії інтеграції України до Європейського союзу", а також від 24 лютого 1998 року "Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво України та ЄС і вдосконалення механізму співробітництва з ЄС), а також створення спеціального органу з економічної та соціальної інтеграції до ЄС - Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції.
Кульмінацією сьогоднішніх відносин між Україною та Євросоюзом і перспектив їх подальшого розвитку став Другий Саміт Україна - Європейський Союз, що відбувся 16 жовтня 1998 року в столиці Австрії м. Відні. За результатами Саміту, у спільному комюніке для преси, сьогод-нішній стан двосторонніх відносин між Україною та ЄС було охарактеризовано як "унікальне і стратегічне партнерство."
Без сумніву, Європа готова до співпраці із Україною. Водночас і Україна бачить своє майбутнє в об'єднаній Європі. І як влучно зазначив Міністр закордонних справ України Б.Тарасюк, "в тій Європі, в яку Україна активно інтегрується і знаходить у цьому підтримку і розуміння." Україна для ЄС виступає стратегічним партнером, перш за все внаслідок спільних сфер інтересів: безпека та мир на континенті, економічна співпраця, культурні зв'язки та ін. Про це свідчать проаналізовані конструктивні кроки двосторонньої співпраці.
Які ж можливі подальші кроки України на шляху інтеграції до європейських структур?
Перший варіант. Поглиблення співпраці відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС, використовуючи її економічні положення та створення зони вільної торгівлі Україна - ЄС вже в 1999/2000 рр. За підтримки Брюсселя, вступ України в СОТ. Цей варіант має всі підстави для успішного втілення в життя лише з однією умовою: Україна подолає економічний спад і досягне стабілізції своєї економіки, водночас, продовжуючи курс реформ.
Другий варіант. Тісна співпраця України з ЄС в галузі зовнішньої політики, повноправна участь в ОБСЄ, РЄ, ЦЄІ і взаємодія із НАТО, ЗЄС та іншими європейськими структурами, сприятиме цілком реальним можливостям України отримати статус асоційованого партнера ЄС. У разі підйому своєї економіки, це "часткове асоційоване членство в ЄС у політичній сфері" Україна здатна

 
 

Цікаве

Загрузка...