WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Українські змі напередодні передвиборчої кампанії - Реферат

Українські змі напередодні передвиборчої кампанії - Реферат

радіомовленню довіряють різні типи аудиторій.
Як свідчать опитування, періодичні видання та телебачення найбільшою довірою користуються серед респондентів - мешканців сіл. Є свідчення, що частіше таким інформаційним джерелам довіряють респонденти з більш низьким рівнем освіти. Серед них багато кваліфікованих робітників, колгоспників.
На противагу цьому респонденти, що довіряють радіомовленню, характеризуються більш високим рівнем освіти. Серед них більшість становлять спеціалісти, службовці, студенти. Згідно з опитуваннями, радіомовлення частіше користується довірою мешканців великих міст. Водночас, як свідчать дані досліджень, в аудиторії цього типу ЗМІ домінують респонденти з більш низькими доходами.
Таким чином, можна сказати, що традиційно висока довіра до ЗМІ зберігається серед мешканців сіл, де преса, телебачення та радіомовлення є майже єдиною ланкою зв'язку з "великим світом". До того ж скандали довкола різних видань та телевізійних каналів тут не набувають такого розголосу. У мешканців обласних центрів більшим ав-торитетом користуються друковані періодичні видання.
Складається враження, що тут головну роль у формуванні інформаційного простору відіграє місцева преса. Досить стабільним джерелом неупередженої інформації для мешканців великих міст слугує також радіомовлення. Можна припустити, що значення саме цього типу ЗМІ для населення всіх регіонів України поступово зростатиме.
Існують також деякі особливості у сприйнятті громадською думкою різних типів інформаційних матеріалів. Передусім слідзазначити, що тлом для особливого ставлення респондентів до ЗМІ виступає загальна недовіра як до політичної, так і до економічної інформації. Про це заявили відповідно 45% та 39% респондентів.
Проте, за даними опитувань4, деякі способи подачі інформації викликають більшу довіру. Так, досить високою довірою користуються аналітичні матеріали. Зокрема, лише 29% респондентів висловили свою недовіру до цього типу інформації. У зв'язку з цим складається враження, що за умов перенасичення комунікативного простору різноманітною інформацією зростає потреба у матеріалах, які допомагають розкласти її по полицях та проаналізувати. Згідно з цим, досить ефективною виглядає спрямованість каналу "1+1" саме на різного роду аналітичні програми.
Аналізуючи особливості громадської думки щодо дієвості тих або інших засобів масової інформації, необхідно враховувати і те, якою мовою вони виходять. Звертає на себе увагу той факт, що для значної кількості (41%) респондентів не має значення, якою мовою - українською чи російською - поданий матеріал ЗМІ. До того ж, як свідчать дані опитувань, цей відсоток постійно зростає. Проте, серед решти опитаних питома вага прихильників російськомовних матеріалів дещо переважає.
Таким чином, попри той факт, що довіра до засобів масової інформації певною мірою знижується, роль ЗМІ в житті суспільства постійно зростає. Передусім це відбувається на рівні усталення різноманітних ідентичних характеристик населення. Разом з тим можна відзначити, що у більшості громадян сьогодні існує своєрідний метод фільтрації матеріалів ЗМІ, так зване читання між рядків. Про це свідчить, зокрема, відчутна недовіра до всілякої політичної та економічної інформації. Винятком тут є лише різноманітні аналітичні матеріали.
Але, як свідчать результати опитувань5, у визначенні респондентами свого ставлення до ЗМІ не останню роль відіграє такий фактор, як орієнтація на місцеві періодичні видання, програми, радіоканали. Це явище спостерігається насамперед в так званих "опозиційних" регіонах: Крим, Дніпропетровська та Донецька області. До речі, варто зазначити, що на сьогодні легітимність регіональних соціальних інститутів (у тому числі ЗМІ) має, так би мовити, дві складові: з одного боку, як представника Центру, а з іншого - як виразника інтересів певних територіальних груп (опозиційної Центру "контрвлади"). Можна припустити, що сьогодні існує більший соціальний "попит" на регіональні ЗМІ, які певною мірою б дистанціювалися від політики центральної влади та виступали б не стільки з ідеологічних, скільки з прагматичних позицій - захисту інтересів "свого" населення.
Слід також зазначити, що, за даними дослідження, значна кількість респондентів, яких можна віднести до лідерів громадської думки, є аудиторією радіомовлення.
Узагальнюючи дані опитувань, можна сказати, що під час наступної передвиборчої кампанії (порівняно з парламентською кампанією 1998 року) можна очікувати певних змін у стратегії ЗМІ в політичній рекламі: використання додаткових засобів пропаганди (зокрема в більшому обсязі інформаційно-аналітичних та розважальних програм тощо), зростання ролі регіональних засобів масової інформації, зокрема
ЛІТЕРАТУРА
1 Інформаційний бюлетень. - 1997. - № 10. - Вересень. - С. 5-42.
2 Аврамова Е. Формирование новой российской макроидентичности // Общественные науки и современность. - 1998. - № 4. - С. 19-24.
3 Громов И., Мацкевич К., Семенов В. Западная социология. - Спб., 1997. - С. 126.
4 Інформаційний бюлетень. - С. 5-42.
"Вікно у світ можна закрити газетою."
Станіслав Єжи Лец
"Якби довелося обирати: мати уряд без газет чи газети без уряду, - я, не вагаючись, обрав би друге!"
Томас Джефферсон
"Я читаю газети від першої до останньої сторінки. Це для мене єдиний спосіб залишатись у світі фантазій!"
Анайрін Беван
Loading...

 
 

Цікаве