WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Антитехнології у політичній боротьбі: використання засобів масової інформації - Реферат

Антитехнології у політичній боротьбі: використання засобів масової інформації - Реферат

користуються такі моменти:
" Його недостатній досвід;
" Його особистісні риси: несім'янин, гультяй, корупціонер тощо;
" Невиконання їм своїх обіцянок в минулому;
" Негативні риси роботи на колишній посаді;
" Погріхи і невдачі, що демонструють його нинішню чи минулу некомпетентність.
Невиконання обіцянок стає негативним аргументом і у випадку партії. Однак іміджмейкери не стільки створюють негативи, скільки надають їм характер вселенських масштабів.Так, в кампанії проти Дукакіса було використано цей прийом - в зв'язку з тим, що він підтримав систему відпусток для ув'язнених, під час якої один з них вчинив тяжкий злочин. Реклама, витягши цей факт, зробила з нього сувору закономірність, яка начебто говорила, що всі 288 злочинців, що отримали подібні відпустки, здійснили по злочину.
Однак у контрпропаганді існує і певна формула: якщо протягом 9 днів не добавляти нової негативної інформації,то введена раніше згасне сама собою. Чи то при цьому працює наплив нової інформації, чи людина без відповідного "підгодування" не в змозі так довго тримати в пам'яті фактаж. Це можна підтвердити й за допоьогою даних опитування проведеного соціологічною службою "Социс-Геллап" напередодні президентських виборів. Досить невеликий відсоток опитуваних зазначає, що на їхнє бачення кандидата може істотно вплинути одноразова публікація з негативним змістом, і більша кількість стверджує, що може змінити свою думку, якщо подібна інформація буде повторюватись неодноразово.
Багато зі згаданих прикладів виступів проти суперника будуються начебто за одним шаблоном. Досить часто з'являється у контрвиступах та чи інша пропозиція суперника, доведена до абсурду. Такий прийом використали суперники Ф. Рузвельта відносно його планів соціального захисту, акцентуючи увагу на занятті певної частини зарплатні без вказування на те, що гроші підуть на підвищення життєвого рівня пенсіонерів, а також будутьфінансово підтримані підприємцями. Суперники Рузвельта друкували карикатури, де індивідуальні номери соціального захисту робітників подавались у вигляді номерів на собачих нашийниках, доводячи до абсурду в цілому позитивне починання конкурента.
Мають застосування й інші методи впливу, які, слідом за Г. Почепцовим, можна назвати символічними. Про деякі з них було згадано вище.
Одним з таких символічних методів є "жива мішень". Як відомо з психоаналізу існує метод перенесення (трансферу) негативу з одного об'єкта на інший, якщо його неможливо застосувати там, де треба. Негативний сплеск емоцій переноситься з об'єкту Х на об'єкт Y. В українській ситуації в цій ролі досить тривалий час виступав Д. Табачник, а в російській - А.Чубайс. Таким чином, Л. Кучма та Б. Єльцин (зокрема у випадку відомої "справи письменників") залишалися незаплямовано чистими, поганим було лише оточення. Можна назвати і такий процес як "крапля" (за аналогією з відомим прислів'ям, що "крапля камінь точить"), коли постійне, навіть мінімальне подавання негативу в результаті створює картину негативної події. Постійна фіксація ознак негативності поступово робить подію негативною з точки зору споживача такої інформації.
Слід відзначити і "підказку" як засіб роботи з масовою аудиторією. Слід весь час демонструвати в явній формі ті ознаки, що підтверджують для масової аудиторії правильність обраної ситуаційної інтерпретації. Часто ситуації носять характер подвійного смислу, їх можна зрозуміти і так, і інакше. Підказка начебто виводить розуміння ситуації на зарані заданий рівень.
Проти кандидатів використовуються і так звані "брудні трюки", які чітко враховують психологію сприйняття. Так, в період висунення кандидатів, Маскі, у виборах 1972р. Отримав досить відчутний удар. Виборцям телефонували дуже рано вранці або пізно ввечері, намагаючись зібрати голоси на його користь. Це схоже на трюк в межах українських виборів, коли суперники кандидата пишуть його ім'я на новопофарбованих парканах перед будинками,чим викликають на до його особи гнів з боку "приватного сектору". Прикладом подібної "брудної гри" може слугувати і спрямований проти П.Симоненка хід з листівкою на виборах 1999 р. Листівки, які розкидувалися по поштових скриньках містили вказівки, щодо того, що кожен військово зобов'язаний вранці 1 листопада мусить з'явитись на призивний пункт за місцем проживання, маючи при собі своєрідне "похідне спорядження". На листівці стояв червоний штамп "в разі обрання Петра Симоненка".
Суперник також готовий обігрувати запропонований йому матеріал, що практично неможливо передбачити. Так, у американців у кампанії 1936 р. Республіканці агітували в штаті Канзас за допомогою символу штату - соняха. На що демократи відповіли власною кампанією, де звучали слова: "соняхи гинуть у листопаді", тобто під час голосування. Як бачимо, ворог не лише хитрий, але й дуже підступний, тому очікувати від нього можна всього, що завгодно.
ВИСНОВКИ
В постіндустріальному суспільстві влада інформації стає вирішальною в управлінні суспільством, оскільки переважна більшість громадян сприймаєнавколишній світ через і за допомогою ЗМІ. Таким чином, ЗМІ сьогодні перетворилися на один з найважливіших суспільних інститутів.
Хоча демократія неможлива без ЗМІ, іх свобода не повинна означати відірваності від суспільства і громади, інтереси і думки яких вони повинні висловлювати. В іншому випадку вони (ЗМІ) перетворюються на засіб політичного впливу їх власників і кервників, а всі інші громадяни позбавляються реальних можливостей поблічного самовираження свободи слова.
Управління і політика розійшлися. Відбулася диференціація функцій деполітизованих професіональних управлінців і т.зв . публічних політиків, тобто тих, хто, букв. займається політикою,працює на неї. Влада багато в чому стає функцією образу. Як наслідок, симулюється реальність інституту масової демократії, який і покликаний гарантувати досягнення суверенітету і безпеки. В ході виборів більше не відбувається зміна чиновників-експертів, які здійснюють рутинну роботу з управління в "коридорах влади". Змінюються носії іміджу - публічні політики. Таким чином, владу в суспільстві здобуває не той, хо розуміється на суспільних проблемах і може запропонувати ефективні шляхи їх розв'язання, а той, хто зумів себе "продати" найбільшій кількості виборців.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. Копиленко О. Влада інформації, К. 1991.
2. Мащенко І. В тенетах телебізнесу: буржуазне ТБ і молодь., К., 1988.
3. Почепцов Г. Как становятся президентами: избирательные технологии ХХ века, К., 1999.
4. Дорожкина Т. Речевой имидж политического лидера. //Социологические исследования, 1997, № 8.
5. Дубицкая В., Тарарухина М. Какого политика можно "продать"? // СОЦИС, 1998, №10.
6. Мисюров Д.А. Политическая символика: структура и функции.// Вестник МГУ, сер. 12:Политические науки, 1999., №1.
7. Пугачев Выборы: общая теория в российских иллюстрациях.// Вестник МГУ, сер. 12., 1997 № 4.
8. Сикевич З. "Образ" прошлого и настоящего в символическом сознании россиян. // СОЦИС, 1999, №1.
9. Солоьев А., Решетов К. Политическая реклама в коммуникативной стратегии государства. // Вестник МГУ, сер. 12:Политические науки, 1999., №3.
10. Щербинина Н., Политика и миф. .// Вестник МГУ, сер. 12. 1999, № 4.
Loading...

 
 

Цікаве