WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Антитехнології у політичній боротьбі: використання засобів масової інформації - Реферат

Антитехнології у політичній боротьбі: використання засобів масової інформації - Реферат

який "порушує закони біологічні заради законів соціальних." Тоталітарна держава має могутній потенціал ворожого поля, що дозволяє робити вогрогом держави представників будь-яких соціальних груп. Сталін міг оголосити троцькістом чи шкідником будь-кого, а громадська реакція на цей "ярлик"була однозначною і чітко випрацюваною в минулому.
Ворог оживає, набуваючи яскравих кольорів, і в демократичних державах, але вже під час виборчих кампаній. Наприклад, Г. Зюганов стараннями команди Б. Єльцина в президентських виборах 1996 р. В Росії перетворився на злого демона. Всі його дії оголошувались неправильними, починаючи ледве не з моменту народження. Така "підказка" відповідно полегшує для виборців ситуацію "правильного вибору". Було також задіяно перну експлуатацію страху, звільником від якого було обрано Б. Єльцина.
В тій кампанії було вироблено досить тверезі правила роботи з опонентами. Ось, наприклад, цитата з документу, що визначає переговорний процес з опонентами, на якому є шапка "затверджую - Б.Єльцин. 12 квітня 1996р.":
"4 Мероприятия по разрушению ресурсов оппонента (ведутся параллельно с переговорным процессом):
4.1. Проведение кампании по разодблачению в СМИ оппонента, ведещего себя неадекватно; поддержка и предоставление эфира и газетных полос оппонентам, которые заняли позитивную позицию либо оппонентам, сталкивающимся на одном сегменте электората - для их взаимного ослабления.
4.2. "Отсечение" оппонентов от источников финансирования и информационных каналов.
4.3. Осуществление скрытого воздействия, косвенного давления на оппонента через значимые для него референтные группы - через доверенных лиц, его собственных спонсорорв, советников, зарубежных партнеров, авторитетных для оппонента людей и др.
4.4. Реализация специальных мероприятий по: противопоставлению претендента его союзникам и другим кандидатам, отсечению от оппонента его сторонников; скрытой поддержке непосредственных противников оппонентов.
4.5. Активное использование "орудия смеха"."
Найефективнішим засобом політичної пропаганди і антитехнологій в сучасному світі стало телебачення (ТБ). Воно дозволяє монтувати картинку, яка впливає на свідомість і емоції. Живе слово і зоровий образ наділені більшою силою емоційного впливу, який нерідко може перекривати раціональну аргументацію.
Послуговуючись літературно-художньою аналогією, ТБ можна порівняти з "трохи навіженою феєю з казки Перро, яка одним помахом чарівної палички може Попелюшку перетворити на принцесу, а будь-яку принцесу - на "безперспективну" Попелюшку". Так само і ТБ світлом і кольором екрану підносить або скидає з п'єдесталу. Професор Нью-Гемпширського університету Д. Мейровіц на сторінках журналу "TV-guide" зазначає: "великий телевізійний план політичного діяча рідко справляє позитивне враження. Не можна не помітити зморщок на обличчі, коли вони заповнюють собою весь екран." Так, на радянському телебаченні, що більш Л. Брежнєв з'являвся на екрані, то менше глядачі вірили, що це потрібно.
Навіть сильні сторони кандидатів за вмілої атаки можуть виявитися слабкими. Це сталося з екологічними позиціями М. Дукакіса - кандидата в президенти Америки на виборах 1992р. Проти Дукакіса командою Дж. Буша було запущено рекламу "Гавань". В тексті говорилося:
"Сьогодні Бостонська гавань є однією з найбрудніших в Америці, її очищення коштуватиме мешканцям шість міліонів доларів. А Майкл Дукакіс обіцяє зробити для Америки те, що він вже зробив для Масачусетса."
Е. Салагаєв наводить приклад чеченської "боротьби" за ЗМІ. "Був випадок, коли на ТБ показували чеченську жінку, яка дряпала собі обличчя і кричала, що в неї загинув хтось близький. А потім цю жінку побачили в 3х - 4х репортажах, де вона робила те саме. Це частина ідеологічної машини бойовиків".
Існує також інструкція для преси з приводу висвітлення чеченських подій, яка, хоча і спростовувалась потім офіційними особами, але все одно являє інтерес для розгляду, оскільки подає досить конкретні типажі подавання суперника.
1. "Избирать уничижительную форму изложения при описании руководителей противника, віявляя всю их примитивность, озлобленность, жестокость и звериную сущность.
2. Выискивать и вімячивать всевозможніе разногласия и антагонизм в среде противника, описівать имеющиеся у него низменные страсти, наклонности".
8. "Максимально избегать освещения фактов военных поражений российских войск. Доказательно преподносить минимальность жертв с российской стороны и обреченную массовую гибель боевиков.
9. Интерпретировать события таким образом, чтобы в них отражались толлько положительные для России моменты.
10. Создавать информационные массивы, отмечающие мощь и дух российской армии, силу русского оружия. Раскрывать меркантильный интерес чеченских боевиков-бандитов и присущий им страх."
За цим та іншими документами видно, що опонент прив'язується до певного негативного полюсу, мінуси якого було задано задовго до даних подій. На зовнішній арені, наприклад, чеченські бойовики прирівнювались до ісламського фактору, страх перед яким відомий у західному світі. Відповідно Росія моделювалася як форпост західної цивілізації перед ісламською агресією.
Владні структури достить чітко відчувають такого типу речі. Член Президентської ради Росії А. Мігранян говорив з цього приводу:"Є лише одна точка зору, спрямована виключно на рельєфний показ негативних моментів. Поки о мас-медіа працюють виключно в один бік."
Іноді ставиться завдання боротьби на "території суперника". Російський приклад такого роду пролунав з вуст Гаррі Каспарова, який став займатися висуненням О.Лєбєдя на майбутні президентські вибори: "Наше завдання - апелювати до тієї частини російського суспільства, яка під впливом ліберальних завобів масової інформації, в т.ч. програми "Итоги", ставиться до Лєбєдя негативно. Мова йде про також і про покращення нашої загальноаналітичної роботи, про формування тієї політичноїбази, з якої Лєбєдя і буде висунено, на мою думку, на посаду Президента Росії".
Цікаво, що всі ці приклади порушують один з постулатів західної політології, який проголошує, що працювати слід лише зі своїми прихильниками і з тими, хто ще не вирішився. Робота з суперниками вважається мало перспективною, оскільки введені стереотипи слабко піддаються змінам. Хіба що можна побудувати новий стереотип, але лише з урахуванням старого, спираючись на нього, але не заперечуючи. Ступінь удару по супернику повинна серйозно контролюватися, оскільки населення може відвернутися від того, хто атакує, що, зокрема, властиво нашому суспільству.
Існує певна залежність від прийнятої в країні етики суспільної комунікації. Якщо американці б'ють по особам кандидатів, то для Великобританії така відверта особистісна критика є неможливою. Можна критикувати партію як організацію, її діяння, але менш етично "опускатися" до рівняособистої критики самого кандидата. Практично така ж ситуація складається поки що в країнах СНД. Навіть максимальний обсяг критики, вигорнутий на Г. Зюганова під час кампанії 1996р. Все ж був спрямований саме на партію. Особисто ж Зюганов ніяк не міг нести відповідальності за голод 1933р.
Сумарно можна представити дану ситуацію таким чином, що виборцям слід відкрити очі на всі слабкі місця опонента. Особливою популярнісю
Loading...

 
 

Цікаве