WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Антитехнології у політичній боротьбі: використання засобів масової інформації - Реферат

Антитехнології у політичній боротьбі: використання засобів масової інформації - Реферат

вигадані - дядько Сем, Петрович). В своїй президентській кампанії Єльцин активно включав проти Зюганова жупел концтаборів, розстрілів, порожніх полиць в магазинах, пов'язуючи їх з комунізмом. Хоча, суворо логічно, Зюганов мав до цього таке ж відношення, як і сам Єльцин. Але емоційно вдалося ввімкнути необхідні типи "картинок", які зрослися саме з постаттю Зюганова. Утворився, словами нейролінгвістичних психологів (так, в політичну боротьбу долучається й НЛП) "якір", що пов'язував появу Зюганова з певним типом інформації. Собі ж Єльцин забрав "картинку" реформ, прогресу, створивши поділ світу на два класи: реформістів та антиреформістів. Зюганов в результаті опинився в ролі представника менш прогресивної частини людства. А, як відомо, кожен прагне відчути себе поряд з кращими, з переможцями. Так, зіставлення "червоного кандидата" скажімо, зі Сталіним викличе здебільшого негативну реакцію, але може мати й протилежний наслідок - за умов існування у переважної більшості суспільства очікувань "твердої руки" і жорсткого порядку;
4) Умовно-графічні символи (всілякі зірки, хрести, леви - істотна складова політичної символіки. Їх можна зустріти в поєднанні з іншими символами.) Наприклад,неповороткий російський ведмідь в замальовках західних ЗМІ; використання символічної бджілки ПРП чи зображення слона як символа однойменного передвиборчого блоку у карикатурах напередодні парламентських виборів 1998 р. в Україні;
5) Політична мова (різноманітні мовні звороти, що використовуються в політичній сфері, зокрема, звертання: "панове", "товарищі" чи "панове-товарищі" - з іронією);
6) Політична мода (особливості висловлювання чи поведінки, характерні для прихильників певної політичної ідеології чи окремого політичного діяча часто використовуються у карикатурах, пародіях, сатиричних програмах, таких як "Куклы" на каналі НТВ);
7) Символи місця і часу (звороти, такі як "сталінська епоха", "радянські часи" тощо - як з позитивним, так і з негативним відтінком). Особливість політичної символіки - в тому, що її символи не належать до якоїсь однієї категорії. Вони не є лише природніми (хоча подібні види наявні - "ленінські місця" наприклад) і не є лише образними, за присутності іконічних моментів - у портретах, листівках, тощо.
Засвоєння особистістю політичної символіки відбувається поступово - від найпростіших іконічних моментів до більш складної політичної мови. Цим також вміло користуються політичні ділки для "ідеологічної обробки".
МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ.
Найбільшою ж небезпекою для масової свідомості є політичне маніпулювання.
Основою будь-якого маніпулювання масовою свідомістю є соціальний міф - твердження чи ідей, які сприймаються переважно на віру, без будь-якого критичного осмислення. В кожному суспільстві наявні міфи, які активно підтримуються і правлячими колами, зокрема, за допомогою ЗМІ. Так, у комуністичній системі існували такі міфи:
1. про приватну власність як джерело зла;
2. про обов'язковий крах капіталізму і перемогу комунізму;
3. про провідну роль робітничого класу і комуністичної партії;
4. про марксизм як єдино вірне вчення. З крахом комуністичної системи почали формуватися нові соціальні міфи:
1. про капіталізм як "світле майбутнє";
2. про обов'язкові жертви в перехідний період;
3. про правлячі кола і номенклатуру як уособлення демократів та реформаторів.
Навіть США, які так пишаються тим, що буцімто в їх суспільстві немає ідеології мають і підтримують свої соціальні міфи, визначені Г.Шиллером:
1. про індивідуальну свободу і особистий вибір громадян;
2. про нейтралітет основних політичних інститутів: Конгресу, судів, ЗМІ зокрема тощо;
3. про незмінно егоїстичну природу людини, її егоїзм і схильність до споживацтва;
4. про відсутність в суспільстві соціальних конфліктів, експлуатації і гноблення;
5. про плюралізм ЗМІ, які насправді контролююються великими рекламодавцями і урядом.
Для укорінення соціальних міфів технологія маніпулювання передбачає використання багатющого арсеналу конкретних методів впливу на свідомість людей. До них відноситься пряме підтасування фактів, замовчування небажаної інформації, поширення брехні і наклепу, а також більш тонкі, рафіновані засоби: напівправда (коли з метою забезпечити довіру аудиторії об'єктивно і докладно висвітлюються конкретні, малозначущі факти і одночасно замовчуються більш важливі або ж подається загально хибна інтерпретація подій), навішування ярликів (для компрометації і відторгнення слухачами осіб чи ідей їм без доказів навішується ярлик фашиста, імперіаліста чи "червоного").Ще один приклад симуляції масової демократії - витіснення апеляції до суспільної свідомості за допомогою маніпуляцій експертів з рейтингами. Рейтинги на основі вибіркового опитування, коли респондент вибирає між варіантами суджень самого експерта - це лише модель реальноъ думки мас, яку експерти нібито "оживляють". І подібність моделі стає політично дієвим як фактор політичних рішень. Наведемо кілька прикладів:
Метод фрагментації полягає в поданні інформації єдиним потоком, так, що яку-небудь тенденцію вловити досить складно, а для масового споживача практично неможливо. Максимальним вираженням методу фрагментації слугує прийом "білий шум" - зниження сприйняття фактів поданням такої кількості новин, коли стає неможливим зробити їх сортування. "Шум" може створюватися великою кількістю різноречивих коментарів, протиречивих суджень, які не спираються на точні й перевірені факти. "Шум" може ствоюватись і через оснащення фактів складними теоретичними викладками, "заумними" коментарями. Один з аспектів сучасної культури (в т.ч. інформаційної) полягає "у твердженні, що всі проблеми [економічні, політичні, моральні] надзвичайно складні і середній людині їх просто не зрозуміти…проблеми…подаються як дещо надзвичайно серйозне і складне лише для того, аби переконати людей, що в них може розібратися лише "спеціаліст"…це відбиває в людей бажання намагатися вникнути в суть проблеми без сторонньої допомоги, розібратися в ній і допомогти розібратися іншим. Людина просто відучається мислити самостійно". В результаті в людини з одного боку формується цинічне ставлення до писаного чи ефірного слова, а з другого - наївна довіра до всього, що висловлено з достатнім апломбом. Цим досить часто користуються маніпулятори від політики, подаючи у повідомленнях "думку незалежних компетентних експертів".
Метод створення фактів полягає у поєднанні дійсних фактів правдоподібних фактів, що відбулися, дійсних неправдоподібних фактів, що відбулися і вигаданих правдоподібних фактів. Як тільки сумніви аудиторії з приводу фактів другоїкатегорії буде розвіяно, вона без сумнівів повірить фактам третьої категорії.
Метод історичних аналогій ефективний по-перше, інтелектуальністю (пропагандист лестить ерудованості аудиторії: "ви ж пам'ятаєте…"), а також і тим, що в історії можна віднайти майже будь-який необхідний приклад. Даний метод також немалим чином допомагає в конструюванні метафор, які програмують об'єкт впливу.
Метод "закидання багном" полягає в підборі таких епітетів і такої термінології, що дають предмету розмови суворо негативну етичну оцінку. Цей метод причисляють до найбільш грубих, але тим частіше він використовується в політичній боротьбі.
Метод
Loading...

 
 

Цікаве