WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Сучасна етнополітика та міжнаціональні відносини - Курсова робота

Сучасна етнополітика та міжнаціональні відносини - Курсова робота

Чехословаччини у гітлерівської Німеччини стала нібито необхідність захисту німецької меншини, що там мешкала). Найпоширенішим є конфлікт ідентичності, характерний для суспільства, де суб'єкт ототожнює себе не з суспільством (державою), а з певною етнічною групою. Такі конфлікти виникають за умов протиставлення рас (ПАР), етнічної супротивності (колишній СРСР, США та ін.), реалізації права на користування рідною мовою (Україна, Білорусія, країни Балтії та ін.), права на етнічну територію (Вірменія-Азербайджан, проблема курдів) та ін.
У міжетнічному конфлікті можна виділити певні стадії його визрівання й розвитку. Перша стадія - латентна, коли можна спостерігати взаємну відчуженість, суперечки серед одноплемінників, образливі вихватки з приводу представників іншої нації. Друга стадія - активна, коли послідовно насаджується в засобах масової інформації негативне ставлення інших етносів. Третя стадія - політико-ділова: збори, мітинги, що нагнічують напругу в суспільстві. Нарешті, стадія насильства і збройної боротьби аж до етноциду, масової депортації та межетнічної війни. Етнічний конфлікт - це крайня форма загострення й зіткнення інтересів націй, етнічних груп. Причиною його є нерозв'язання або несправедливе розв'язання етнічного питання в різних сферах суспільного життя, від чого залежить збереження ідентичності етнічної спільноти.
Будь-який конфлікт може мати різні наслідки: безвиході, коли кожен учасник конфлікту продовжує блокувати дії суперника; примусу, що є найтиповішою, найпоширенішою в діях багатьох сучасних держав; мирного врегулювання, що забезпечує пошук взаємоприйнятних рішень. У розв'язанні конфліктів важлива роль належить "третій стороні", тобто незалежним арбітрам, що сприяють демократичному забезпеченню національних прав конфліктуючих сторін.
Історичний досвід боротьби за українську державність довів, що в подоланні й розв'язанні внутрі- й міжнаціональних конфліктів, у згуртуванні народу відповідна роль належить стнополітичній еліті. Відомо, що Київська держава стала здобиччю ворогів через те, що була послаблена міжусобною боротьбою князів; козацька демократична республіка занепала внаслідок внутрішньої боротьби за гетьманську булаву. Українська Народна Республіка загинула через невміння лідерів різних політичних сил поставити національні інтереси вище за особисті й класові. Варто пам'ятати, що Україна втрачала свою державність також внаслідок зради політичною елітою національних інтересів або завдяки розпалюванню антиукраїнськими силами ворожнечі між народом та його елітою, що завжди завершувалося трагедією для всього українського суспільства.
Успішне розв'язання проблем становлення українського народу та його державності багато в чому залежить від цілеспрямованої й виваженої етнонаціональної політики.
5. Висновки
Етнополітику потрібно розуміти як науку і практичну політику в сфері етнонаціональних відносин. Основними категоріями етнополітики є етнос, нація, націоналізм, національна меншина. Етнос - це культурна спільнота, яка має спільну історичну територію або зберігає символічний зв'язок із нею, спільні культурні та психологічні риси, які сформувалися упродовж століть. Стосовно поняття "нація" можна виділити три концепції: територіальну, етнічну й етнотери-торіальну. Перша розглядає націю як політичну спільноту громадян, об'єднаних на засадах територіального патріотизму, друга - як етнополітичну спільноту з виділенням пріоритетних прав для корінного етносу порівняно з іншими етнічними групами, а третя - як етнополітичну спільноту, що формується як за територіально-громадян-ським, так і етнічним принципами. Нація на відміну від етносу має такі ознаки:
1) наявність спільної території, а не тільки символічного зв'язку з нею;
2) виникає в період утворення централізованих держав і формування спільного ринку;
3) формується як об'єднання різних етносів на принципі територіального патріотизму або етнокультурної ідентичності корінного етносу;
4) змагається за державу або функціонує в державі, яка поширює свою юрисдикцію на всю територію;
5) має спільну правову й економічну систему;
6) має спільну громадянську культуру.
Націоналізм розуміють як весь процес формування нації, національний рух і національну ідеологію.
Типологізуготь націоналізм за такими критеріями: 1) ставлення до концепції нації; 2) засоби реалізації цілей.
Національна меншина - це етнічна група, члени якої мають спільні з корінним етносом громадянські права і право на реалізацію власної етнокультурної специфіки на державному рівні.
Причини національних рухів пояснюють такі концепції: внутрішнього колоніалізму (зосереджує увагу на економічних чинниках); етноцистська (визначальними є етнокультурні фактори); неоетноцистська (поєднує різно-манітні чинники - політичні, економічні, культурні, психологічні).
В Україні переважає в теорії і практиці етнотерито-ріальна концепція, яка передбачає формування нації за територіально-громадянським і етнічним принципами. Формування сучасної української нації відбувається на засадах консолідації всіх суспільних груп (етнічних, соціально-класових і релігійних) навколо національної ідеї у політи-ко-державному, економічному й етнокультурному аспектах.
6. Основні поняття
Етнос - сталий колектив людей, що склався в результаті природного розвитку на основі специфічних стереотипів свідомості й поведінки.
Етнічна група - спільність людей, споріднених або хоча б близьких за історичним походженням, етногенезом, мовою спілкування, нинішньою або минулою територією проживання, рисами матеріальної і духовної культури, звичаями та іншими ознаками.
Нація - сукупність людей, що має власну назву, свою історичну терито-рію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову, громадську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів.
Націоналізм - ідеологічний рух за досягнення й утвердження незалежності, єдності ідентичності нації, політична ідеологія з культурною доктриною в центрі.
Самовизначення націй - вільний вибір етносом формисамовизначення, не виключаючи і входження до складу поліетнічної держави, при збереженні своєї державності й суверенності.
Етнополітика - політика поліетнічної держави. Демократична держава ставить за мету гармонізацію взаємовідносин між етнічними групами, а також між нацією - державою в цілому та етнічними групами, що її складають.
Сепаратизм - прагнення, рух за відокремлення, спрямований на усамостійнення держави, національно-державної автономії, а також діяльності фракції, партії, політичного угруповання тощо.
?
7. Література
1. Політологія: Підручник/І.С. Дзюбко, К.М. Левківський, В.П. Андрущейка та ін.-К.: Вища шк., 1998.-415 с.
2. Основи політології: Навчальний посібник.-3-є вид., перероб. і доп. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1999.-427 с.
3. Основи політології: Навчальний посібник/ Керівник авт. кол. Ф.М. Кирилюк.-К.:Либідь.1995.-336с.
4. Політологія: Навчальний посібник/под ред.М.І. Сазонова.-Харків.: "Фоліо",1998.
Loading...

 
 

Цікаве