WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Соціал-демократична концепція держави та демократії. - Реферат

Соціал-демократична концепція держави та демократії. - Реферат

рівність.
Основні положення викладені в декларації Соціалістичного Інтернаціоналу (конгрес якого відбувся 1951 р. у Франкфурті-на-Майні): Декларація відзначає чотири основні аспекти "демократичного соціалізму". Це - "політична, економічна, соціальна і міжнародна демократія". Щодо "політичної демократії", то соціал-демократи намагаються побудувати нове суспільство за допомогою реформ, демократичних засобів. Саме в цьому полягає суть "третього шляху", запропонованого людству соціал-демократією. У цілому не можна не дооцінювати значного внеску соціал-демократії в здійснення соціальних реформ, які сприяли зростанню добробуту і соціальної захищеності бідних верств у багатьох країнах Заходу.
Соціал-демократична держава - якою вона має бути
Внутрішніми завданнями, або функціями, соціал-демократичної держави повинні стати у гуманітарній сфері - забезпечення кожній людині належних умов життя на засадах свободи, справедливості і солідарності; в економічній сфері - сприяння формуванню соціально-орієнтованої ефективної ринкової економіки; у політичній сфері - створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах вільної діяльності різноманітних громадських об'єднань. Відповідно до сфер діяльності функціями держави є:
гуманістична (забезпечення, охорона і захист основних прав людини);
екологічна (охорона природного середовища);
соціальна (охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення);
культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка і культури, обгрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо);
господарсько-стимулююча (створення умов для розвитку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва);
господарсько-організаторська (програмування й організація виробництва на державних підпрпємствах, розпорядження об'єктами державної власності);
науково-організаторська (організація і стимулю- . вання наукових досліджень);
створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань ("демократизаторська" функція);
забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності народів, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функція);
охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція).
Серед зовнішніх функцій держав соціально-демократичної орієнтації виділяються такі:
участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини;
допомога населенню інших країн (у випадку стихійного лиха, кризових ситуацій тощо);
участь у захисті природного середовища;
участь у міжнародному культурному співробітництві;
участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці;
участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо);
організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права;
оборона країни від зовнішнього нападу, анексії;
участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети;
участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі використання військових засобів).
Схожість, аналогічність або збіг основних функцій багатьох (проте не всіх) існуючих нині держав свідчать про зближення їхньої соціальної сутності і про втілення у сучасні міжнародні відносини нового політико-правового мислення, про посилення взаємозалежності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумовлену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні серйозних глобальних проблем. Так людство поступово здійснює поворот до цивілізації нового типу.
Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, так само і здійснювати владу попа повинна певними способами, методами. До них перш за все належить форма держави як спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Її елементами є: державне правління (спосіб організації вищої державної влади); державний устрій (спосіб поділу держави па певні складові частини та розподіл влади між нею та цими частинами; державний режим (спосіб здійснення державної влади певними методами і способами).
Висновки
Про те, що це таке - соціал-демократія, - середньому українському громадянину відомо зовсім небагато. Соціалізм, але, щоправда, без людського обличчя ми колись бачили, "демократію" з нелюдською пикою теж бачили, а от такого кентавра, як соціал-демократи, бачити поки Бог милував. Але автор прагне нас переконати, що соціал-демократія це зовсім не страшно, оскільки від усіх політичних сил вона запозичає лише кращі ідеї, плідно синтезуючи їх на основі власної ідеї. Однієї з примітних рис сучасного соціал-демократичного руху є те, що соціал-демократи не відкрещуються від ідеології, а, навпроти, прикладають чималі зусилля для вироблення власної соціал-політичної доктрини, спираючи на досягнення філософії і наукової політології.
Сучасному Українському суспільству не вистачає саме такої зваженої і тверезої ідеології. Але чи не дивно, що за невелику кількість років Україна перетворилася з надто заідеологізованого в цілком безідейне суспільство? За цілком резонними висловленнями про необхідність вироблення суспільної ідеології криється якась подвійність. При цьому автор робить вид, що не розуміє цього. Якщо мається на увазі ідеологія в старому "ідеологічному" змісті цього слова (що сам автор активно заперечує), то її головним питанням є питання про тім, хто винуватий у злидарському існуванні народу і як його виловити і покарати. Якщо, навпаки, мова йде про ідеологію в цивілізованому змісті цього слова, то виникає інше питання - чи може така ідеологія, тобто суспільна теорія БУТИ ДІЙСНО МАСОВОЇ? Тобто чи здатний полтавський селянин відірватися від своєї худоби і приділити якусь частину свого часу вивченню спадщини Бернштейна і декларації Шредера-Блера. А чому б і ні, якщо він, цей селянин, захоче бути свідомим соціал-демократом? Таким чином, неважко зробити висновок: соціал-демократія - це такий суспільний лад, коли при владі коштуютьсаме соціал-демократи, про що середній виборець зрештою міг догадатися із самого початку і проти чого, швидше за все, не буде заперечувати.
Список використаної літератури:
1. Політологія: курс лекцій навч. посібник / І. С. Дзюбко, В. Ф. Панібудьласка, Ю. С. Шемщученко. - К.: Вища шк., 1993
2. Політологія / за ред. акад. Української академії політичних наук, проф., д-ра іст. Наук О. І. Семківа. - Львів: Світ, 1994
3. С. Релей, С. Рутар Основи Політології: лекції для студентів негуманітарних вузів. - Львів: інст. Українознавства НАН України, 1997
Loading...

 
 

Цікаве