WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Світ на початку ХХ ст. - Реферат

Світ на початку ХХ ст. - Реферат

промисловим, виникнення фінансової олігархії;
5) вивіз капіталу;
6) утворення міжнародних монополістичних союзів;
7) широке використання досягнень науково-технічної революції;
8) зростання ролі держави в регулюванні економічних, соціальних . політичних процесів, поява методів державно-монополістичного регулювання;
9) парламентський устрій, .втілення принципу розподілу влад; 10).Зміна психології людини, й світоглядних цінностей в дусі підприємництва,
Особливості соціально-економічного розвитку та політична еволюція розвинутих країн:
США, Великобританія, Німеччина, Франція, Японія. США
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА. На початку XX ст. Сполучені Штати Америки жили за конституцією 1787 р., прийнятою установчим конвентом у складі 55 "депутатів. Ця конституція не ліквідувала-адміністративної ..та частково політичної автономії штатів, але протиставила їй сильну центральну владу. Основним принципом був принцип розподілу влади.
л
Законодавча влада була делегована конгресу, який складався з двох палат: палати представників, що обирались населенням штатів та сенату, членів якого обирали (до 1913 р.) парламенти штатів. Палата представників і сенат мали рівні права у тому, що стосувалося законодавчої ініціативи 1 прийняття законів.
Головою виконавчої влади був президент. Він обирався загальним голосуванням у всіх штатах. Проходив той кандидат, за якого було віддано більшість голосів. Президент обирався на 4-х річний строк, але міг бути переобраний на наступний дірок. 35 конституцією він являвся головою держави і уряду. Йому доручалося верховне командування збройними силами. Але конституція не давала президентові законодавчої ініціативи (права направляти палатам готовий законопроект); його вето на закон, прийнятий палатами, могло бути. "відкинуте" кваліфікованою більшістю конгресу.
В той же час конгрес не міг вплинути на політику президента, за винятком, коли її здійснення було неможливе без сприяння конгресу (асигнування, укладання міжнародних угод, законодавство, призначення на важливі посади). Для усунення президента від влади конституція вимагала обгрунтованого звинувачення в зраді, хабарництві та Інших тяжких злочинах. Це правило застосовувалося й до міністрів уряду.
Третьою владою США - був суд. За законом про його структуру (1789 р.) паралельно з судами штатів функціонувала федеральна судова система, що складалася з ЗО районних та 3 дружних судів. Вони мали повноваження апеляційної влади по відношенню до перших. Конгрес надав Верховному суду право пуллірікації (скасування) будь-якого закону, як федерального, так 1 штату якщо буде доведено, що він порушує конституцію. Більше того. Верховний суд отримав повноваження видавати накази, обов'язкові для органів виконавчої влади, включаючи президента і міністрів.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. Завдяки широкому використанню капіталу з Європи, масовій еміграції робітників, застосуванню наукових відкриттів І запровадженню багатьох винаходів США вийшла на перше місце в світі за випуском продукції 1 обсягом виробництва.
Багатства країни концентрувалися в руках трестів. Засновник першого тресту - Дж. Рокфеллер встановив контроль над нафтоперегінними підприємствами, торгівлею, пізніше - над видобутком нафти. Його трест "Стандарт йол" став одним з найбільших у світі.
Ще одна найбільша монополія США - трест Дж. Моргана "Юнайтсд стейтс стіл корпорейшн ("Стальний-трест") - об'єднав рудники, шахти металургійні заводи, залізниці.
На 1904 р. 445 трестів контролювали майже 3/4 усього промислового виробництва СІПА - класична країна трестів.
ОСНОВНІ ПОДІЇ ВНУТРІПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ. Після вбивства у1901 р. У.Мак-Кінлі президентом США став колишній віце-президент Теодор Рузвельт. Його президентство (1901-1906) проходило в умовах розгорнутого в країні масового руху проти трестів. У перших рядах цього руху виступали робітники 1 фермери. У стані неспокою і бродіння перебувала дрібна і середня некорпорована буржуазія, тисячі представників якої розорилися через конкуренцію з монополістами.
Президент США висунув 1 запровадив програму "Справедливого курсу", яку було розроблено групою політиків на чолі з сенатором з Вісконсіна Р. Лафоллетом. Уряд Рузвельта почав судові процеси проти ряду монополій ("Стандарт йол"), м'ясного тресту тощо), звинувативши їх у порушенні антитрестівських законів. Викриття в пресі антисанітарних умов на бойнях і заводах м'ясного тресту у Чикаго призвели до прийняття закону про контроль уряду за якістю і санітарними умовами виробництва та продажу ХАРЧОВИХ продуктів і аптечних товарів.
Було також видано закон про охорону природних ресурсів а метою припинення їх розкрадання. Проте поширювався він не на всю країну, а лише на 235 млн. акрів суспільних земель.
Згодом Рузвельт: сповістив про внесення ним до конгресу біллів про прогресивний прибутковий податок 8-годинний робочий день та інші. Але вони так і не стали законами, оскільки .їх не прийняли комісії конгресу або Верховний суд
У 1903 Р. було створено міністерство торгівлі і праці. Однак його заходи про "Охорону інтересів населення від сваволі корпорацій" .звелись до опублікування кількох документів про розслідування діяльності ряду трестів. НІ публічні судові викриття, ні заходи щодо обмеження зловживань корпорацій не зачепили інтересів монополій-
4
Успіх політики реформи Рузвельта на фоні прямолінійних дій, спрямованих на підтримку великого капіталу та президента У- Тафта (1909 -1912 р.р.), призвів до кризи в середині правлячої республіканської партії. У 1912р. від неї. відокремились радикальні групи буржуазних, реформа-торів На чолі з Р. Лафоллетом, до яких незабаром приєднався і Рузвельт. Вони створили Національну прогресивну партію.
Розкол республіканської партії сприяв перемозі на виборах 1912. демократа В. Вільсона. Ним була розроблена програма "Нової демократії". За ініціативою Вільсона було прийнято ряд законів;
-закріплювалось право на організацію робітничих спілок, страйків і пікетування;
-відмінялося судове переслідування за участь у страйках, крім випадків коли було завдано непоправної шкоди підприємству; - заборонялось використання праці дітей у промисловості; . - відмінявся параграф антитрестівського закону Дж. Шермана 1890 р., за яким страйки профспілок вважались . змовою самі профспілки
монополіями, що мали на меті обмеження активності; встановлювалась система компенсацій за нещасні, випадки на виробництві (закон 1918 р.),
Конгрес прийняв закон У. Адамспсона, який встановив 8-годинний робочий день плату за його перевищення у півтора розміру для робітників, зайнятих намагістральних залізницях; фермерам надавалась можливість, брати у держави кредит: закон про товарні склади передбачав видачу-позик фермерам під майбутній урожай основних сільськогосподарських продуктів.
Але ні антитрестівський закон Дж. Клейтона (1914 р.), ні прогресивний прибутковий податок не скоротили прибутків монополій. Найбільш істотною частиною програми "нової демократії" Вільсона. стало створення федеральної Резервної системи банків, яка цілком відповідала інтересам великого капіталу і сприяла підкоренню господарського життя країни могутній фінансовій олігархії.
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА; Основу англійської монархії становить конституційний акт 1689 р., відомий від назвою "Білль про права". В
Loading...

 
 

Цікаве