WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Нетрадиційна релігійність у суспільному житті сучасної України - Реферат

Нетрадиційна релігійність у суспільному житті сучасної України - Реферат

поширення неорухів на Україні порівняно з іншими країнами.
По-друге, слід зазначити, що майже всі неорухи прийшли в Україну через посередників: не з батьківщини релігійного руху від гуру (учителя), а з інших країн через його західних учнів. Згідно з цим, можна говорити про дещо менше харизматичне навантаження процесу розвитку цих релігійних течій в Україні.
Специфічною ознакою, притаманною певній частині віруючих, є сприйняття неорухів не лише як форми пошуку Бога, Абсолюту, а радше як спосіб розв'язання їх особистих проблем, наприклад, прагнення психічного й фізичного оздоровлення нетрадиційним шляхом (йога, медитація тощо).
Певні відмінності є і у формі організації людей довкола НРТ. Зокрема, слід визначити, що на вітчизняному грунті "не прижилася" практика створення членами сьогоднішніх неорухів різних виробничих одиниць у промисловості, торгівлі, сільському господарстві, практику чого досить широко впроваджували релігійні організаціїї Заходу.
Щодо соціально-демографічних особливостей, слід врахувати, що сучасний неовіруючий відрізняється від традиційно віруючого. До складу нетрадиційних релігійних рухів України здебільшого входять люди, які були позбавлені релігійного виховання і прийшли до лав якоїсь певної релігійної спільноти або свідомо, зважено, ознайомившись з різними віросповіданнями, релігійними вченнями, культами, або спонтанно - "сліпо" повіривши релігійним агітаторам.
Щодо вікової характеристики симпатиків нетрадиційних релігійно-світоглядних вчень, то більше половини їх 20-29 річні (51,0%), значною є й середня вікова група від 30 до 49 років - 38,2%. Рівень освіченості неовіруючих достатньо високий. З вищою та незакінченою вищою освітою серед них є 54,1%. Найвищий відсоток тих, хто має вищу і незакінчену вищу освіту, дослідники зафіксували серед прихильників Віри Багаї - 82,0%, серед буддистів такий рівень освіти мають 52,4% опитаних. Отже, переважний склад неогромад - інтелектуалізовані верстви населення, серед яких багато представників інтелігенції (педагоги, науковці, лікарі, художники, інженери та ін.) та студентів, які становлять відповідно 29,2% і 21,5% від числа усіх опитаних. Найменшим в новітніх рухах є прошарок робітників, службовців, працівників сільського господарства4.
Регіональний розподіл релігійних неорухів принципово відрізняється від усталеної конфесійної конфігурації країни, значною мірою зміщеної на Захід. Так, більшість прихильників альтернативних релігій - мешканці Центральних, Східних і Південних районів України. Наприклад, на Донецьку область, питома вага якої в загальноукраїнській масі релігійних організацій становить менше 5%, припадає 16% усіх новітніх громад. Загалом понад 45% їх знаходиться в Києві, Донецькій області й Криму5. В цілому параметрами розміщення новітніх релігійних організацій є: райони, де інфраструктура та вплив історичних церков порівняно слабкі; регіони, де боротьба з інституційованою релігійністю в радянський період спричинила чи не найбільш руйнівні наслідки; урбанізовані регіони; регіони, які є об'єктом найбільшого впливу закордонних місій.
На даний момент питома вага прихильників нетрадиційних релігій та світоглядних вчень в загальній масі віруючих не є значною. За даними Державного Комітету України у справах релігій станом на 1 січня 1998 року в Україні зафіксовано: 150 громад Церкви Повного Євагелія (три діють без реєстрації своїх статутів), при яких діють 74 недільні школи; 67 громад харизматичного напрямку, які мають 29 недільних шкіл; громад Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) 39 (22 з них незареєстровані), діють 36 недільних шкіл. В Україні офіційно діють 34 громади Товариства свідомості Крішни (з них 10 незареєстровані) та 38 (шість незареєстровані) громад інших східних релігій. Зареєстровано 48 громад старообрядців, 34 громади Рідної української національної віри (а дві - незареєстровані)6.
Серед загальної кількості українських релігійних громад всіх конфесій (19780) громади новітніх рухів складають дещо більше трьох відсотків7 (станом на 1 січня 1997р. новітні рухи складають близько 2,5%8 ). Але абсолютні та офіційні кількісні показники не відтворюють повноти процесу появи і розповсюдження нових релігійних течій в Україні, оскільки існує певна кількість релігійних громад, яка діє поза реєстрацією або внаслідок відмови державних органів визнати їх право на існування, або ж у зв'язку з небажанням самої неогромади декларувати свою наявність. Hе фіксується державним органом у справах релігій дуже велика кількість гуртків, груп, які збираються на квартирах однодумців.
У світі в цілому, за даними такого авторитетного видання, як "Енциклопедія Британіка" (1996), на середину 1995 року у світі нараховувалося 121,297 млн. прихильників нових релігій і біля 1 млн. послідовників релігій Нового віку, різних містичних систем9. Тобто серед майже п'ятимільярдного сімсотдвадцятимільйонного населення планети трошки більше 2% - це послідовники нових релігій. Але з 1980 до 1993 року приріст прихильників нових релігій склав 33%, а до 2006 року їх кіллькість зросте ще на 67% при 20-ти відсотковому зростанні населення світу. В жодній з існуючих груп релігій не очікується таких змін в кількості вірних10.
В Україні на сьогоднішній день представлені майже всі форми нетрадиційної релігійності. Серед новітніх релігійніх течій - неохристиянство. Це релігійні течії, що виникають в рамках традиційного християнства з метою пристосування його до вимог часу.
Основним віросповідним джерелом неохристиянських церков виступає Біблія, центральною фігурою релігійних доктрин - особа Ісуса Христа. Неохристиянство від історичного християнства відрізняється своїм розумінням природи Ісуса Христа, Трійці, сутності Святого Духа, пекла й раю тощо. В Україні до неохристиянських рухів відносяться прибулі з-за кордону місії, новітні церкви (Християнська місія "Еммануїл", "Армія спасіння", Церква Христа святих останніх днів (мормони), Церква повного Євангелія, Церква Христа, Київський християнський центр "Нове життя", Християнська церква "Хвала і поклоніння", проросійське неохристиянське утворення Церква Воскресаючої Богородиці (Богородична церква), церква маріїнської орієнтації "Альфа і Омега" тощо), християнські об'єднання українського походження - Спілка християнської міжконфесійної згоди "Логос" і Собор євангельських церков тощо.
Релігії орієнталістського напряму представлені на Україні неоіндуїзмом, течіями буддистського спрямування, рухами сінтоїстської орієнтації. Характерним для неоіндуїстських рухів є, як правило, опора на давню ведичну традицію з використанням досягнень інших культур, цінностей багатьох релігій. В усіх неоіндуїстських вченняхпопулярні ідеї універсалізму, синкретизму, рівності всіх релігій як різних шляхів до Бога. В Україні неоіндуїзм представлений громадами і центрами Міжнародного Товариства Свідомості Крішни, Ошо Раджніша, Шрі-Чінмоя, Місії "Світло душі", Міжнародного товариства "Всесвітня чиста релігія" (сахаджи), Саї-Баби, осередками Трансцендентальної медитації та іншими.
Буддистські течії представлені в Україні переважно їх модерновими відгалуженнями, які в своїй сукупності дістали назву необуддизм. Необуддистські течії претендують на ортодоксальне тлумачення вчення Будди, поєднуючи в своїх
Loading...

 
 

Цікаве