WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Основні концепції демократії - Реферат

Основні концепції демократії - Реферат

нації, чи класу якої-небудь ідеї. Без волі кожного немає волі суспільства, немає волі народу і держави.
Органічне сполучення прав людини і прав народу, суверенітету особистості і держави забезпечується формуванням цивілізованого цивільного суспільства.
Характер взаємин держави й особистості є найважливішим показником стану суспільства в цілому, цілей і перспектив його розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство і сучасну людину без вивчення різноманітних відносин людей з державою.
Особистість - це індивідуально визначена сукупність соціально-значимих властивостей людини, що виявляються у відносинах між людьми. Поняття особистості, особистісні характеристики окремої людини органічно зв'язані із суспільством, його особливостями. Суспільство - це що історично розвивається система відносин між людьми, продукт взаємодії людей у процесі їхньої спільної життєдіяльності. Суспільство й особистість - взаємозумовлюючі один одного явища, що існують лише в нерозривній єдності.
Держава - це не тільки особливим образом організований розряд людей, що систематично займається керуванням і примусом. Держава це також і внутрішній пристрій суспільства, особливий вид організації людського суспільства як цілого, що забезпечує територіальне, юридичне і політичне єднання населення.
Громадянин - це особистість у її відношенні до держави і права. Якості громадянина стають важливою рисою, що характеризує положення людини в суспільстві. Стан у громадянстві є юридичною і морально-політичною підставою для особистості виконувати обов'язки громадянина, користатися правами і свободами, установленими державою для своїх громадян.
3. Демократія і законність в умовах
формування правової держави
Той факт, що право існує і розвивається у відомому протиборстві з державою, з достатньою повнотою і наочністю виявляє себе при демократичному рішенні. Право як явище цивілізації і культури формується й удосконалюється остільки, оскільки воно відповідно до принципів демократії обмежує державну владу, установлює для діяльності державних органів послідовно дозвільний порядок, упорядковує цю владу через відпрацьовані процесуальні і процедурні форми.
Правова держава - це така форма організації і діяльності державної влади, що будується у взаєминах з індивідами і їхніми різними об'єднаннями на основі норм права.
У правовій державі закони регулюють найбільш важливі відносини, що бідують у правовому регулюванні.
Нормативно-правові акти в залежності від своєї юридичної чинності, утворять систему законодавства.
Юридична чинність - це ступінь підпорядкованості даного нормативно-правового акта, його місцем в ієрархії правових актів. Конституція володіє вищою юридичною чинністю. Жодна людина, жодна галузь влади не має право ігнорувати конституцію. Там закріплені фундаментальні основи життєдіяльності суспільства.
Слідом за Конституцією по юридичній чинності йдуть закони. Закони видаються по основних питаннях життя суспільства. Вони безпосередньо виражають волю держави. Всі інші нормативно-правові акти видаються на основі й у виконання законів. Закони не підлягають твердженню з боку іншого державного органа, крім вищого представницьких. Закони можуть бути змінені чи скасовані тільки іншими законами.
Крім законів у систему законодавства входять підзаконні акти уряду, міністерств і відомств. Вони регулюють відносини в межах своєї компетенції, усередині відповідних областей економіки і підзаконні акти місцевих органів влади (регулюють питання місцевого значення).
У правовій державі головне місце по обсязі регулювання займають закони. Число підзаконних актів повинне бути якнайменше. Дуже важливе питання про пряму дію законів, щоб закон не обростав інструкціями.
У правовій державі повинна існувати система контролю за тим, щоб у законах проявилася загальнонародна, а не індивідуальна чи групова воля. Верховенство закону, що не відповідає загальнолюдським цінностям, може принести до встановлення диктатури система контролю повинна гарантувати дотримання законності, не допускати сваволю.
У правовій державі ці функції будуть покладені на судову систему. Суди є провідниками Конституції. Вони повинні мати право перевірки законності дій законодавчої і виконавчої влади. На практиці важлива не сама Конституція, вона є декларацією, а конституційна система, у яку входить судова система конституційного нагляду. Конституції СРСР проголошувала багато прав і волі, але вони не мали ніякого відношення до дійсності. З іншого боку, Англія ніколи не мала Конституції, але вона є демократичною країною.
Конституційні суди, Верховні суди і суди нижчестоящі в правовій державі повинні мати величезну силу. Для цього суди повинні бути незалежні. Судді повинні обиратися довічно, щоб мати можливість вирішувати питання, не спираючи на думку людей, що коштують у влади.
По своїй природі, по задачах і функціям діяльність держави неоднорідна. Вона поділяється на законодавчу, виконавчу і судову. Автором концепції поділу влади" у її класичному варіанті з'явився Монтеск'є. При розробці він спирався на досвід своїх попередників: Платона, Аристотеля, Локка.
У роботі "Про дух законів" Монтеск'є писали: "Коли законодавчі виконавчі сили об'єднані в тому самому чи людині органі магістратури, то воля неможлива, тому що можуть виникнути побоювання, що той самий чи монарх тиран зможе ввести тиранічні закони. Знову ж волі не може бути, якщо судова влада не розділена з законодавчої і виконавчий. Якщо вона об'єднана з законодавчою владою, життя і волі суб'єкта будуть піддані довільному контролю, суддя перетворюється в законодавця. Якщо вона об'єднана з виконавчою владою, то суддя може надходити з усією жорстокістю гнобителя."
Цей принцип став фундаментальним Французької Декларації прав людини, прийнятої в 1879 році. У ній говориться: " будь-яке суспільство, у якому гарантії прав чи не захищений поділ влади не визначена, не має конституції взагалі".
Суть принципу поділу влади (пізніше в США це одержало назву система перевірок, утримань, балансів і противаг) полягає в тім, що існує законодавча влада (конгрес, парламент). У її компетенцію входить прийняття законодавчих актів. Існує виконавча влада в особі Президента, прем'єр-міністра, що разом з державним апаратом організує керування країною, виконання законів на території країни. І судова влада, у задачу якої входить контроль за тим, щоб ці 2 влади здійснювали свою діяльність на основі й у виконання Конституції й інших законодавчих актів. На сучасному етапі Конституції всіх країн визнали поділ влади, як основний.
Жодному з органів не належить уся державна влада в її повному обсязі. Забороняється здійснювати функції, що належать іншому органу. Але поділ влади не абсолютно. Це діючий механізм, що досягаютьєдності на основі узгодження і спеціальних правових процедур, передбачених у тому числі і на випадок конфлікту й екстремальних ситуацій.
Принцип поділу влади має величезне соціальне значення. У своєму ідеалі він повинний означати, що рішення, що мають велике значення для народу, не можуть бути прийняті доти, поки
Loading...

 
 

Цікаве