WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Походження держави як політичного інституту. Місце і роль держави і політичній системі суспільства - Реферат

Походження держави як політичного інституту. Місце і роль держави і політичній системі суспільства - Реферат

1. Вступ
2. Походження держави як політичного інституту.
3. Місце і роль держави і політичній системі суспільства
4. Форми державного правління та державного устрою.
5. Основні тенденції розвитку державності у сучасному світі.
Література:
Основи політології: Навч. посібник /Керівник авт. кол. Ф.М.Кирилюк. К.: Либідь. 1995. - 336 с.
Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. 2-е вид. - Київ. Тандем. 1996. - 240 с.
1.З'яування проблеми походження держави має актуальне значення, оскільки у процесі її виникнення виявляються її головні функції та специфіка. Знаючи обставини, які обумовили появу держави, можна прогнозувати можливості зміни її функції і структур, тенденцій їх розвитку. Актуальність з'ясування цього питання полягає ще й в тому, що процес утворення держав ще не закінчився.
2.У політичний вчених немає однозначних концепцій походження держави. Загальновизнаним є положення про те, що держава не існувала вічно, а народжена історичним розвитком. Однак, в різні історичні епохи в це поняття вкладався різний зміст. Так, стародавній грецький філософ Платон уявляв ідеальну державу як ієрархію трьох станів: правителів-мудреців, воїнів, чиновників, селян і ремісників. На думку Демокріта, держава втілює в собі спільне благо і справедливість. Інтереси держави є понад усе, і турботи громадян мають бути спрямовані на якнайкраще її влаштування та управління нею.
У давні часи не розрізняли державу і суспільство, ототожнювали їх, сприймаючи як органічну єдність. У Стародавньому Китаї вважалося, що держава - "Піднебесна" - є взагалі земним світом, над яким Небо поширило свою владу як верховна все загальність, універсальна регулююча сила, що уособлює розум, доцільність і вищу справедливість, опікується Піднесеною і керую нею.
Традицією Стародавньої Індії було сприймати державу як єдиний організм, а її інституції - як частини і органи тіла, що є похідними від плоті царя.
Людей завжди цікавило питання, чи є держава свідомим витвором якоїсь сильної розумної людини або групи людей, чи, може, вона виникла внаслідок об'єктивних, не залежних від людської волі процесів, так само, як відбуваються явища природи. У відповіді на це питання виявилось два підходи: позакласний і класовий.
Позакласний підхід до аналізу причин виникнення держави й визначення її суті знайшов відображення в ряді теоретичних концепцій. Так, "патріальхальна" доводила, що держава походить від сім'ї, яка розрослася (Аристотель). "Теологічна" теорія стверджувала, що держава подарована богом. Г.Гегель розглядав державу як відображення та дійсність розуму, втілення моральної ідеї. Представники "договірної" теорії (т.Гоббс, Ж.Ж.Руссо та ін.) трактували державу як суспільний договір з метою відвернути "війну всіх про всіх". На думку Руссо, держава, об'єднюючи всі групи людей, має захищати особистість та її власність.
У ХІХ ст.. поступово набуває визнання ліберальна теорія "Держави - нічого сторожа", згідно з якою держава виникла у зв'язку з необхідністю охороняти спокій громадян, забезпечувати функціонування громадянського суспільства, порядку в ньому, зберігати загальні умови капіталістичного господарювання. Будь-яке втручання держави у приватне господарювання, окрім збирання податку, вважалось не припустимим, розцінювалось як замах на свободу індивідів.
Проте на той час, ХІХ ст.. - на початку ХХ сторіччя, набула теоретичного обґрунтування й практичного використання висловлена вже давно ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою як головну причину її виникнення та існування. Ще Томас Мор переконував, що держава є змовою багатих проти бідних.
Марксистське розуміння природи держави було викладене Ф. Енгельсом у праці "Походження сім'ї, приватної власності й держави". В ній стверджується, що держава виникла через те, що общинно-родовий лад був підірваний поділом праці та його наслідками - поділом суспільства на класи. Продовжувач марксистського вчення В.І. Ленін приходить до висновку, що держава - це машина для підтримання панування одного класу над іншим, це організоване насилля одного класу для придушення іншого. Ці теоретичні положення послужили основою для обґрунтування втручання "соціалістичної" держави в усі сфери життя суспільства, утвердження в ньому тоталітарного режиму.
Сучасний рівень знань дозволяє зробити висновок, що на процес формування держави діють три групи чинників. 1) суспільний поділ праці; 2) виникнення приватної власності, експлуатації та класів; 3) істотні зміни у відтворенні самої людини. Значення і вплив цих чинників різних. Якщо в Європі державні структури виросли в основному з відносин приватної власності, то на Сході - з адміністративного управління, яке поряд із формуванням державного апарату концентрувало в своїй владі і головні засоби виробництва, і землю, що стала власністю держави.
Таким чином, вирішальну роль у створенні держави можуть відігравати дуже відмінні і різні чинники.
3.Визначальне місце в політичній організації суспільства займає держава як форма організації суспільного життя. Без держави немає політичної організації і політичної системи суспільства в цілому. Держава і влада її - та вісь, на якій виникає, тримається і функціонує політична система суспільства. Навколо держави формуються інші організаційні структури. Поза зв'язком з державною вони не мають політичних властивостей. А тому держава є фундаментальною, базовою організаційною структурою в політичній організації суспільства і в усіх його політичній системі.
Місце держави як визначального елемента політичної організації суспільства визначається призначенням її в суспільстві. Вона виступає як:
*політична організація громадського суспільства;
*носій влади в суспільстві;
*представник усього населення на даній географічній території;
*форма політичного планування, що виражається у прийнятті владних рішень, які стосуються всього суспільства і обов'язкові для виконання всім населенням;
*джерело всього політичного в суспільстві, його стержневий елемент;
*виразник загального інтересу;
*інструмент реалізації загальної волі в суспільстві;
*творець загальних цілей в суспільстві;
*основний стабілізатор суспільного життя;
*головний суб'єкт політичного суверенітету.
Отже, на відміну від інших інститутів і організацій політичної системи, державі притаманні такі ознаки: особлива група людей, яка зайнята управлінням усього суспільства, охороною його економічних та соціальних структур; примусова монополія влади, що поширюється на всіх жителів держави; особливе право видавати обов'язкові для всіх закони й розпорядження; державно-організаційна територія, захист якої здійснюють інститути влади, особливо армія; право реалізувати зовнішню політику у всіх сферах міжнародних
Loading...

 
 

Цікаве