WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Політична ідеологія та політичні партії - Реферат

Політична ідеологія та політичні партії - Реферат

Про атомізовану систему в цілому говорять тоді, коли нема великої необхідності в точному підрахунку кількості партій. Тут досягається свого роду межа, за якою кількість партій — десять, двадцять чи більше — не має значення.

Атомізована система найменшою мірою стабільна й ефективна серед усіх інших партійних систем. Це однаково стосується як системи крайнього плюралізму, так і авторитарної псевдопартіиності. Система крайнього плюралізму швидко стрибала або в бік тоталітарної однопартійної диктатури (Росія 1917 року), або в бік стабільних систем типу розглянутих вище (ФРН наприкінці 40 - початку 50-х років). Так само диктаторські режими у країнах Латинської Америки ніколи не залишалися надовго, хоча тенденція їх приходу до влади збереглася.

Аналіз атомізованої системи є особливо актуальним для усіх держав колишнього Союзу, де у політичних і політизованих колах точаться дискусії — чи стануть молоді республіки на шлях розвитку демократії, чи в них переважатимуть авторитарні тенденції? Очевидно, періоду певного авторитарного підсилення виконавчої влади не минути — про це свідчить досвід багатьох країн, що здійснювали економічні реформи. Залишається відкритим питання — чи є підстави сподіватися, що цей шлях буде шляхом вперед, до демократичного, а не назад, до тоталітарного режиму? Цілком можливо. ...

Друкується за: Білоус А.О. Політичні об'єднання України. – К.: Видавництво "Україна", 1993. – С.7-8, 10-35.

Порівняльна таблиця "серцевинних" положень основних течій політичної ідеології

Лібералізм

І-а цінність: свобода в її "негативній" формі, "свобода від...", поєднана з обов'язковим дотриманням прав людини.

ІІ-а цінність: добробут індивідів.

Образ людини: Людина є раціональна, самоврядна, автономна, всі люди народжуються рівними, мають бути рівними перед нормами права, соціальними нормами, обов'язковою умовою справедливості виступає надання всім індивідам рівних стартових умов.

Образ суспільства: Суспільство являє собою конгломерат окремих незалежних, свободних індивідів, які завдяки раціональності та здатності до самоврядування утворюють за необхідності певні структури, як-то політичні організації, гуртки, асоціації, органи самоврядування, економічні структури, через які реалізують власну ініціативу та досягають власних цілей. Організуючим принципом існування суспільства виступає ринкова конкуренція у всіх сферах суспільного життя. При цьому суспільство має дотримуватись принципу: "Свобода одного індивіда закінчується там, де починається свобода іншого".

Образ держави: Держава – раціонально створена людьми договірна інституція, призначенням якої виступає забезпечення суворого дотримання прав людини і громадянина, захист індивідів від зазіхань на їх права і свободи. При цьому держава має мінімально втручатися або зовсім не втручатися у сферу економіки та приватного життя індивідів: держава розглядається як "необхідне зло", "нічний сторож", обстоюється принцип "мінімальної держави".

Консерватизм

І-а цінність: свобода в її "позитивній" формі, "свобода для...", поєднана з дотриманням прав та обов'язків громадянина і порядком, основою якого є установи, пов'язані з традиціями того чи іншого суспільства.

ІІ-а цінність: надіндивідні духовні формоутворення, що об'єднують суспільство, а також канали долучення індивіда до культурної спадщини.

Образ людини: Людина є ірраціональна, амбівалентна – має нахили як до позитивних, так і до негативних проявів. Пересічна людина виявляє малу спроможність до автономних раціональних дій. В той же час, у суспільстві існує невелика кількість індивідів (духовна аристократія, еліта), які через індивідуальні здібності, особливості виховання тощо вивищуються над пересічними людьми і здатні краще за інших здійснювати функцію управління. Іншими словами, всі люди уже від народження не є рівні. Справедливість полягає не в рівності індивідів, а у виконанні ними функцій, що відповідають рівню їх спроможності, освіти тощо – принцип "нерівної рівності" або відповідності призначеній ролі. Велике значення в плані формування й визначення здібностей та суспільної ролі людини надається суспільним зв'язкам, надіндивідним духовним формоутворенням, що утворюють людську природу.

Образ суспільства: Визнається організмічна модель суспільства. Звідси суспільство уявляється як достатньо стала ієрархія індивідів, побудована відповідно до рівня прояву у людей тих чи інших суспільно важливих характеристик. Елементами, що зв'язують суспільство в одне ціле, виступають надіндивідні духовні формоутворення: форми духовного виробництва, цілі, цінності, менталітет, історична пам'ять, та канали долучення індивідів до культурної спадщини: традиція, релігія, ідеологія, освіта тощо.

Образ держави: Оскільки державна влада здійснюється індивідами, яким притаманні (хоча й у меншій мірі, ніж пересічним громадянам) ірраціональність та інші "вади", держава, виступаючи охоронцем стабільності, традиції, "природних" суспільних норм, приватної власності, не має поставати "над суспільством". Її вплив має врівноважуватися, а за потреби – обмежуватися традиційними елементами самоврядування індивідів та долучення їх до духовних джерел суспільства – сім'єю, територіальною громадою, релігійною громадою, комітетами виборців тощо.

Соціал-демократія

І-а цінність: соціальна справедливість.

ІІ-а цінність: соціальна держава.

Образ людини: Людина – раціональна, у великій мірі здатна до самоврядування, але її прояви виступають в основному віддзеркаленням суспільного буття. Всі люди народжуються рівними, обов'язковою умовою справедливості виступає постійне підтримання соціальної рівності шляхом перерозподілу ресурсів у суспільстві.

Образ суспільства: Суспільство – єдиний "орагнізм", що розвивається згідно з певними законами, "стоїть над індивідами", формуючи їх особливості, визначаючи специфіку їх життєдіяльності.

Образ держави: Держава – інституція, що служить колективним цілям та інтересам суспільства, створює умови для здійснення колективних цілей, в першу чергу, забезпечує соціальну рівність шляхом перерозподілу ресурсів у суспільстві.

Література:

1. Політологія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К.: Видавничий центр "Академія", 1998. – С.199-205.

2. Основи політології: Навч. посібник / Керівник авт. кол. Ф.М.Кирилюк. – К.: Либідь, 1995. – С.168-183.

3. Політологія / За ред. О.І.Семківа. – Львів: Світ, 1994. – С.309-330.

4. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К.: Тандем, 1996. – С.158-168.

5. Брегеда А.Ю. Основи політології: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – С.150-165.

6. Політологія: Курс лекцій: Навч. посібник / За заг. ред. І.С.Дзюбка. – К.: Вища шк., 1993. – С.153-164, 179-191.

7. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: МАУП, 2000. – С.57-86, 188-203.

8. Гаджиев К.С. Введение в политическую науку: Учебник. – М.: Издательская корпорация "Логос", 2000. – С.162-210, 371-433.

9. Гаджиев К.С. Политология: Учебник. – М.: Логос, 2001. – С.203-243, 403-441.

10. Политология: Учебник для вузов / Под ред. М.А.Василика. – М.: Юристъ, 1999. – С.337-361.

11. Білоус А.О. Політичні об'єднання України. – К.: Україна, 1993. – 108 с.

12. Абетка українського політика. Довідник / М.Томенко (керівник авторського колективу). – К.: Смолоскип, 1997. – 218 с.

13. Алескеров Ф., Ортешук П. Выборы. Голосование. Партии. – М., 1995.

14. Арендт Х. Традиции и современность: К истории политических идей // Государство и право. – 1991. – №3.

15. Коргунюк Ю.Г., Заславский С.Е. Российская многопартийность. – М., 1996.

16. Консерватизм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К.: Видавництво "Смолоскип", 1998. – 598 с.

17. Націоналізм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К.: Видавництво "Смолоскип", 2000. – 872 с.

18. Політичні партії в Україні: Інформаційно-довідкове видання / ред. М.М.Рябець / ЦВК. – К., 2001. – 360 с.

19. Політичні партії України / Т Андрущак та ін. (ред.) – К.: КІС, 1998.

20. Katz R.S. A Theory of Parties and Electoral Systems. – Baltimore-Lodon, 1980.


 
 

Цікаве

Загрузка...