WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства. Міжнародні організації і розвиток міжнародних відносин. Україна на міжнародній арені (контрольн - Контрольна робота

Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства. Міжнародні організації і розвиток міжнародних відносин. Україна на міжнародній арені (контрольн - Контрольна робота

Навколо згаданої проблеми є надто багато ідеологічних нашарувань, але націоналі інтереси України щодо НАТО базуються не на симпатіях, чи антипатіях, а визначаються з урахуванням провідної ролі Північноатлантичного альянсу в підтриманні міжнародного миру, стабільності, безпеки, сприянні поглибленню міжнародного довір'я в Євроатлантичному регіоні, створенні нової системи безпеки у Європі. Крім участі у спільній з НАТО програмі "Партнерство заради миру", Україна співпрацює з Альянсом у галузі екології, перекваліфікації військовослужбовців, в подоланні наслідків надзвичайних ситуацій тощо.

Європейське тяжіння України зовсім не означає згортання політичних і економічних зв'язків на інших напрямках, зокрема з державами-учасницями СНД. Проте Україна вважає, що СНД матиме перспективу лише у тому випадку, якщо він зможе оновитися не шляхом створення наднаціональних структур, а шляхом формування сприятливих умов для торгівлі, економічного і науково-технічного співробітництва і зовсім не обов'язково на "загальному" рівні, а на взаємовигідній двосторонній основі або у "групах за інтересами".

Міжнародні відносини – сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та ін. зв'язків між державами й системами держав, між головними соціальними, економічними, політичними системи, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.

М.в. є особливим різновидом суспільних відносин. Вони характеризуються взаємодією таких суб'єктів політичного життя, як держави, народи, політичні громадські організації, рухи і навіть окремі особи різних країнн. Забезпечують інтереси соціальних груп за межами національних держав, відносини міждержавними організаціями, партіями, компаніями, приватними особами різних держав, інтеграційні зв'язки, які, формують людське співтовариство.

Формуються вони під впливом зовнішньої політики країн світу, певною мірою регулюючись багатьма міжнародними нормами і цінностями, виробленими людством упродовж його історичного розвитку. Тому м.в. слід розглядати як макросистему, в якій функціонують у суперечливій єдності й взаємодії різні її елементи і ланки, що представляють різноманітні інтереси держав, ідеологічні настанови їх громадських рухів і організацій. На відміну від внутрідержавних відносин у м.в. відсутній апарат їхнього регулювання, єдиний регулюючий центр, якому беззастережно підкорялися б суб'єкти міжнародного політичного життя.

Стрижневим елементом м.в. є політичні відносини, які, взаємодіючи з іншими відносинами, своєрідно спрямовують їх. Головним суб'єктом м.в. є держава. За сучасних умов на міжнародній арені все активніше виступають і не державні, неурядові організації суп. політичні рухи, але їхню рольне можна порівнювати з роллю держав і міжнародних відносинах, особливо у політичних.

Упродовж багатьох століть відносини між державами визначалися силою, насильством. Наймогутніші для свого часу держави задовольняли свої інтереси за рахунок слабших. З утвердженням капіталізму, інтенсифікацією міжнародних зв'язків, формування світового ринку, розвитком засобів зв'язку і комунікацій держави починають укладати численні міжнародні угоди з різних питань. Виникають перші міждержавні організації для вирішення важливих для держави питань. Але ці міжнародні організації й інститути не могли істотно впливати на характер і стан м.в. Конфлікти, суперечки з територіальних, етнічних, релігійних та інших питань здебільшого переростали у війни.

Дипломатія протягом тривалого часу була підпорядкована питанням пов'язаним з війною, намагаючись забезпечити сприятливі умови для ведення війни, сприяти найефективнішому використанню результатів перемоги (в разі перемоги), домогтися найменших втрат у разі поразки. Її завданням також було документальне закріплення в інтересах держави наслідків перемоги чи поразки у війні. Право держав на задоволення своїх інтересів шляхом війни закріплена в низці міжнародних угод

Людське суспільство складається з понад 200 держав, які різняться суспільним ладом, традиціями, віруваннями, рівнем економічного і культурного розвитку, національними і державними інтересами світ постає як взаємозалежна цілісність. Між країнами відбувається активний обмін продукцією, сировиною, технологією, культурними надбавками.

Позитивний вплив на міжнародні відносини справило усунення поділу світу на два ворогуючі табори.

За останні роки на міжнародному рівні розроблено чимало важливих соціальних програм, договорів і угод у галузі економічного і політичного співробітництва, у гуманітарній сфері.

У світовій політиці почали формуватись якісно нові принципи міжнародних відносин. Вони передбачають суверену рівність держав, не застосовування сили або погрози силою, непорушність кордонів, територіальну цілісність держав, мирне врегулювання суперечок, невтручання у внутрішні справи, повагу прав людини і основних свобод, співробітництва між державами, сумлінне виконання обов'язків з міжнародного права.

Значну роль на міжнародній арені відіграють міжнародні урядові й неурядові організації. Найбільш представницькою з них є ООН, утворена в1945 р. з метою збереження миру і розвитку міжнародного співробітництва.

ООН як складний механізм взаємодії держав відчутно впливає на зовнішньо-і внутрішньополітичний курс країн, допомагає, незважаючи на суперечливість інтересів чи на суперечливість інтересів держав, шукати шляхи до міжнародної згоди з найважливіших питань світового розвитку.

Головним міжнародно-правовим документом сучасності, є Статус Організації Об'єднаних Націй, прийнятий 1945 р. 50 державами – засновниками ООН. Вона відіграє помітну роль у врегулюванні конфліктних ситуацій. Результати миротворчої діяльності ООН на завжди давали цілком позитивні наслідки. Однак вони є вагомими. 90% конфліктів були певною мірою врегулювані внаслідок миротворчих зусиль ООН.

Нині ООН зосереджує свої зусилля на забезпеченні узгодженої та надійної системи міжнародного миру і безпеки. Найважливішим її органом є Рада Безпеки, яка концентрує у своїх руках всю політичну владу.

Останнім часом обговорюється доцільність реформування ООН, демократизації діяльності її закладів. Піддається сумніву правомірність збереження положення, згідно з яким п'ять ядерних держав зберігають статус постійних членів Ради Безпеки, володіють право "вето" з питань. які мають всесвітнє значення, а Генеральна Асамблея, членами якої є майже всі держави світу, не має жодних контрольних функцій щодо Ради Безпеки.

Інші міжурядові організації покликані узгоджувати дії в межах певного регіону (Європейське Співтовариство Організація Африканської Єдності, Організація Американських Держав та ін.) або сфери суспільного життя – у галузі економіки, наукового співробітництва, оборони.

Країни ЄС координують свої дії з політичних, економічних питань та питань безпеки, виступають на захист прав людини в усіх регіонах світу, підтримують ООН в її миротворчій діяльності, сприяють формуванню колективної безпеки, виступають за мирне врегулювання суперечок, за додержання норм міжнародного права.

Література

(В.М. Піга, Н.М. Хома. Політологія. Конспект лекцій).

Права людини. Міжнародні договори України –К., 1992.

Україна на міжнародній арені. К., 1993.

"Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і перспек-тиви співробітництва" ;Київ 1995

2. Мальцев В.А. Основы политологии. Учебн. для вузов. - М., 1997.

3. Несук Н. ,Репринцев В. ,Каминский П. Украина в зарубежных доктринах и стратегиях ХХ столетия // Век ХХ и мир. - 1996. - № 1.

Loading...

 
 

Цікаве