WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства. Міжнародні організації і розвиток міжнародних відносин. Україна на міжнародній арені (контрольн - Контрольна робота

Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства. Міжнародні організації і розвиток міжнародних відносин. Україна на міжнародній арені (контрольн - Контрольна робота

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства.Міжнародні організації і розвиток міжнародних відносин.Україна на міжнародній арені

План

  1. Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства.

  2. Міжнародні організації і розвиток міжнародних відносин.

  3. Україна на міжнародній арені.

1.Міжнародна політика: суть, цілі, функції. М.п. (світовий політичний процес) – це сукупна цілеспрямована діяльність народів, держав, їхніх інститутів, соціальних спільної, об'єднань громадян у сфері міжнародного життя.

Впродовж останніх років відбулась фундаментальна трансформація усього світового ладу. Доля людства вже не залежить від балансу лише двох антагоністичних сил, характерного для періоду "холодної війни". У багато центровій системі світової політики визначився цілий шеренг центрів тяжіння і впливу: США, Європа, Росія; досить активно відбувається становлення могутніх центрів світової політики у Південно-Східній Азії та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Разом із цим, світ, що змінився, не став стабільнішим, безпечнішим, як і раніше. Спалахують регіональні конфлікти, ведеться кривава міжетнічна ворожнеча, активізується міжнародний тероризм, загострюються глобальні економічні кризи, зростає загроза економічної катастрофи. Для того, щоб ефективно протистояти цим та іншим викликам, потрібні кардинальні зміни в світовому політичному устрої згідно нових реалій.

Структура світового політичного процесу складається з таких основних типів суб'єктів політичного життя:

  • національні держави;

  • організації регіонального. Міжрегіонального міждержавного характеру, наприклад: Європейський Союз;

  • міжнародні урядові організації та їх органи, наприклад: ООН, Європейський парламент;

  • недержавні суспільно-політичні, громадські організації, наприклад: Міжнародна організація охорони здоров'я.

Світовий політичний процес має ряд цілей, зокрема: участь у міжнародному поділі праці, забезпечення міжнародного миру, спільний захист прав людини, спільне розв'язання глобальних проблем сучасного світу та ін.

При реалізації завдань м.п. держава здійснює ряд функцій, зокрема оборонну, регулятивну, інформаційно – представницьку, інтегративну та ін. Реалізація оборонної функції спрямована на запобігання загрози для держави і пошуку мирного врегулювання проблем. Регулятивна функція полягає у необхідності дотримання суб'єктами м.в., закріплених міжнародними нормативно-правовими актами норм, принципів, традицій міжнародного спілкування. Інформаційно-представницька функція реалізується у діяльності офіційних органів, які представляють позицію уряду своєї держави на міжнародній арені, а також інформують керівні органи держави про діяльність і наміри урядів інших держав. Інтегративна функція полягає у тому, що через м.в. забезпечується існування міжнародного співтовариства.

При реалізації міжнародної політики держави використовують політичні, економічні, воєнні, ідеологічні засоби. Найважливішу роль відіграють політичні засоби, зокрема дипломатія. Серед ідеологічних засобів міжнародної політики перш за все виділяють засоби впливу на світову громадськість шляхом зовнішньополітичної пропаганди та розвитку культурних зв'язків між державами. До економічних засобів відносяться товарні форди держави, її грошові ресурси, досягнення науки і техніки. Які держава може продавати чи подавати іншим країнам як допомогу чи кредит, і таким чином впливати на міжнародні стосунки.

Серед воєнних засобів провідне місце займають збройні сили держави.

В цілому провідною тенденцією сучасної м.п. є подолання конфліктно-конфронтаційного її стилю. Підпорядкування її інтересам людини, здійснення філософії, згідно з якою сучасний світ є світлом глобального співробітництва.

2. Місце і роль міжнародної політики в житті суспільства. Під міжнародними відносинами розуміють системну сукупність політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб'єктами світового співтовариства. До яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації.

Специфіка м.в. полягає насамперед у їх учасниках. Змістом м.в. є міждержавні угоди.

Міцнішає тенденція до розширеності кількості учасників м.в. за рахунок недержавних і приватних суб'єктів. Проте держави ще залишаються головними суб'єктами м.в. Саме держави концентрують у собі політичну владу, володіють механізмом силових, матеріальних, дипломатичних, ідеологічних засобів та інститутів для проведення міжнародної політики.

Міжнародні організації полегшують врегулювання деяких міжнародних конфліктів. Крім того існує близько трьох тисяч так званих "неурядових організацій", які покликані на міжнародні рівні без прибуткової мети розв'язувати найрізноманітніші завдання (наукові дослідження, гуманітарні акції захист прав людини, охорона довкілля).

Численні приватні юридичні особи, які створюють спільні підприємства чи мають філії своїх структур за кордоном, є активними учасниками м.в. Але чи не найважливішими суб'єктами м.в. є особи – десятки мільйонів емігрантів, комерсантів, студентів, спортсменів, туристів та ін. Тобто, м.в. є суспільними відносинами, які виходять за межі внутрішньосуспільних взаємодій і територіальних утворень.

У системі м.в. діє величезна кількість взаємозумовлених чинників, які мають враховуватися усіма учасниками міжнародного життя. Серед них можна виділити географічний, демографічний, економічний, воєнний, культурний, національний, науково-технічний фактор громадської думки, міжнародного права та ін.

М.в. охоплюють усі різновиди громадських і приватних відносин. які передбачають перетин державного кордону людьми, товарами, ідеями.

Види міжнародних відносин.

  • за сферами суспільного життя – економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні;

  • на основі взаємодіючих суб'єктів – міждержавні, міжпартійні, відносини між різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін.

М.в. здійснюються на таких рівнях, як глобальний (загально планетарний). Регіональний (африканський, азіатський та ін.).

З точки зору ступеня напруженості м.в. можна говорити про їхні стани – стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітництва, війни та ін.

На відміну від внутрішньополітичного життя кожної держави, м.в. не мають єдиного центру управління. Тут діють стільки регулюючих центрів, скільки є учасників м.в. А це означає, що головну роль у міжнародних стосунках мають відігравати переговори, співробітництво, взаємодія.

3. Україна на міжнародній арені. З початку 90-х рр. Україна вийшла на міжнародну арену як самостійний суб'єкт міжнародної політики. Роль і вага нашої держави у сфері міжнародних відносин багато у чому залежить від того, на яких засадах будується її зовнішньополітична діяльність.

Курс на інтеграцію України в Європу означає не однолінійну орієнтацію на шкоду двосторньому співробітництву з іншими держав. н.а щучку систему взаємовідносин у глобальному простору Європа – Росія-Азія – Північна Америка, яка в свою чергу складається з важливих для України інтересів регіональних "угрупувань", де на першому місці суміжні держави. Саме із встановлення дружніх відносин з Росією, Білорусією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою розпочався "вихід" України в Європу.

Україна бере активну участь у будівництві верхнього поверху" нової архітектурної безпеки, яка складається з таких організацій і структур як ОБСЄ, НАТО. ЗЕС, Рада Європи. Наша держава вносить безпосередньо вклад у зміцнення міжнародної безпеки своєю активною участю у миротворчих операціях, що проводяться під егідою ООН і ОБСЕ. Українські миротворці та дипломати добре зарекомендували себе в Анголі, Молдові, республіках колишньої Югославії, Таджикистані, Гватемалі, Грузії. Таким чином Україна демонструє світові, що вона є не тільки споживачем, а й виробником безпеки.

У контексті адаптації і зростання ролі європейських і євроатлантичних структур безпеки неабияке місце займає співробітництво України з НАТО. Ставлення до цього як у політиків, так і у громадян України неоднозначне. Кількості прихильників і противників зближення з НАТО приблизно одинакові, при цьому значний відсоток "невизначених" є свідченням амбівалентного співіснування у масовій свідомості двох образів Альянсу – старого "ймовірного противника" і нового "стратегічного партнера".

Loading...

 
 

Цікаве