WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Глобальні проблеми сучачності в світовій політиці - Курсова робота

Глобальні проблеми сучачності в світовій політиці - Курсова робота

Власне кажучи, в руках Росії — ключі від європейської безпеки (як і від безпеки України). Зовсім неясно, за яким сценарієм і коли буде розігруватись конфлікт Росії із західним світом, незважаючи на тимчасову дружбу зі Сполученими Штатами. Але протистояння навряд чи вдасться уникнути. Звичайно, малоймовірно, що повториться пряма, примітивна, воєнна конфронтація часів "холодної війни", коли СРСР володів значною частиною Європи і загрожував США. Втративши свої центральноєвропейські володіння і переставши бути світовою супердержавою, Росія буде зосереджуватись на трьох напрямах геополітичної активності:

1. Україна і Молдова;

2. Каспійський регіон;

3. Далекий Схід.

Враховуючи зростаючу енергетичну роль Росії в Європі (збільшення обсягів постачання природного газу в XXI ст.), РФ буде намагатися здобути згоду США та ЄС на оголошення України зоною своїх національних інтересів з огляду на її газо транзитну роль. Іншими словами — в гіршому для України випадку Росія намагатиметься вийти на модель аншлюсу Австрії до Німеччини в 1938 р або на новий пакт Молотова—Ріббентропа" (1939), а в кращому варіанті — мати "нову Ялту" (1945) — через поділ сфер впливу в обмежених масштабах. Адже Росія, втративши території України, Білорусі (формально), держав Балтії на заході, Кавказу, українського Криму на півдні та Центральної Азії на південному сході, повернулася до кордонів початку XVIII століття. Недаремно ще в 1993 р. пострадянський простір оголошено найважливішою сферою російської зовнішньої політики, яка повинна бути закритою для впливу "третіх" держав.

Вирішальне слово в цій геополітичній грі буде за Сполученими Штатами.

Ось чому до країн, що перебувають у колі першого порядку, можна умовно зарахувати США. Ця наймогутніша країна світу — член НАТО — має свої прямі геополітичні інтереси в регіоні, підтримує тісні союзницькі відносини з Польщею і встановила в 1996 р. відносини стратегічного партнерства з Україною. Таким чином, у коло першого порядку закладено на довгу перспективу значний конфліктний потенціал.

Дуже важливою для України з-посеред держав першого кола є Білорусь—наш добрий сусід, країна, що входила колись разом з Україною до складу Польсько-Литовської держави. На жаль, українські політики майже не звертають уваги на братню нам країну, психологічно віддавши її до сфери інтересів Росії. Між тим, тісний союз України з Білоруссю міг би стати значним геополітичним явищем європейського масштабу.

До кола другого порядку належать не лише країни центрально-східноєвропейського регіону, а й усі країни, що входять до ЄС — серед них такі впливові гравці, як Німеччина, Франція, Велика Британія, — а також каспійський і чорноморсько-середземноморський регіони (Грузія, Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Туреччина, Греція, Ізраїль, арабські країни), пострадянські країни Балтії і країни СНД, що належать до євразійського простору.

В колі третього порядку знайдемо Канаду, Японію, Китай, Індію, Пакистан, Мексику, інші країни Азії, Африки, Латинської Америки.

Для того, щоб побудувати раціональну геополітичну стратегію, в якій повинна бути врахована вся складна мозаїка країн, що входять до названих кіл, треба чітко усвідомлювати, якими є життєві національні інтереси України. До них слід віднести:

- забезпечення незалежного існування, суверенітету і територіальної цілісності України; при цьому, незалежність, звичайно, не обмежується зовнішньо-декоративними ознаками (прапор, герб, гімн, наявність уряду і дипломатичної служби), що їх можуть мати і цілком залежні країни — сателіти.

Під справжньою незалежністю розуміється право суспільства і держави вільно, без примусу і втручання з боку інших країн, визначати корінні питання внутрішньої і зовнішньої політики, право робити самостійний геополітичний вибір;

- створення мирних і стабільних умов розвитку українського суспільства і держави, підтримання безконфліктних добросусідських відносин з усіма країнами "першого кола";

- сприяння взаємовигідному і рівноправному співробітництву України з іншими державами і регіонами світу;

- безперешкодна інтеграція України до Європейського Союзу, входження до глобальної економічної системи (Світова організація торгівлі — СОТ, ОЕСР, приєднання до європейської системи безпеки (НАТО) чи нової системи Глобальної безпеки), тобто приєднання в перспективі до Наднаціональної Мегакоаліції.

На геополітичну ситуацію України впливають одночасно як старі, історично успадковані проблеми, так і нові виклики епохи глобалізації.

Серед старих проблем:

- багатовікові нерівноправні відносини з Росією, що будувалися на загарбанні й підпорядкуванні України, перетворенні її на південно-західну провінцію російської імперії; це спричинило витворення комплексу зверхності до українців у певних верствах російського суспільства, і появу комплексу меншовартості серед частини українських еліт; відсутність національної гордості (не шовінізму, не чванства) в українських умовах став негативним геополітичним фактором;

- цивілізаційний бар'єр між українсько-православним, східним, глибоко зросійщеним світом кирилиці, ворожим до Заходу, та західно-католицьким (Польща, Словаччина, Угорщина) світом латиниці, що незримо постав на шляху інтеграційного руху України до Європи;

- задавнені конфлікти між українсько-православним (північ) та південно-мусульманським світами (південь — Крим, Туреччина), які можуть спалахнути з новою силою в разі зміни політико-безпекових обставин.

Серед нових викликів:

- кризовий стан української економіки, її триваюча не реформованість і недостатня інтегрованість у глобальний економічний простір, озлидніння суспільства, зростаюче відставання в сфері науки, інформаційних технологій, - зростаюча енергетична та економічно-інформаційна залежність України від Росії, небажання і невміння національної еліти забезпечити демократизацію економіки і суспільства, що в свою чергу стоїть на заваді приєднання України до ЄС та глобалістського світового економічного і політичного порядку;

- необхідність, поряд зі створенням української політичної нації і підтримкою багатовікових національно-культурних традицій, прищеплення нового європейського мислення, виховання європейської ідентичності в українському суспільстві, приєднання України до глобального інформаційного і культурного простору (а не тільки російського, периферійного І вторинного за рядом параметрів).

В 1990-х роках перед Україною на повен зріст постала драматична геополітична дилема — Схід чи Захід? [6] Іншими словами, з ким буде Україна у XXI столітті? Із Заходом (США, НАТО, ЄС), тобто з майбутньою Наднаціональною Мегакоаліціею — чи з Росією (СНД)? За десять років незалежності Україна, на відміну від країн Балтії, так і не зробила цього доленосного вибору. [14]Ми хиталися між Заходом і Сходом, немов маятник, не лише завдяки нерішучості або простацько-провінційній хитрості керівників держави, а тому, що ця геополітична дилема належить до розряду надскладних, якщо брати до уваги не лише умоглядні, примітивні, ідеалістичні схеми ("геть від Москви" чи "навіки разом"), а й похмуру українську дійсність, стан економіки й енергозабезпечення, настрої частини суспільства, потужні й дедалі зростаючі впливи Росії. Невизначеність українських орієнтирів також пояснюється запеклою внутрішньою боротьбою всередині правлячої еліти, частина якої орієнтована на Захід, частина — на Росію.

Геополітична світова ситуація різко змінилася після терористичних атак 11 вересня 2001 року, коли глибше означилися лінії поділу між країнами і цивілізаціями. Росія, зробивши рішучий крок назустріч Заходу, сплутала карти і, здавалось би, усталеній грі і, відіпхнувши Україну на узбіччя подій, знову стала центральною геополітичною постаттю Східної Європи і Євразії. Ті провінційні українські політики, які сподівалися нескінченно довго грати на суперечностях між США і Росією, раптом стали непотрібними ні тим, ні іншим: США їм більше не вірили, Росія, використовуючи в своїх інтересах, зневажала.


 
 

Цікаве

Загрузка...